Україна щодня. Історія

Україна щодня. Історія – 8 жовтня


  • ХАРКІВСЬКА БІБЛІОТЕКА

1886 року харківська міська публічна бібліотека прийняла своїх перших відвідувачів. Утримувалась бібліотека завдяки пожертвуванням та платі читачів за користування різною за спрямуванням літературою. У перший рік свого існування на Миколаївській площі (сьогодні – площа Конституції) у трикімнатному флігелі обслуговування читачів здійснювалося завдяки праці п`ятьох службовців. На той час у фонді бібліотеки налічувалось 1700 примірників видань.

У 1886-1913 роках виходив друкований каталог під назвою «Первый каталог Харьковской общественной библиотеки». З роками у бібліотеці відкривалися нові розділи, а її фонд стрімко зростав. У 1922 році бібліотека отримала ім`я видатного письменника з Росії Володимира Короленка. Зараз Харківська державна наукова бібліотека є другою за своїм книгофондом у Україні після бібліотеки імені Вернадського у Києві. Постійно діють 12 читальних залів, які вміщують 524 читача. Кожного року до бібліотеки імені Короленка надходить понад 70 тисяч найрізноманітніших документів – газет, книг, журналів, електронних документів та баз даних на електронних носіях тощо.

  • ГРОМАДЯНСТВО УКРАЇНИ

1991 року Верховна Рада ухвалила Закон про громадянство України. Вперше українське громадянство було впроваджено на території УНР за часів Української Центральної Ради у 1918-му. Громадянином вважалась особа, яка народилася, постійно проживала на території України та отримала свідоцтво про належність до громадян УНР. Подвійне громадянство виключалося. Неетнічна частина суспільства розкритикувала цей закон як недемократичний і національно заангажований, проте альтернативні проекти не були ухвалені Українською Центральною Радою.

Після перевороту 1918 року гетьман ухвалив «Закон про громадянство Української Держави», основні положення якого були запозичені з проекту закону про громадянство УНР. Під час розпаду СРСР у липні 1990 року була прийнята Декларація про державний суверенітет України. Там в розділі ІV було проголошено, що Україна віднині має своє громадянство і гарантує кожному громадянину право на збереження громадянства СРСР. Конституція України визначає, що в країні існує єдине громадянство – лише громадянство України.  Закон гарантує громадянам України, що вони не можуть бути позбавлені громадянства і не можуть бути вигнаними за межі України або виданими іншій державі. Водночас громадянам України гарантується право на зміну громадянства, а також піклування і захист тих із них, які перебувають за межами України.

  • ГНАТ ХОТКЕВИЧ

1938 року помер український письменник, історик, бандурист та композитор Гнат Хоткевич. Закінчив технічний факультет Харківського технологічного інституту, недовго працював залізничним інженером на Харківсько-Миколаївській залізниці. У 1901 році розробив власний проект дизельного поїзда – на 30 років раніше від американського аналогу. За участь у керівництві політичним страйком 1905-го зазнав переслідувань і у 1906-му був вимушений переїхати в Галичину, яка була тоді в складі Австрії. Спочатку Гнат Хоткевич оселився у Львові, об’їхав Галичину й Буковину зі скрипковими концертами та концертами українських народних пісень у супроводі бандури.

У 1912 році переїхав до Києва і долучився до літературного й мистецького життя: виступав з лекціями, став редактором літературного журналу «Вісник культури і життя», але в той же час продовжував концертувати з бандурою із серіями концертів «Вечір бандури». Літературну діяльність Хоткевич почав ще у 1897 році і за своє коротке життя залишив багату літературну спадщину: понад 300 романів, п’єс, повістей, нарисів, літературно-критичних та мистецтвознавчих статей. Гнат Хоткевич був людиною різнобічних талантів. Він був не лише письменником, а й театральним діячем та одним із найяскравіших музикантів і теоретиків народної музики в Україні.

У 1902 році йому запропонували зробити доповідь про музику і традиції кобзарів на 12 Археологічній Конференції в Харкові. Та Хоткевич не лише підготував доповідь, а й організував концерт, який став першим офіційним виступом ансамблю бандуристів в історії. Незважаючи на свої незліченні таланти, Хоткевич майже все життя переслідувався владою. В юності – царською владою, з 1928 – радянською. З 1931 року Хоткевича постійно критикували в радянській пресі, а у 1932-му заборонили всю його музику і записи. У 1933 році його сім’я голодувала під час Голодомору: Хоткевичу не видали продовольчі картки.

У 1934 році була зроблена спроба його вбити – письменника зіштовхнули під колеса поїзда, а у лютому 1938-го він заарештували під час сталінських чисток і піддали тортурам. Суд НКВС у Харкові засудив його до розстрілу, а його майно було конфісковане. Страту провели 8 жовтня 1938. Тіло Гната Хоткевича було поховане в братській могилі на околиці Харкова.

Залишити відповідь

Вподобати Правда ТУТ