Україна щодня. Історія

Історія – 13 лютого


УКРАЇНСЬКІ ОСТАРБАЙТЕРИ
13 лютого 1942 року розпочалася кампанія з примусового вивезення українців центральних і східних областей країни на роботу в Німеччину. У початкових планах Гітлера вивезення остарбайтерів не передбачалося, проте, зрозумівши, що блискавичного захоплення Радянського Союзу не відбудеться, він вирішив депортувати до Німеччини населення окупованих країн, які б працювали на потреби нацистів. В основному, остарбайтери працювали на приватних підприємствах, і продуктивність їхньої праці була значно вищою за німецьких робітників. Жили вони в спеціальних таборах, втеча з яких каралася смертю або ув’язненням у концтаборах. Проте, остарбайтери отримували навіть зарплатню, яка становила 30% від реального заробітку. Але більша її частина витрачалася на житло і харчування у тих таки спецтаборах.Загалом, у 1942-44 роках з України було вивезено понад 2 мільйони робітників. Більшість з них після закінчення війни були насильно повернуті до СРСР, де майже всіх їх звинуватили у «зраді батьківщини» і піддали репресіям. У 1994-му уряд Німеччини запровадив компенсації колишнім остарбайтерам, виділивши для цього значні кошти. Проте суми виплат українцям значно відрізнялися від виплат іншим країнам. Наприклад, полякам платили у 5 разів більше, ніж вітчизняним остарбайтерам, а у 2006-му виплати припинили зовсім.

МАРК КРАСНОСЕЛЬСЬКИЙ
13 лютого 1997 року помер видатний український математик, засновник сучасного підходу до задач нелінійного аналізу Марк Красносельський. Закінчив фізико-математичний факультет Київського університету.
У 1946-52 працював науковим працівником в Інституті математики Академії наук у Києві. У 1948 році Красносельський захистив кандидатську дисертацію з теорії розширення ермітових операторів, а у 1950-му – докторську дисертацію по топологічним методам нелінійного аналізу. У 1953 році Марк Красносельський переїхав до Воронежа, де протягом наступних 15 років очолював кафедру функціонального аналізу Воронезького університету. Саме тут він відкрив ряд наукових напрямів, подальший розвиток яких створив основи сучасного нелінійного аналізу. З 1968-го Красносельський працював в Інституті проблем управління, де організував лабораторію «Математичних методів аналізу складних систем». У 1990 році керівництво лабораторією взяв на себе один з його учнів – Микола Бобильов. За свою більш ніж піввікову наукову діяльність Марк Красносельський написав понад 300 наукових робіт і 14 монографій. Серед його учнів були такі великі математики, як Бобильов, Забрейко, Ліфшиц, Покровський та інші.

МАРІЯ ЛИТВИНЕНКО-ВОГЕЛЬМУТ
13 лютого 1892 року народилася співачка Марія Литвиненко-Вогельмут. Закінчила Київське музичне училище, працювала у Театрі Миколи Садовського, Київській опері, Вінницькому оперному театрі, викладала вокал у Вінницькій філармонії. З 1924 року Литвиненко-Вогельмут працювала у Харківській опері, виступала у виставах Російського народного і Державного робочого театрів Дніпропетровська та Полтави. З 1935 року Марія – солістка Київського театру опери та балету ім. Т. Шевченка. Разом з тим, з 1944 викладала у Київській консерваторії. Репертуар співачки складали твори багатьох народів світу. Литвиненко-Вогельмут – перша виконавиця провідних партій в операх композиторів, які були написані, орієнтуючись на вокальні можливості та діапазон її голосу. Це «Вибух» Бориса Яновського, «Золотий обруч» Бориса Лятошинського, «Яблуневий полон» Олеся Чишка, «Богдан Хмельницький» Костянтина Данькевича та інші. Марія Литвиненко-Вогельмут мала сильний, красивий, особливий тембр голосу великого діапазону, що дозволяло їй виконувати ліричні, драматичні і партії меццо-сопрано. Удостоєна звання Народної артистки і нагороджена Сталінською премією. Пішла з життя Марія Литвиненко-Вогельмут у 1966 році.

Залишити відповідь

Вподобати Правда ТУТ