Історія щодня

Історія – 10 листопада


СКАСУВАННЯ ГЕТЬМАНСТВА
1764 року російська імператриця Катерина II скасувала гетьманство. Згідно з указом уся повнота влади була передана президентові Малоросійської колегії Петру Рум`янцеву. Інститут гетьманства виник в далекому 1572 році, коли Річ Посполита за допомогою козаків вирішила захищати окраїни своїх територій, а також втихомирювати волелюбних селян, які посміли повстати проти панської влади. Функції гетьмана були незначні і стосувалися виключно реєстрового козацтва. Лише після входження Лівобережної Малоросії до складу Московії гетьман одержував владу і над простими людьми не з числа військових. Таким чином, Богдан Хмельницький, як засновник даного укладу, отримав вищу законодавчу владу. Переяславська Рада 1654 року та статті, які закріпили закони цієї історичної події, дозволили гетьману отримати новий статус – Гетьман його царської пресвітлої величності Війська Запорозького. Посиленню гетьманської влади противився не тільки уряд Московського царства, але і козацька старшина. А її ослаблення почалося з моменту переходу Мазепи на бік шведів. Останній гетьман Малоросії у складі Російської імперії – Кирило Розумовський – у 1764 році під натиском російської імператриці Катерини II подав у відставку. Тепер замість гетьманського титулу був встановлений пост генерал-губернатора.

АРЕШТ ПОЛУБОТКА
1723 року за наказом російського імператора Петра I був заарештований гетьман Лівобережної України Павло Полуботок. Після зради Мазепи російський государ не довіряв більше нікому з числа малоросів. А тому всі повноваження, що стосуються України, були передані Малоросійській колегії, яка представляла собою російську урядову установу. Павло Полуботок діяв на свій страх і ризик у відстоюванні автономного статусу Гетьманщини. Він здійснив реформу судочинства, зміцнив адміністративний устрій держави. Петра I розгнівало свавілля наказного гетьмана, після чого він викликав його в Петербург для пояснень. Павло Полуботок подав чолобитну про скасування нових порядків, але був заарештований. Так, гетьман з товаришами потрапив до Петропавлівської фортеці. Його майно було конфісковано, а життя цілком залежало від російського царя. Домогтися звільнення Павлу Полуботку не вдалося. Він помер в ув`язненні у 1724 році. Російський самодержець пережив свого ворога на 1 рік.

УКРАЇНСЬКИЙ НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ
1926 року у Берліні з ініціативи гетьмана Павла Скоропадського відкрито Український науковий інститут. Завданням інституту було поширення серед німців відомостей про Україну та український народ, дослідження взаємин України з західними країнами, зокрема Німеччиною, та допомога українським студентам і науковцям у студіях і дослідах. До 1931 року директором Інституту був Дмитро Дорошенко, куратором – генерал Ґренер. Інститут був субсидійований Асоціацією сприяння розвитку української культури та науки, та через економічну кризу незабаром Інститут переходить до бюджету Міністерства Освіти і стає німецькою державною установою. Директором інституту призначили Івана Мірчука. З 1930-их років інститут поставив собі за головне завдання інформувати про Україну й активізувати українське питання на території Середньої і Західної Європи. З цією метою інститут влаштовував лекції німецьких і українських учених, члени інституту читали систематичні курси з різних ділянок українознавства, влаштовували виставки для широкої публіки, інформували про українські проблеми зацікавлені установи, зокрема готували українські матеріали до німецьких енциклопедій.
Бібліотека Інституту нараховувала понад 35 000 томів. До 1931 інститут видав три томи наукових праць «Abhandlungen» і два томи інформативних матеріалів «Mitteilungen». З 1932 видання інституту мали переважно інформативно-науковий характер. У 1941-му з’явився підручник українознавства німецькою мовою за редакцією Мірчука, вийшли також посібники з історії України Крупницького «Geschichte der Ukraine» та української мови Рудницького. Словниковий відділ опрацював низку словників, з яких найважливішим е великий «Німецько-український словник» Кузелі-Рудницького.Інститут давав стипендії молодшим українським науковцям і студентам, які навчалися у високих школах у Німеччині й утримував студентський дім у Берліні. Після окупації Берліна більшовиками 1945 інститут перестав існувати, а його бібліотека була знищена.

Залишити відповідь

Вподобати Правда ТУТ