У сербському заповіднику Zasavica, де пасуться рідкісні балканські ослиці, народжується Pule – сир, що коштує від 1200 до 2300 доларів за кілограм. Ця білосніжна пишнота перевершує за ціною золото чи трюфелі, адже для одного кілограму потрібно 25 літрів молока, яке доїння вручну тричі на день. Смак нагадує витриманий манчего з горіховими нотками та легкою кремовістю, роблячи його мрією гурманів.

Чому саме Pule тримає корону найдорожчого сиру у світі станом на 2026 рік? Рідкість сировини поєднується з екологічною місією: виробництво допомагає зберегти породу ослів, чиє молоко бідніше на жири, ніж коров’яче. Кілограм такого делікатесу – це не просто їжа, а шматочок сербської природи, витриманий місяцями в печерах.

Але Pule не самотній у світі розкоші. Іспанський Cabrales у 2025 році встановив аукціонний рекорд – 36 тисяч євро за 2,3 кг, – проте за стандартною ціною за кілограм Pule лишається неперевершеним. Далі розберемо, як народжується цей шедевр і чому він вартий кожної копійки.

Походження Pule: від балканських традицій до глобальної слави

Заповідник Zasavica, що за 80 км від Белграда, став колискою Pule на початку 2000-х. Сербські фермери, натхненні давніми традиціями використання ослячого молока в народній медицині, вирішили перетворити його на сир. Молоко ослиць відоме з античності – Гіппократ хвалив його за лікувальні властивості, подібні до грудного молока людини.

Стадо налічує близько 150 ослиць породи Balkan donkey, яку намагаються врятувати від вимирання. Кожна дає лише 1,5–2 літри молока на день, на відміну від 60 літрів у корови. Виробництво стартувало як екологічний проект: продаючи сир, заповідник фінансує охорону природи. За даними Atlas Obscura, перші партії з’явилися у 2012-му, миттєво привернувши увагу світу своєю унікальністю.

Сьогодні Pule – символ сербської гастрономічної дипломатії. Новак Джокович, гордий серб, неодноразово згадував його як національну гордість, а зірки шоу-бізнесу замовляють цілі партії заздалегідь. Ця історія перетворює сир не просто на продукт, а на культурний артефакт.

Крок за кроком: як створюють найдорожчий сир

Виробництво Pule – це танець з природою, де кожна деталь вимагає терпіння. Спершу – ручне доїння ослиць тричі на добу: машини просто не існують для такої делікатної роботи. Молоко змішують у пропорції 60% ослячого та 40% козячого, бо чисте осляче надто рідке для сиру.

Далі – пастеризація на низьких температурах, щоб зберегти корисні властивості. Згортають сичужним ферментом, відціджують сироватку і формують головки вагою 250–500 г. Витримка триває 2–5 місяців у прохолодних печерах, де сир набуває характерної текстури: розсипчастої, але кремової всередині.

1. Доїння: 3 рази/день, вручну, збір 25 л на 1 кг сиру.
2. Змішування та згортання: додавання закваски, 4–6 годин очікування.
3. Формування: пресування в форми, соління.
4. Витримка: контроль вологи та температури, перевірка плісняви (її немає, сир білий).
5. Упаковка: вакуум для транспортування.

Щорічно виробляють лише 20–30 кг – це обмежує пропозицію і підігріває попит. Процес нагадує алхімію: з невибагливого молока виростає продукт, гідний королівських столів.

Чому Pule коштує як золото: розбір факторів

Рідкість – ключ. Ослиці дають молоко лише 4–6 місяців на рік, після отелення. Робоча сила: 5–7 людей на стадо, зарплати в Сербії скромні, але обсяги мізерні. Логістика додає: сир йде в Дубай, США чи Азію з націнкою 30–50%.

Порівняйте: коров’яче молоко – 1 л на 0,1 кг сиру, осляче – 25 л на 1 кг через низький вміст жиру (1–2% проти 4%). Ексклюзивність приваблює мільярдерів: один кілограм – статусний подарунок. За даними сербських медіа, у 2026-му ціна стабільно тримається на рівні 2000 доларів/кг через інфляцію та попит.

Екологічний бонус: проект Zasavica фінансує генетичний банк ослів, роблячи покупку інвестицією в природу. Ви не просто їсте – рятуєте вид.

Смаковий профіль Pule: що відчуває гурман

Розріжте головку – і вирвається аромат свіжої трави з горіховими відтінками. Текстура розсипчаста зовні, кремова всередині, як у молодого пармезану. Ноти просciutto, мигдалю та легкої кислинки роблять його універсальним: на шматочок хліба чи в салат.

Пара з вином: біле сербське Chardonnay або італійське Prosecco підкреслює свіжість. Для початківців – тонкі скибки з медом і волоськими горіхами; просунуті додадуть чорний трюфель. Калорійність низька (250 ккал/100г), багате на білок і кальцій – ідеал для дієти.

Гурмани порівнюють з “молочним просciutto”: солонуватість балансує солодку витримку. Один укус – і розумієш, чому чекають місяці на замовлення.

Топ-5 найдорожчих сирів: порівняльна таблиця

Щоб зрозуміти контекст Pule, ось рейтинг лідерів за ціною за кг (станом на 2026). Дані з авторитетних джерел, як Atlas Obscura та сирні фестивалі.

Таблиця показує: Pule лідирує за стабільною ціною, тоді як аукціонні зразки – разові сенсації. Джерела: Atlas Obscura, Guinness World Records.

Де скуштувати Pule та інші luxury-сири у 2026

У Белграді – ресторани як “Amadeus” чи “Pansion” пропонують дегустацію за 200–500 євро/порція. Онлайн: через сербські імпортери в Європу (Dubai Cheese Festival) чи аукціони Sotheby’s. В Україні – рідко, але в Києві “Сирний сомельє” іноді імпортує аналоги.

• Подорож до Zasavica: тур з доїнням – 100€/особу, сир на пам’ять.
• Альтернативи: шведський moose – онлайн з Elfdale Farm, 100г за 100$.
• Порада: замовляйте заздалегідь, бо черги на 6 місяців.

Для новачків: почніть з ослячого сиру дешевше (італійські аналоги 50€/кг). Пара з портвейном розкриє шарми.

Тренди luxury-сирів: куди рухається ринок

У 2026-му сири як Pule задають тон: екологічність плюс екзотика. Зростає попит на “рідкісні молока” – кенгуряче в Австралії чи якове в Монголії. Фестивалі World Cheese Awards (Швейцарія) відзначають +20% продажів преміум-сегменту.

Гурмани інвестують: колекціонери тримають витримані головки як вино. В Україні – бум крафтових сирів, натхненних Pule: ослячі проби в Карпатах. Майбутнє – персоналізовані партії з ДНК-аналізом молока для унікальності.

Спробуйте Pule – і світ смаків відкриється по-новому. Хто знає, може, наступний рекорд встановить український делікатес?