Історія щодня

Історія – 6 листопада


КИЇВСЬКИЙ ТЕЛЕЦЕНТР
Розпочав роботу Київський професійний телевізійний центр. В ефір був випущений фільм патріотичного змісту «Велика заграва». А днем ​​пізніше почалася трансляція, присвячена святкуванню 34-ї річниці Жовтневої революції. Будівництво телецентру в столиці України почалося в 1949 році з метою проведення студійних і нестудійних кінотелевізійних передач. Саме в центрі міста, на вулиці Хрещатик, планували втілити мрію в реальність. У 1951 році Київський телецентр запрацював, а «блакитний екран» став неодмінним атрибутом кожної просунутої родини. Трансляція регулярних програм почалося значно пізніше. А поки, двічі на день, Київський телецентр транслював художні та документальні фільми. Таким чином народ УРСР отримав можливість переглядати цікаве відео у власному домашньому кінотеатрі. Правда, телевізори в будинках громадян були великою рідкістю. Лише в 662-х сім`ях на той час були встановлені телевізійні приймачі «КВН-49» чи «Ленінград Т-2». Примітно те, що кожен приймач необхідно було зареєструвати у спеціалізованій майстерні, яка й підключала чудо-техніку в квартири щасливчиків.

СТОЛИЧНИЙ МЕТРОПОЛІТЕН
У Києві введена в експлуатацію перша черга метрополітену. П`ятикілометрова ділянка Святошино-Броварської лінії з`єднала станції «Вокзальна», «Університет», «Хрещатик», «Арсенальна» та «Дніпро». Київський метрополітен – третій в Радянському Союзі: Москва випередила столицю України на 25 років, а Ленінград – на 5. Рішення будувати метро в Києві було прийнято ще у 1945 році. Тоді ж були визначені і три основних напрямки: Святошино – Бровари, Куренівка – Сталінка, Сирець – Печерськ. Перші дві лінії планувалося відкрити вже за п`ять років, але процес затягнувся. Станції першої черги, оформлені в стилі післявоєнної радянської архітектури, поєднували в собі і елементи українських мотивів. Парк вагонів складався з 24-х одиниць. Для пасажирів було передбачено 44 місця для сидіння та 220 – для стояння. В якості оплати за проїзд використовувалися монети і паперові квитки вартістю 50 копійок (після грошової реформи – 5 коп.). Застосовувалися і квитки на пред`явника. У день відкриття на контролі пред`являлися запрошувальні іменні квитки, що повідомляли про урочисте відкриття Київського метрополітену о 12-й годині на станції метро «Хрещатик».

МАРКІЯН ШАШКЕВИЧ
Народився письменник та громадський діяч Маркіян Шашкевич. Освіту здобув у Бережанській гімназії, Львівській духовній семінарії та Львівському університеті. Ще під час навчання в семінарії, Шашкевич разом зі своїми друзями Яковом Головацьким та Іваном Вагилевичем заснував організацію, яка виступала за національне відродження – «Руську трійцю». Головним досягненням роботи тих років був альманах «Русалка Дністровая», який став визначальним у розвитку національної свідомості галичан. Літературна творчість Маркіяна Шашкевича позначилася віршами на патріотичну тему та за історичними мотивами. У 1836 році побачила світ ще одна значна робота Шашкевича – «Азбука и Abecadlo». Тут автор виявляв відкритий протест проти встановлення латиниці в українській мові. У 1842 році були написані переклади «Слова о полку Ігоревім» і Євангелій від Матвія та Івана на народну мову. У 1843 році Шашкевич захворів на туберкульоз і незабаром помер. Та слава його росте з кожним десятиліттям – відкриваються численні музеї, заснована школа ім. Маркіяна Шашкевича, встановлені пам`ятники, у Канаді відкрито Інститут Маркіяна Шашкевича. У 2003 році Бродівський педагогічний коледж отримав ім`я великого просвітителя.

Залишити відповідь

Вподобати Правда ТУТ