Україна щодня. Історія

Історія – 12 лютого


ВИСТАВКА НАРОДНОГО МИСТЕЦТВА
12 лютого 1936 року у Державному музеї українського мистецтва у Києві відкрилась Перша республіканська виставка народного мистецтва України. У ній взяли участь понад 100 майстрів ужиткового образотворчого мистецтва, які надали для експозицій 5000 своїх творів. Частина виробів була виготовлена виключно у майстернях народного промислу, а частина експонатів була зроблена народними майстрами разом з професійними художниками. Зокрема, на виставці були представлені вишивки, декоративні розписи, різьба по дереву, ткацькі вироби, килими, картини Катерини Білокур та Ганни Собачко-Шостак та роботи інших ремісників. Але особливий успіх на виставці мали малюнки петриківських майстрів. Вже у липні того ж року виставка мистецтва України відбулася у Москві у Центральному парку культури і відпочинку імені М. Горького. Тоді її особисто відкрили Андрій Хвиля, Максим Рильський та Микола Бажан. Поряд із народними розписами експонувалися зразки петриківської паперової лиштви, Омелян Железняк представив зразки українського обрядового посуду, а Параска Власенко та Марія Приймаченко розписали вази.

ВИБОРИ ДО СЕЙМУ КАРПАТСЬКОЇ УКРАЇНИ
12 лютого 1939 року відбулися вибори до Сейму Карпатської України, на яких абсолютну більшість голосів отримало Українське Національне Об’єднання. Статус автономної республіки у складі Чехословаччини Карпатська Україна отримала після Мюнхенської угоди 1938 року. Тоді був створений перший автономний уряд, але Перший Віденський арбітраж 2 листопада 1938 року передав значну частину українських закарпатських земель під владу Угорщини. Тому вже у складі Угорщини 12 лютого 1939 року у Карпатській Україні були організовані вибори до Сейму. Підготовку до їх проведення український уряд на чолі з Августином Волошиним розпочав ще у січні, розпустивши значну частину антиукраїнських реакційних політичних об’єднань і партій. 18 січня Організація Українських Націоналістів ініціювала створення у Карпатській Україні Українського Національного Об’єднання. Окрім лівих сил у новий союз увійшли майже всі політичні партії і товариства, у тому числі, і неукраїнські. А вже на виборах до парламенту 12 лютого нове об’єднання здобуло 92,4% голосів виборців. Загалом явка населення на виборах склала 92,5%. Все це свідчило про високу національну свідомість українців Закарпаття. Головою сейму було обрано Августина Штефана, а його заступниками стали Федір Ревай та Степан Росоха. 15 березня 1939-го депутати Сейму проголосили Карпатську Україну самостійною і незалежною державою. Проте вже через 2 тижні у зв’язку з захопленням краю угорськими військами нова держава припинила своє існування.

УКРАЇНСЬКИЙ ЯДЕРНИЙ РЕАКТОР
12 лютого 1960 року у Києві в Інституті ядерних досліджень НАН України відбувся запуск першого вітчизняного дослідницького ядерного реактора ВВР-М. Рішення про створення у радянських містах ядерних центрів і будівництво в них дослідницьких водно-водяних ядерних реакторів уряд СРСР прийняв ще у 1954 році. Так, у Києві на базі відділу ядерної фізики Інституту фізики АН УРСР з’явився Інститут ядерних досліджень НАН України, де і відбувся пуск першого вітчизняного реактора. Його сконструювала група видатних радянських фізиків на чолі з Ігорем Курчатовим. Потужність першого реактора становила 10 МВт. Головною метою створення першого дослідницького реактора було отримання потужного потоку нейтронів, які потім використають для інших експериментів. Окрім того, він міг виробляти і різноманітні ізотопи, які теж використовуються у різних галузях промисловості та медицині.

Залишити відповідь

Вподобати Правда ТУТ