Україна щодня. Історія

Історія – 7 січня


– ЧЕРКАСЬКА ОБЛАСТЬ

Черкаська область — адміністративно-територіальна одиниця України, розташована у центральній лісостеповій частині країни по обидва берега середньої течії Дніпра та Південного Бугу. Область на  півночі межує з  Київською, на півдні з Кіровоградською, на сході з Полтавською та з Вінницькою областю на заході. Простягнулася із південного заходу на північний схід на 245 км, із півночі на південь — на 150 км. Крайня північна точка лежить неподалік від села Кононівка Драбівського району, південна — поблизу села  КолодистеУманського району, західна — біля села Коритня Монастирищенського району,  східна — неподалік села СтецівкаЧигиринського району. За математичними розрахунками географічним центром області є точка поблизу села Журавка Городищенського району. Також на території області міститься географічний центр України на північній околиці села Мар’янівка неподалік від районного центру — міста Шпола. Площа області становить 20,9 тисяч км², що становить 3,46 % території держави (18 місце в країні). Сільськогосподарські угіддя становлять 14,548 тисяч км² (70 % загальної площі), з них ріллі — 12,736 тисяч км² (88 % площі сільськогосподарських угідь).

– ТРУДОВІ КНИЖКИ

Трудова книжка — основний документ, що підтверджує трудову діяльність громадян і служить для встановлення загального стажу, безперервного стажу, а також спеціального стажу. Під час оформлення на роботу трудова книжка заповнюється працівниками відділу кадрів у п’ятиденний термін. До неї заносяться відомості про трудову діяльність, переміщення, звільнення, заохочення працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації понад 5 днів, а також на позаштатних працівників при умові, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню. Зразок трудової книжки встановлений Постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 року № 301. Зберігається трудова книжка у відділі кадрів фірми, підприємства, установи, де її власник працює, і повертається йому у зв’язку зі звільненням, виходом на пенсію. Працівник має право взяти трудову книжку з відділу кадрів на деякий час за заявою. Якщо власник втрачає її, то дублікат видається за останнім місцем роботи на основі особової справи працівника. Трудові книжки оформляються на всіх працівників підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, включаючи осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, установ, селянських (фермерських господарств), сезонних і тимчасових працівників за умови, що вони підлягають державному соціальному страхуванню. Трудові книжки не оформлюються на працівників, які працюють за сумісництвом та на умовах трудового договору у підприємців, що не є юридичними особами, а також працівників, які працюють в окремих громадян з їх обслуговування (домашні робітники, няньки, водії, охоронці та ін.)

– МИКОЛА АРКАС

Микола Миколайович Аркас народився у Миколаєві 26 грудня 1852 р. Миколаївський рід Аркасів належав до знатних, але не через шляхетне походження, а завдяки славним діянням на користь вітчизни. Засновник роду Андреас (Андрій) народився у Греції в м. Літохоро. До Миколаєва Андрій Емануїлович прибув на початку XIX ст., коли місто ще розбудовувалося і заселялося. Тут він став викладачем історії та стародавніх античних мов у новозаснованому штурманському училищі. Освіту Микола Аркас здобув в одній з одеських приватних гімназій і вже у шкільні роки виявив неабиякі здібності у написанні творів з російської літератури. Після закінчення гімназії М. Аркас став студентом природознавчого відділення фізико-математичного факультету Новоросійського університету в Одесі. Під впливом нелегального гуртка революційно настроєних студентів, який організував у Новоросійському університеті Андрій Желябов — тоді студент юридичного факультету, у світогляді М. Аркаса утверджувалися загальнодемократичні погляди. Ще починаючи зі студентських років, М. Аркас старанно записував народні пісні, захоплювався кобзарським мистецтвом. Кобзарів і бандуристів запрошував до Миколаєва з усієї України; поселяв їх у своєму домі.Найулюбленіша сфера громадської активності Миколи Миколайовича — просвітня діяльність, яка завжди була в Україні пов’язана з визвольним рухом за право вільного розвитку української культури і мови, коштувала йому не тільки значних матеріальних витрат, а й здоров’я.

Залишити відповідь

Вподобати Правда ТУТ