Новини

Андрій Жук: майбутнє покоління талантів

Такі розумні, з сяючими очима та вірою у себе, вони зростають поряд з нами і щодень дивують новими досягненнями – діти нового покоління, наші з вами діти. З одним юним броварчанином, Андрієм Жуком, талановитим розумником, що тільки-но закінчив 4-й клас ЗОШ №7, поспілкувалася журналістка газети ПравдаТут. Він переможець міського та обласного конкурсу ім. Петра Яцика з української мови, учасник Всеукраїнського конкурсу, юний поет та математик.

Довідка: Міжнародний конкурс ім. Петра Яцика – конкурс, який має на меті утвердження державного статусу української мови, сприяння утвердженню її статусу як державної, піднесення престижу української мови серед молоді.Організаторами Конкурсу є Міністерство освіти і науки України та Міжнародний благодійний фонд «Ліга українських меценатів».

 

Андрійко, чи важко тобі далась підготовка до такого серйозного конкурсу?

Я був готовий змагатися ще минулого року, адже пройшов шкільний відбір та отримав перемогу на міському конкурсі, коли вчився в третьому класі. Але через епідемію взимку того року, на обласний тур мене не відправили. Тож цього року, я з легкістю пройшов відбіркові тури у школі й місті. До обласного та всеукраїнського етапів готувався вже більш наполегливо.

Мама Андрійка, Тетяна, додає, що займатись сину доводилось щодня, давали багато додаткових завдань у школі. Вдома Андрій їх виконував, на перерві між уроками вчитель перевіряв – це було додаткове навантаження для всіх: Андрія, батьків, учителя.

«Бувало, я казав мамі, що мені все набридло, більше не хочу займатись! Мама відповідала, що це моє право – все кинути і не йти далі, але тоді я підведу свого вчителя. Мені не хотілось нікого розчаровувати, особливо мою першу вчительку, і я врешті повертався до занять», – говорить Андрій

Мама вважає те, що у Андрійка виявились здібності до мови і літератури, вони завдячують саме вчительці – Галузі Валентині Петрівні. Батьки мають технічну освіту, відповідно мають схильності до фізики, математики. Тож не дивно, що Андрійко після тестувань у школі потрапив у клас «Росток» з математичним ухилом. Однак саме Валентина Петрівна розгледіла і змогла розкрити його літературний талант. Завдяки їй Андрій почав писати оповідання, складати вірші.

– Чим захоплюєшся ще, крім української мови та віршів, Андрію?

Мені дуже подобаються іноземні мови, я з радістю вивчаю англійську, планую розпочати вивчення також німецької мови – мови мені даються взагалі дуже легко. Математика теж цікава наука. Вона потрібна для програмування, яким я також захоплююсь. Я займаюсь на курсах юних програмістів, нещодавно навіть створив власний сайт. Наступної осені хочу також піти на плавання.

Мама розповідає, що займалась розвитком Андрія змалечку. Ще коли він був малям, креслила різнокольорові фігури та показувала йому. Вона впевнена, що саме ранній розвиток дитини, постійне спілкування й заняття дали свій результат. Також мама говорить, що у школі їм дуже пощастило з вчителькою, яка вкладала в дітей не лише багато знань, але й любові.

«Так, наша Валентина Петрівна дуже хороша, вона влаштовувала для нас «Театр на колесах» – це такий аматорський театр, де ми виступали як актори, читали різні твори напам’ять, робили вистави для інших класів. Ми будемо дуже сумувати за нею, адже цього року закінчили початкову школу і в нас вже будуть інші вчителі», – зауважує Андрій.

Андрію, про що ти мрієш у майбутньому?

– Я мрію стати програмістом, написати круту програму та стати мільйонером, як Марк Цукерберг.

Нехай твоя мрія обовязково здійсниться!

Якщо поряд з вами живуть цікаві  особистості, історії яких вартують, щоб про них дізналися якомога більше людей, повідомте про це в газету ПравдаТут. Ми з радістю розповімо про них.

 

Чотири роки минули за спиною…

Неначе вчора ми прийшли до школи,

Маленькі та розгублені , хлопці та дівчата.

Ви нас зустріли, наче рідна мати,

І ми вас не забудемо ніколи!

 

Ви вчили нас, як ручку у руці тримати,

Як додавати й віднімати,

Як виразно вірші розповідати,

І як в «Театрі на колесах» виступати.

 

Ви вчили нас у конкурсах перемагати,

Як до мети своєї впевнено іти,

Як на шляху своєму не відступати,

І Батьківщину нашу берегти.

 

Ви наша люба, добра і найкраща,

Привітна, щира і весела,

Розумна, гомінка, дбайлива,

Турботлива, уважна, справедлива,

Великодушна, лагідна та працьовита!

 

Валентино Петрівно, Вас називають

Вчителем від Бога!

Ми так пишаємось, що у Вас навчались!!!

Бажаємо Вам добра, тепла і миру,

А самі йдем навчатись в п’ятий клас.

Андрій Жук (Присвята Першій вчительці)

Залишити відповідь

Усі Новини

Вподобати Правда ТУТ