Історія щодня

Історія – 9 лютого


БРЕСТСЬКИЙ МИР
9 лютого 1918 року в Брест-Литовську між Українською Народною Республікою і Центральними державами був підписаний Мирний Договір, який у багатьох історичних документах називають Брестським Миром або Хлібним Миром. 1918 рік почався для України в вихорі війни з більшовицькою Росією. Не залишилася осторонь і Німеччина, яка відчувала труднощі з Росією в плані військово-політичних і економічних відносин. Згідно з положеннями договору, всі сторони відмовлялися від військових платежів на взаємній основі. УНР зобов’язувалася не вступати в союзи, орієнтовані проти Центральних держав, і здійснювати поставки цим державам продовольства і сировини. У березні 1918 року німецько-австрійське окупаційне командування зробило пропозицію уряду УНР в наданні авансу в 50 мільйонів рублів для погашення заборгованості із зарплати залізничникам. Але УНР відхилила позику, так як подібний захід передбачало втручання у внутрішні справи молодої республіки. А вже 29 квітня 1918 року в Україні відбувся державний переворот, що змінив не тільки назву країни, а й її політичну структуру.

ПОВСТАННЯ ХОЛОДНОЯРЦІВ
9 лютого 1923 року о 8:30 у Лук’янівській в’язниці Києва 38 «холодноярівців» підняли повстання, захопили 14 рушниць із набоями та іншу зброю. Майже чотири години серед Києва точився бій. Хто не загинув під час повстання, був розстріляний катами ГПУ. Холодноярська Республіка діяла у 1918-1922 роках в районі лісового урочища Холодний Яр у Чигиринському повіті Київської губернії. ЇЇ територія охоплювала понад 25 навколишніх сіл та мала близько 15-тисячну селянську повстанську армію, бійці якої називали себе козаками, а своїх командирів – отаманами. Холодний Яр був осередком українського повстанського руху проти загарбників – німецьких окупантів та російських «білих» і «червоних» інтервентів. Вплив Холодного Яру не обмежувалися лише Черкащиною. Владу Холодноярської республіки визнавали й прибережні села вгору по Дніпру до Черкас та чигиринські села, що розкинулися на берегах Тясмину. Тісні зв’язки з Холодним Яром підтримували й інші отамани повстанських осередків республіки. У серпні 1921 року чекісти розпочали перший етап ліквідації Холодноярської республіки – «амністію» пообіцяли тим повстанцям, котрі здадуться добровільно. На таку пропозицію піддалися понад 30 отаманів та 76 осіб охорони. «Амністовані» звернулися з листом до інших отаманів із закликом до припинення боротьби та переходу на бік української радянської влади. Російські більшовики з самого початку планували ліквідацію амністованих отаманів, але не наважувались це зробити аж до листопада, коли вже заходились ліквідовувати увесь повстанський, «підозрілий» і прихильний елемент у районі Холодного Яру. Дуже скоро репресії проти населення стали основним засобом боротьби з повстанством. Сім’ї повстанців та тих, хто їм допомагав, виселяли, майно, інвентар і запаси продовольства конфісковували. Холодноярська Республіка проіснувала до 1922 року, коли більшовики обманом заманили холодноярських отаманів у засідку. Проте, навіть у полоні, в стінах Київської в’язниці, ватажки повстанців перебили охорону, захопили зброю і спробували звільнитись. Під час нерівного бою всі вони загинули смертю героїв.

КОСТЯНТИН ТРУТОВСЬКИЙ
9 лютого 1826 року народився український український художник-графік Костянтин Трутовський. Освіту отримав у Петербурзі, де потоваришував з молодим Тарасом Шевченком. Трутовський створив безліч пейзажів та жанрових творів. Бажання реалістичного відтворення життя, що оточувало художника, відбилося в багатьох малюнках з побуту дрібної шляхти з Харківщини. Чи не найбільше відомий Трутовський як ілюстратор творів Марка Вовчка — «Сестра», «Чумак», Тараса Шевченка — «Наймичка», «Гайдамаки», «Невольник», повістей Миколи Гоголя «Вечори на хуторі поблизу Диканьки», «Страшна помста», «Сорочинський ярмарок» і «Вечір під Івана Купала». Митець часто впадав у модний за його доби етнографізм, а усі картини, створені ним в Україні, мріяв об’єднати в два великих цикли – «Альбом сцен українського життя» та «Живописна Україна».
У 1875-у році художник намалював один з найвідоміших своїх творів «Кобзар над Дніпром», на якій зображено Тараса Шевченка. Помер Костянтин Трутовський у 1893 році., але його роботи вплинули на наступне покоління українських митців – Сергія Васильківського, Івана Їжакевича, Миколу Пимоненка та інших.

Залишити відповідь

Вподобати Правда ТУТ