Історія щодня

Історія – 11 січня


РОЗФОРМУВАННЯ НАЦГВАРДІЇ
11 січня 2000 року Верховна Рада України прийняла закон «Про розформування Національної гвардії України». Львівський громадський комітет після московського путчу 1991 року проголосив створення Національної гвардії України, яка повинна була виховувати патріотизм і піднімати бойовий дух у потенційних українських воїнів. У листопаді 1991 року Верховна Рада змушена була прийняти відповідний закон, що підтверджував повноваження цієї військової організації. До 2000 року Національна гвардія України виконувала функції державного органу, в обов’язки якого входило охороняти суверенітет країни, а також її територіальну цілісність, допомагати прикордонним військам та брати участь у ліквідації аварій і стихійного лиха. На зміну радянським ідеологічним настановам прийшли нові національні традиції. У прийнятті присяги брало участь духовенство різних конфесій. Звучали патріотичні військові пісні українською мовою. Виховання гвардійців ґрунтувалося на прикладах українського козацтва і січових стрільців. Багато вважали за честь проходити службу в цій військовій організації, тому в її ряди брали найкращих. Підписуючи закон про розформування елітного війська, президент України Леонід Кучма зробив акцент на тому, що Національна гвардія України вичерпала свої можливості, дублюючи деякі функції МВС, СБУ та інших силових структур.

РЕЙНГОЛЬД ГЛІЄР
11 січня 1875 року народився композитор та педагог, автор першого радянського балету Рейнгольд Глієр. Закінчив Київське музичне училище по класу скрипки та Московську консерваторію. Його вчителями були Танєєв, Аренський, Конюс, Іпполітов-Іванов. На деякий час Глієр їде до Німеччини, щоб навчитися майстерності диригування. Повернувшись до Росії, він стає викладачем музично-теоретичних дисциплін в Московській музичній школі Гнесіних. У 1913 році Рейнгольд Глієр продовжує свій творчий шлях у Київській консерваторії, стає її директором і головним натхненником майбутніх знаменитостей – Лятошинського та Ревуцького. У творчості цього композитора простежується традиція російської музичної класики в дусі реалізму. Його балет «Червоний мак», поставлений в 1927 році у Великому театрі Москви, отримав неймовірну популярність не тільки тому, що став першим балетом радянської сучасності, але і в силу того, що являв собою барвисте видовище, оформлене в кращих китайських традиціях. Рейнгольд Глієр, автор п’яти опер, трьох симфоній, камерно-інструментальних і вокальних циклів помер в 1956 році, що стало справжньою трагедією для радянського мистецтва, яке втратило великого генія музичного світу.

ПЕТРО МОГИЛА
11 січня 1647 року помер Петро Могила – політичний, культурний та церковний діяч України, митрополит київський і галицький. Петро Могила прийняв чернецтво у Києво-Печерському монастирі та за свої виняткові здібності був обраним архімандритом цієї давньої святині Української Православної Церкви. У 1632 році добився у польського короля Владислава IV незалежного існування православної церкви, повернення їй ряду храмів і монастирів. У 1633 році Могила очолив Київську митрополію, велику увагу приділяв впорядкуванню церковного життя, що занепало за роки безправності та утисків. У часи перебування його на митрополичій кафедрі відбувся важливий Собор 1640 року, який підтвердив соборний устрій Української Православної Церкви. Прагнучи зміцнити силу церковної організації, Петро Могила підніс владу митрополита і єпископів на дуже високий рівень. Митрополит підтримував тісні зв’язки з православними Церквами Сходу, зокрема з Константинопольським Патріархом. Вірний православ’ю, Петро Могила мріяв про власний Український Патріархат,незалежний ні від Сходу, ні від Заходу. У 1631 році Петро Могила заснував при Києво-Печерському монастирі богословсько-філософську школу, яку з часом об’єднав з школою Богоявленського братства. Школа згодом дістала назву Києво-Могилянської колегії (пізніше академії), на честь свого засновника. Петро Могила вивів її на рівень найкращих вищих шкіл Заходу. Упродовж XVII-XVІІI століть Києво-Могилянська академія була осередком освіти не тільки для України, але і для всіх православних слов’ян. Стараннями Петра Могили було реставровано святу Софію в Києві, церкву Трьох Святителів і церкву Спаса на Берестові. Золота доба митрополита Петра Могили закінчилася з його несподіваною смертю 11 січня 1647 року.

Залишити відповідь

Вподобати Правда ТУТ