Україна щодня. Історія

Україна щодня. Історія – 5 жовтня


  • УКРАЇНСЬКА НАЦІОНАЛЬНА РАДА

У 1941 році у Києві за ініціативою ОУН під проводом Андрія Мельника на Установчих Зборах було створено Українську Національну Раду. Очолив її Микола Величківський, секретарями стали Бойдуник та Дубина. Наприкінці 1941 року УНРада була заборонена гітлерівським Райхскомісаріатом України, який взяв під арешт керівництво місцевих філій УНРади. До 1943 року вона продовжила своє існування вже підпільно. Паралельно з УНРадою у Києві існувала також і Українська Національна Рада у Львові, головою якої був Андрій Левицький.

Навесні 1944 року представниками колишнього Сойму Карпатської України разом із Львівською УНРадою була створена Всеукраїнська Національна Рада під головуванням Миколи Величківського. Восени 1944 року Всеукраїнська Національна Рада разом із Українською Головною Визвольною Радою намагалися утворити спільну платформу, та це прагнення не мало успіху − вже у 1946 році в еміграції діяльність Всеукраїнської Національної Ради була припинена.

  • ЗВІЛЬНЕННЯ КУРБАСА

1933 року режисера Леся Курбаса звільнили з посади художнього керівника театру «Березіль» за «націоналізм». Реформатор українського театру, актор та режисер Лесь Курбас заснував «Березіль» 1922 року у Києві. Назва театру підкреслювала його мету і завдання: стати буйною весною нового українського театру. На початку 1926 року Народний комісаріат освіти України вирішив перевести «Березіль» як кращий театр республіки до тодішньої столиці – Харкова.

У харківському «Березолі» засяяла яскрава тріада митців: режисера Леся Курбаса, художника Вадима Меллера і драматурга Миколи Куліша. У творчій співдружності вони створили вистави «Народний Малахій», «Мина Мазайло» та «Маклена Граса», які набули широкого розголосу в Україні та стали причиною для всеукраїнської літературної дискусії. Невдовзі після звільнення з театру Леся Курбаса заарештовують і у 1934 році висилають на будівництво Біломорсько-Балтійського каналу, а потім на Соловки. 3 листопада 1937 Леся Курбаса було розстріляно в урочищі Сандармох.

  • БОГДАН-ІГОР АНТОНИЧ

1909 року народився письменник Богдан-Ігор Антонич. Освіту здобув у Львівському університеті Яна Казимира на філософському факультеті. Антонич писав наукові роботи, брав активну участь у громадському та літературному житті Львова. Як поет дебютував у журналі «Вогні». Згодом друкувався у багатьох періодичних виданнях, займався перекладами, писав рецензії, пробував себе в жанрі пародій і фейлетонів. Богдан-Ігор Антонич відомий і як прозаїк-драматург – «Три мандоліни», «На другому березі», лібретто до опери «Довбуш». Як редактор ґрунтовно проявив себе в журналах «Дажбог» та «Карби». Серед відомих поетичних творів Антонича – «Книга Лева», «Велика гармонія», «Ротації» та інші. У 28 років Богдан-Ігор Антонич переніс тяжку форму запалення легенів, і, не впоравшись з хворобою, помер.

Залишити відповідь

Вподобати Правда ТУТ