Історія щодня

Історія – 9 листопада


ДЕНЬ УКРАЇНСЬКОЇ ПИСЕМНОСТІ І МОВИ
Відзначається День української писемності і мови. Свято було засновано Указом Президента у 1997 році на честь відомого літописця Нестора, який був послідовником видатних творців слов`янської писемності Кирила і Мефодія і якому належав початок письмової української мови. В день української писемності і мови щороку, починаю чи з 2000-го, на Українському радіо проходить Всеукраїнський диктант національної єдності. Українська Національна радіокомпанія щороку отримує листи з радіо диктантом з усіх областей України і з закордону – Білорусі, Бельгії, Росії, Німеччини, Молдови і інших держав. Вже традицією стало запрошувати до написання диктанту відомих українських громадських діячів, політиків, художників, музикантів та інших. За даними Національної радіокомпанії України щороку кількість учасників радіодиктанту національної єдності збільшується.

9 листопада 1938
КАРПАТСЬКА СІЧ
У Хусті для організації оборони Карпатської України була створена напіввійськова організація «Карпатська Січ». На установчих зборах організації було затверджено її статут та призначено голову – Степана Росоху. З розділом території Чехословаччини зазнає змін і її територіальна область – Карпатська Україна, що отримала автономію восени 1938 року. І Угорщина, і Польща хотіли бачити цей ласий шматок частиною своїх територій, тому часто направляли в Карпатську Україну своїх розвідників. Допустити незалежність на цих територіях побоювалися. Для того щоб підготувати гідні кадри в боротьбі проти угорсько-польських диверсійних загонів, була створена підстаршинська школа для сержантів і прапорщиків. Навчання проводилося не тільки для чоловіків, але і для жінок. Навчалися переважно українці, зацікавлені у захисті своїх кордонів. Чільну роль в Карпатській Січі відігравали члени ОУН. Свої заклики вони аргументували тим, що давно настала пора скинути польське, московське і румунське ярмо, щоб утворити незалежну від усіх Українську державу. Націоналістичним мріям не судилося збутися через втручання Угорщини, Польщі та Румунії, а також самої Чехословаччини, яка беззастережно підкорилася Німеччини.

9 листопада 1882
ТЕАТР МАРКА КРОПИВНИЦЬКОГО
У Єлисаветграді (нині – Кропивницький) з п`єсою «Наталка-Полтавка» дебютував український театр Марка Кропивницького. Заснувавши в Києві нове театральне товариство, український письменник, драматург і театральний актор Марко Кропивницький починає співпрацювати з кращими артистами української сцени. Починається пора гастролей, які супроводжуються бурхливими оваціями, адже театр Кропивницького об’єднав зірок того часу – Марію Заньковецьку, Миколу Садовського, Панаса Саксаганського, Івана Карпенка-Карого. Трупа нового українського театру підняла його на рівень професійного, завоювавши собі прихильників по всій території Російської імперії. Проте працювати майстрам сцени доводилось у непростих умовах. Працюючи в манері реалістичного жанру, артисти створювали небажані для діючого режиму образи. Та й спектаклі з використанням української мови були в дивину. Марко Кропивницький, який вважається творцем соціально-побутової драми другої половини XIX століття, залишив після себе нову культуру і глибоку спадщину, яка гідно відображає національну класичну драматургію.

9 листопада 1872
БОГДАН ЛЕПКИЙ
Народився український поет Богдан Лепкий. З дитинства займався творчістю – співав у хорі, декламував вірші та прозу, малював. У 1891 році вступив до Віденської Академії мистецтв, брав участь у діяльності товариства «Січ». Із 1895 року Лепкий почав працювати вчителем, займався громадським життям. Пізніше його запросили до Кракова на посаду викладача в Ягеллонському університеті. Разом з іншими Богдан Лепкий заснував «Слов`янський клуб», співпрацював з товариством «Рідна школа», видавав підручники та дитячу літературу. Також організовував пам`ятні вечори Шевченка, Франка, Лисенка та інших. Підчас Першої світової війни вів просвітницьку діяльність, працював в Українській Військово-Санітарній Місії. У післявоєнні роки Богдан Лепкий переїхав в околиці Берліна, де очолив Український Комітет Допомоги, Товариство охорони могил та «Українську громаду». З 1925 року повернувся до викладацької діяльності, багато перекладав. Помер письменник у 1941 році в Кракові.

Залишити відповідь

Вподобати Правда ТУТ