Україна щодня. Історія

Україна щодня. Історія – 6 жовтня


  • ОБЛОГА ЛЬВОВА ТА ЗАМОСТЯ

Козацько-селянське військо на чолі з гетьманом Богданом Хмельницьким розпочало облогу Львова. Коли на початку жовтня загони Максима Кривоноса захопили Високий Замок, львівська верхівка розпочала переговори, бо безвихідь їхнього становища була очевидною. Гетьман Богдан Хмельницький висунув вимоги міській владі та польському командуванню − визнати свою капітуляцію та видати козакам Олександра Конецпольського, Ярему Вишневецького та інших, які були їхніми запеклими ворогами.

Проте, коли гетьман дізнався про таємну втечу ворогів до Замостя, він віддав наказ про припинення облоги. Богдан Хмельницький дочекався викупу для сплати ординцям та вирушив до Замостя. Коли начальник гарнізону дізнався про те, що повстанські війська вже близько, він віддав наказ про спалення передмістя. За таких обставин облога Замостя могла сильно затягнутися. Тому, коли Хмельницький підійшов до Замостя, одразу ж висунув пропозицію міській владі сплатити викуп. Отримавши відмову, Хмельницький віддав наказ брати Замостя штурмом. Три штурми виявилися цілком невдалими. Та згодом міська влада пішла на переговори, після чого гетьман отримав викуп та зняв облогу Замостя.

  • СУПЕРКУБОК ЄВРОПИ

Українська футбольна команда «Динамо» з Києва завоювала Суперкубок Європи. 1975 рік взагалі був тріумфальним для динамовців. Навесні вони стали володарями Кубку кубків, а восени − одержали Суперкубок УЄФА. Ці дві почесні нагороди стали першими в історії радянського клубного футболу європейськими призами. Боротьба за Суперкубок Європи з його володарями, «Баварією» з Німеччини, проводилася у два матчі. Це протистояння закінчилося двома «сухими» перемогами «Динамо» − з рахунком 2:0 у Києві та 1:0 у Мюнхені. Після цього київська команда одержала титул найсильнішої європейської команди.

«Динамо» зуміло обіграти збірну Західної Німеччини, у складі якої були такі відомі зірки європейського футболу, як Зепп Майєр, Франц Бекенбауер, Ґеорґ Шварценбек і Ґерд Мюллер. Усі три голи в цих матчах забив Олег Блохін, який вже наприкінці 1975 року отримав нагороду «Золотий м`яч». За загальними підсумками 1975 року Асоціація спортивних журналістів визнала футбольний клуб «Динамо» найсильнішою футбольною командою світу.

  • ПАВЛО МУРАВСЬКИЙ

2014 року помер видатний український хоровий диригент і педагог, лауреат Шевченківської премії Павло Муравський. За 80 років творчої роботи Муравський пройшов шлях від скромного вчителя музики до маститого професора Київської музичної академії, де він працював до останніх днів свого життя. У дитинстві навчився грати на скрипці і співав у сільському академічному хорі, яким керував його двоюрідний брат – учень Миколи Леонтовича.

У 1941 році закінчив диригентсько-хоровий факультет Київської консерваторії імені Чайковського. Випускника одразу мобілізували, і в роки війни лейтенант Муравський командував зенітним взводом Північної Тихоокеанської флотилії і керував її полковим хором, згодом – організував військовий ансамбль пісні і танцю. По закінченні війни музиканта у зв’язку з хворобою перевели на Чорноморський флот, а невдовзі демобілізували. Він став диригентом у Державній академічній хоровій капелі «Думка», а за два роки – головним диригентом капели «Трембіта» у Львові. Паралельно викладав у Львівській консерваторії. У 1960-х роках він працював з оперним співаком Борисом Гмирею: спільно вони дали ряд концертів з творів української класики, особливо на вірші Тараса Шевченка. Тоді ж диригент отримав звання народного артиста СРСР.

У 1969 році Павло Муравський перейшов на постійну викладацьку роботу в Київську консерваторію ім. Чайковського. На Міжнародному хоровому фестивалі в Канаді у 1993 році студентський хор під керівництвом майстра посів перше місце серед 84 конкурсантів. Павло Муравський заснував школу акапельного співу в природному ладі, яку назвали його ім’ям. Він виховав близько тисячі диригентів-хормейстерів. Також записав на платівки понад тисячу хорових творів різних авторів – від Бетховена і Моцарта до Бортнянського і Березовського. У 2012 році вийшла книжка мемуарів і методології хорознавства Павла Муравського «Чистота співу – чистота життя». Помер великий диригент на сто першому році життя. Похований на Байковому цвинтарі у Києві.

Залишити відповідь

Вподобати Правда ТУТ