Україна щодня. Історія

Україна щодня. Історія – 7 липня


  • СВЯТО ІВАНА КУПАЛА

7 липня християни відзначають свято Різдва Іоанна Хрестителя, який пророкував пришестя Христа. Це свято збігається із східнослов’янським святом Івана Купала, яке бере свій початок ще із язичницьких часів та святкувалося вночі перед Івановим днем 24 червня за старим стилем. Від початку свято отримало назву на честь бога Купали, проте після хрещення Київської Русі, до назви свята приєдналося ім’я Іоанна Хрестителя, чий день народження збігся із цим святом.

І зараз в Україні в цей день багато хто дотримується традицій святкування та від самого ранку купається у водоймах, а у Купальську ніч прийнято стрибати через багаття, аби очистити душу та тіло, водити хороводи навколо багаття.

  • ПОКАРАННЯ ВИНУВАТЦІВ АВАРІЇ НА ЧАЕС

7 липня 1986 року у Чорнобилі розпочався судовий процес над винуватцями аварії на атомній електростанції, внаслідок якої постраждало багато людей та було забруднено значну територію. Протягом трьох тижнів суд розглядав справу та завершився вироком колишнім керівникам і працівникам станції.

Розглянувши усі матеріали справи, проаналізувавши результати роботи урядової комісії, судова колегія у кримінальних справах дійшла висновку, що одним з головних винуватців став директор ЧАЕС – Віктор Брюханов. Також було виявлено факти нехтування своїми службовими обов’язками колишнім головним інженером станції та його заступником. Проте, незважаючи на висновки суду, й досі немає єдиної думки щодо причин аварії.

  • УКРАЇНСЬКА ГЕЛЬСІНСЬКА СПІЛКА

7 липня 1988 року у Львові членами Української Гельсінської групи було cтворено Українську Гельсінську Спілку – українську громадсько-політичну і правозахисну організацію, котра стала найбільшою у республіці. Основну мету Спілка вбачала у ознайомленні широких кіл української громадськості з Декларацією прав людини. Будучи переконаними, що мир між народами не можна забезпечити без вільних контактів поміж людьми, а також без вільного обміну інформацією та ідеями, учасники активно сприяли виконанню статей Прикінцевого Акта з питань безпеки і співпраці в Європі.

Домагалися, щоб на всіх міжнародних нарадах, де мають обговорюватися підсумки виконання Гельсінських угод, Україна, як суверенна європейська держава і член ООН, була представлена окремою делегацією. Також намагалися добитися вільного обміну інформацією та ідеями, вимагали акредитування в Україні представників зарубіжної преси. Серед членів були такі відомі дисиденти, як Петро Григоренко, Іван Кандиба, Надія Світлична, В’ячеслав Чорновіл, Василь Стус, Святослав Караванський, Оксана Мешко, Олесь Бердник та ін. Головою спілки тоді було обрано українського дисидента та політика Левка Лук’яненка.

  • АЕРОПОРТ «БОРИСПІЛЬ»

7 липня 1959 року аеропорт «Бориспіль» прийняв перший рейс, що відбувся за маршрутом Москва-Київ-Москва літаком ТУ-104, який здійснив екіпаж Московського управління. На борту лайнера було 100 пасажирів, переважно керівники авіації та журналісти, і 1600 кг вантажу. Протягом першого року діяльність здійснювалась практично у польових умовах, а згодом ― у тимчасових приміщеннях. Однак за такий короткий проміжок часу аеропорт «Бориспіль» вийшов на третє місце за обсягом пасажирських перевезень серед аеропортів України.

Проект самого аеровокзалу розробили вже у 1961 році, а у 1965-му приміщення було урочисто відкрито та введено в експлуатацію. Пропускна спроможність, за тогочасними нормами, складала 1400 пасажирів на внутрішні та 200 осіб на міжнародні рейси. Аеровокзал став другим за розміром після московського аеропорту «Домодєдово» та одним з найбільших в Європі.

Залишити відповідь

Вподобати Правда ТУТ