Україна щодня. Історія

Україна щодня. Історія – 17 листопада


  • БАТУРИНСЬКІ СТАТТІ

1663 року між гетьманом Лівобережної України Іваном Брюховецьким та московським урядом укладені Батуринські статті. Цей документ по-новому трактував відносини між двома державами. Відтепер гетьманська влада в Україні була обмежена на користь московського царя. Батуринські статті включали в себе 5 додаткових пунктів, згідно з якими в Лівобережній Україні впроваджувалася промосковська політика. З підписанням цього документа позиції російського царизму зміцнювалися день від дня.

Тепер українське населення зобов`язане було утримувати російські війська, а також шукати та повертати у Росію втікачів. А щоб не порушувати державну монополію, в російські міста козакам заборонялося вивозити горілку й тютюн. Крім того, українським купцям заборонялося постачати зерном Правобережну Україну. Російські чиновники здійснювали збір податків з українського населення на користь московської скарбниці. Навіть у питаннях духовенства без старшого брата обійтися було не можна – митрополита Київського обирали зі схвалення Москви. Така залежність зачіпала інтереси малоросійського народу і козаків. Але Брюховецькому необхідно було утвердити свою владу за допомогою Москви. Такий стан речей рано чи пізно повинен був вилитися в соціальний конфлікт. Що й сталося в 1667 році після підписання Андрусівського договору.

ХАРКІВСЬКИЙ ІМПЕРАТОРСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ

1804 року за ініціативи громадського діяча Василя Каразіна у Харкові був заснований один з найстаріших вищих навчальних закладів Східної Європи, який став колискою українського відродження в галузі культури і національної свідомості. Харківський університет став п`ятим в Російській імперії. Завдяки діяльній політиці Василя Каразіна, який переконав місцевих жителів дати пожертви для створення матеріальної бази свого дітища, навчальний заклад отримав путівку в життя. Згідно з університетським статутом 1804 року було засновано 4 відділення: словесності, політичних і моральних наук, фізики і математики, лікарських та медичних наук.

Спочатку студентів навчалося мало, оскільки викладачі з числа іноземців читали лекції на латині, а випускники народних училищ, на жаль, її тоді ще не вивчали. І лише через роки університет став візитною карткою України, найпопулярнішим навчальним закладом всіх часів і народів. З університетом пов`язані імена таких відомих особистостей, як Михайло Костомаров, Олексій Ляпунов та Микола Барабашов.Саме у цьому навчальному закладі, єдиному на той час в Україні, вчилися і працювали нобелівські лауреати Лев Ландау, Саймон Кузнець та Ілля Мечников.

  • ДМИТРО ГОДЗЕНКО

1966 року народився Народний герой України, кавалер ордена «За мужність» III ступеня Дмитро Годзенко. Працював головним інженером Метрологічного центру Нафтогазу, був активним учасником Революції гідності. У січні 2015 року Дмитро Годзенко записався добровольцем до Збройних Сил України, та вже у лютому був призваний до ЗСУ та направлений до військової частини у Рівному. Служив у 17-му батальйоні 57-ї окремої мотопіхотної бригади ЗСУ.

У вересні 2015 року під час бою Годзенко зазнав важких осколкових поранень. Після довготривалого лікування в Ірпінському військовому шпиталі, не дочекавшись видужання, повернувся в зону АТО в Зайцеве. За час служби молодший сержант Дмитро Годзенко перекрив потоки контрабанди, які возили через блокпост у Майорську, та відновив постачання електроенергії та водопостачання місцевим мешканцям. «Годзила» за життя став легендою як серед українських військовиків, волонтерів та журналістів, так і серед проросійських сепаратистських угруповань.

Особливо любили його за доброту місцеві мешканці, які зазвичай не надто позитивно сприймають українських військовослужбовців. Загинув Дмитро Годзенко в Зайцевому близько 6 ранку 31 березня 2016 року під час мінометного обстрілу, за день до демобілізації. Проститись із легендарним бійцем на Майдан Незалежності прийшли більше двох тисяч людей.

Залишити відповідь

Вподобати Правда ТУТ