Україна щодня. Історія

Україна щодня. Історія – 25 листопада


  • ДЕНЬ ПАМ’ЯТІ

У четверту суботу листопада в Україні вшановують пам’ять жертв Голодомору. Жахливим за своїми масштабами і безкарністю злочином комуністичного режиму проти українського народу є Голодомор 1932-1933 років. Члени Міжнародної комісії з розслідування голоду в Україні визнали цей злочин геноцидом українського народу. У спробах врятуватися тисячі селян без засобів до існування бігли зі своїх сіл до міст, але по дорозі були блоковані червоноармійцями. Щодня від голоду в Україні вмирало близько 25 тисяч чоловік, щогодини – по 1 тисячі, щохвилини – 17 осіб. Залишившись без борошна, крупи та овочів, які за наказом Сталіна вилучалися з кожної хати в примусовому порядку, люди були змушені їсти мишей, щурів, птахів, ящірок, збирати лободу, щоб хоч якось нагодувати дітей. Непоодинокими були випадки канібалізму. Багато людей вмирало на вулицях. Щоранку по селах збирали померлих і ховали їх у братських могилах, так як на цвинтарях зовсім не залишалося місць. Найбільшим трагізмом була доля селянських дітей, на долю яких випав голодомор. Ті, кому вдалося вижити, мали проблеми зі здоров`ям і психікою на все життя. Усього у 1932-1933 роках в Україні від голоду загинуло до 10 мільйонів чоловік. До сьогодення люди пам`ятають і сумують за невинно загиблими. Верховна Рада України на державному рівні визнала голодомор геноцидом українського народу у 2006 році при президенті Вікторі Ющенку, який домігся визнання трагедії на міжнародному рівні.

  • ОРКЕСТР ІМЕНІ ЛИСЕНКА

25 листопада 1918 року затверджено постанову про заснування Державного симфонічного оркестру імені М. В. Лисенка. Головним диригентом оркестру став відомий композитор та культурно-громадський діяч Олександр Горілий. Після створення СРСР оркестр став підпорядковуватися Наркому освіти, а виступати продовжив як Республіканський симфонічний оркестр імені М. Лисенка. У 1920 році оркестр став частиною Філармонічного товариства. У березні 1923-го відбулася реорганізація товариства у Київську державну філармонію, а вже в листопаді її ліквідували. Після цього в Києві довгий час не було сильного і цікавого оркестру. Він з’явився лише у жовтні 1929-го, коли заснували оркестр при Київському обласному радіокомітеті. Першим його керівником став Михайло Канерштейн. З початком Другої світової війни музиканти переїхали до Орджонікідзе, а згодом – до Душанбе. У 1944 році оркестр повернувся до Києва і того ж року Державний заслужений академічний симфонічний оркестр України став національним. Сьогодні в оркестрі грають понад 100 інструменталістів, серед яких багато заслужених артистів України, лауреатів міжнародних і всеукраїнських конкурсів.

  • ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ

25 листопада 1838 року народився український письменник і публіцист Іван Нечуй-Левицький. Закінчив Богуславське духовне училище, де залишився працювати на посаді викладача. У 1853 році Левицький вступив до Київської семінарії, а у 1861 – до Київської духовної академії. Після закінчення отримав призначення в Полтавську духовну семінарію на посаду вчителя. Нечуй-Левицький любив український фольклор та відкрито заявляв, що створювати книжну українську мову необхідно на народній основі, уникаючи примусової русифікації і полонізації. Протягом усього свого життя він активно займався саморозвитком, постійно вдосконалював свої знання з літератури, історії, фольклору. Перебуваючи на педагогічній роботі, Нечуй-Левицький пише невеличкі оповідання та п`єси. Його творчість високо оцінюють місцеві критики. Уже в 60-х роках твори Нечуя-Левицького знаходять свого читача. Його п`єси та повісті з задоволенням читають і сьогодні, відкриваючи для себе дивовижний і багатогранний світ українського села. Це повість «Дві московки», комедійна п`єса «Життя пропив, долю проспав», роман «Хмари», знаменита п`єса «Кайдашева сім`я», оповідання «Панас Круть» та багато іншого. Іван Нечуй-Левицький прожив усе своє життя в злиднях, у маленькій квартирці на Пушкінській вулиці в Києві. У 1918 році письменника не стало. Він помер на самоті в маленькому шпиталі для самотніх людей. Похований на Байковому цвинтарі у Києві.

Залишити відповідь

Вподобати Правда ТУТ