Історія щодня

Історія – 4 січня


ОСМОГЛАСНИК
4 січня 1494 року вийшло друком зібрання православних пісень «Осмогласник». Це перша книга у південнослов’янських державах, надрукована кирилицею. Видавцем її був Швайпольт Фіоль. За зразок для виготовлення друкарської кирилиці Фіолю служив кириличний рукописний шрифт. Літери розташовані в межах двох горизонтальних ліній. Багатьом літерам властиві приховані засічки, інші мають легкі засічки. В «Осмогласнику» крім колофона-кінцівки на першій сторінці була надрукована друга ілюстрація – розп’яття. Друк книжки двоколірний: чорною фарбою друкувався основний текст, а червоною – ініціали й заставки. Вважають, що всього Фіоль надрукував чотири книги кирилицею – «Осмогласник», «Часословець», «Тріодь постная» та «Тріодь цветная». А невдовзі після виходу перших інкунабул кириличного друку почали виникати й інші осередки друкування книг кирилицею.

ДИПЛОМАТИЧНІ ВІДНОСИНИ УКРАЇНИ
4 січня 1992року Україна встановила дипломатичні відносини з Польщею, Естонією та Китаєм. Загалом для реалізації зовнішньополітичних пріоритетів та забезпечення національних інтересів у 1992 році Україною було відкрито 18 дипломатичних представництв. Це посольства у Великій Британії, Італії, Канаді, Німеччині, США, Польщі, Росії, Австрії, Бельгії, Білорусі, Греції, Грузії, Ізраїлі, Ірані, Румунії, Угорщині, Фінляндії та Чехії. Також було засновано три Генеральні консульства України у Нью-Йорку, Чикаго та Мюнхені. Наступного року відкрили ще 15 дипломатичних представництв: посольства в Аргентині, Болгарії, Гвінеї, Естонії, Єгипті, Індії, Китаї, Литві, Молдові, ОАЕ, Словаччині, Узбекистані, Франції, Швейцарії та Генеральне консульство в Торонто. У 1994 році було відкрито посольства України в Казахстані, Республіці Куба, Туреччині та генеральні консульства в Гданську та Стамбулі.

ПАВЛО ЖИТЕЦЬКИЙ
4 січня 1836 року народився відомий український філолог, педагог та громадський діяч Павло Житецький. Навчався у Київській духовній академії та на історико-філологічному факультеті Київського університету. Своє життя Житецький присвятив українському та російському мовознавству, літературі та фольклору. Він першим показав значення «Енеїди» Івана Котляревського для формування нової української літературної мови. Помітне місце в історії української фольклористики зайняла праця Павла Житецького «Думки про народні малоруські думи». А у праці «Про переклади Євангелія малоруською мовою» Житецький здійснив науковий аналіз мови тогочасних українських перекладів Євангелія з екскурсом в історію перекладів євангельських текстів українською мовою. Павло Житецький брав активну участь у виробленні норм українського правопису. Розроблена ним правописна система частково була використана в україномовній частині «Записок Юго-Западного отдела Русского географического общества», а також мала вплив на правопис «Словаря української мови» під редакцією Бориса Грінченка. Житецький був активним учасником українського політичного руху, членом організації української інтелігенції у Києві «Громада» та співробітником щомісячного історико-етнографічного та літературного часопису «Киевская Старина». Помер український учений в 1911 році в Києві. Видатному науковцеві присвячено одну з вітрин Музею Однієї Вулиці, де представлені оригінальні портрети і праці вченого.

Залишити відповідь

Вподобати Правда ТУТ