У маленькій сільській школі на Чернігівщині вчителька англійської мови раптом опиняється за пультом інформатики, а історик у сусідньому кабінеті малює графіки з фізики. Ці сцени стали буденністю в українських закладах освіти, особливо після хвилі еміграції педагогів через війну. Так, вчитель може викладати предмет не за фахом – законодавство це дозволяє як тимчасову міру для заповнення графіків. Але для постійної роботи потрібні курси підвищення кваліфікації, інакше ризикуєш не тільки репутацією, а й атестацією.
Дефіцит кадрів сягає 44 тисяч вакансій станом на кінець 2025 року, здебільшого з точних наук та іноземних мов. Директори змушені маневрувати, як капітани в шторм, аби уроки не зривалися. Водночас учні отримують знання від ентузіастів, які горять бажанням вчити, хоч і не завжди з дипломом профільного вишу. Це баланс між виживанням системи та якістю освіти, де емоції вчителів – від захвату відкриттями до втоми від подвійного навантаження – грають ключову роль.
Така практика не нова, але з реформами 2025–2026 років, включаючи підвищення зарплат на 30% з січня 2026-го, ситуація еволюціонує. Розберемося по поличках, чому це можливо, як це регулюється і що чекає попереду.
Законодавча основа: що кажуть ключові норми
Серцевина правил ховається в Законі України “Про повну загальну середню освіту” (№ 463-IX). Стаття 22 чітко визначає: на посади педагогів беруть осіб з педагогічною освітою, вищою освітою чи професійною кваліфікацією, які вільно володіють державною мовою. Тут немає жорсткої прив’язки до конкретного предмета – фах інтерпретується ширше, як педагогічна компетентність загалом. Це відкриває двері для гнучкості, особливо в кризу.
Деталі розкриває Положення про атестацію педагогічних працівників, затверджене наказом МОН № 805 від 09.09.2022 (редакція № 1277 від 10.09.2024, чинна у 2026). Пункт 3.23 дозволяє вчителю з чинною кваліфікаційною категорією викладати позапрофільний предмет тимчасово, у межах міжатестаційного періоду. Категорія “розповзається” на все навантаження, забезпечуючи оплату. Але до наступної атестації мусиш пройти підвищення кваліфікації з нового предмету – мінімум 150 годин або 30 ЄКТС.
Закон “Про освіту” (№ 2145-VIII, ред. від 01.01.2026) доповнює картину статтями 58 і 59: призначення за конкурсом, але з акцентом на атестацію як ключ до кар’єри. Якщо ти викладаєш не за фахом роками, без курсів атестаційна комісія може знизити категорію або відмовити. Це не заборона, а стимул до зростання – ніби сходинки на драбинах, де кожен крок вимагає зусиль.
Тимчасове викладання: коли це рятує школу
Уявіть сцену: ключовий математик пішов у відпустку по догляду за дитиною, а графік горить. Директор призначає фізика на ці години – і все законно. Положення дозволяє таке довантаження без додаткових паперів, якщо вчитель має вищу педагогічну освіту та категорію. Оплата йде повна, бо тариф розраховується на загальне навантаження.
Перед таким рішенням адміністрація фіксує причину в наказі: “виробнича необхідність”. Це захищає від перевірок. У малокомплектних школах, де один вчитель веде 2–3 предмети, це норма. Головне – не затягувати: після 3 років (міжатестаційний період) готуйся до курсів.
- Переваги для школи: Швидке заповнення вакансій, без простоїв.
- Для вчителя: Додаткові години, досвід у новій сфері, бонус до зарплати.
- Ризики: Якщо учні погано засвоюють – скарги батьків, перевірки якості.
Після списку варто додати: у 2025 році така практика врятувала тисячі уроків, але вимагає підтримки – методички, онлайн-ресурси від МОН. Без них вчитель тоне в невідомому, як корабель без компаса.
Постійне викладання: шлях до нової спеціальності
Хочеш вести інформатику щодня? Забудь про самонавчання – йди на офіційні курси. Після 150 годин з предмета (онлайн на Prometheus чи в інституті післядипломної освіти) ти отримуєш свідоцтво. Воно дозволяє атестуватися саме з цього фаху, підвищуючи категорію до “вищої” чи звання “старший вчитель”.
Для ветеранів, які працювали не за фахом до 1999-го (старий Закон про загальну середню освіту), пункт 4.10 Положення дає поблажки: атестують як “мають відповідну освіту”. Сучасні реалії суворіші – друга вища чи магістратура зараховуються як підвищення.
- Обери курс: акредитований МОН, 150+ годин.
- Пройди та отримай документ.
- Подай на атестацію з портфоліо: плани уроків, результати учнів.
- Отримай категорію – і вперед!
Такий підхід мотивує: вчителька біології, освоївши математику, не тільки виживає, а й надихає клас свіжим поглядом. Зарплата зростає, бо вища категорія – це +20–30% до окладу з 2026-го.
Атестація при множинному навантаженні: як не заплутатися
Вчиш історію та громадянську освіту? Атестують за основним фахом, категорія поширюється. Але якщо половина навантаження – позапрофільне, комісія дивиться на курси. У 2025/2026 атестація стала гнучкішою: онлайн-портфоліо, самооцінка, фідбек від учнів.
| Предмет | Вакансії (2025, ставки) | Частка від загального дефіциту |
|---|---|---|
| Англійська мова | 267,94 | ~0,6% |
| Інформатика | 149,08 | ~0,3% |
| Математика | 130,96 | ~0,3% |
Дані з mon.gov.ua (2025). Таблиця показує гарячі точки – тут найчастіше “перекидають” вчителів. Після неї: у 2026 дефіцит скоротився завдяки грантам на перекваліфікацію, але залишається викликом.
Практичні кейси з українських шкіл
У Чернігівській школі Микола Дюбенок, історик, опанував фізику за вечірніми підручниками – учні склали ЗНО на 5% краще за середнє, бо він пов’язав події з законами руху. Навпаки, у київському ліцеї філологиня на інформатиці спричинила скарги: без курсів алгоритми йшли криво.
У малій ОТГ на Полтавщині вчителька початкових класів веде “Захист України” – після 150 годин курсів отримала вищу категорію, школярі виграли регіональний конкурс. Ці історії, натхненні реальними з suspilne.media та osvita.ua, доводять: з підготовкою – успіх, без – провал.
Наслідки для учнів, вчителів і системи
Учні від “історофізика” отримують креатив: гуманітарій пояснює рівняння через битви, роблячи уроки живими. Але ризики реальні – ЗНО на 15–20% нижче без профілю, за даними профспілок. Вчителі горять: 47% відчувають вигоряння, бо подвійне навантаження краде час на сім’ю.
Система виграє гнучкістю, але програє якістю. З 2026 зарплати від 20 тис. грн стимулюють перекваліфікацію – гранти МОН покривають курси.
Поради від практиків: як викласти круто не за фахом
Не панікуй, готуйся. Співпрацюй з колегами: тандем-уроки, де профілюючий радить. Використовуй Prometheus, EdEra – безкоштовно, сертифікати зараховуються. Веди щоденник успіхів учнів – це козир на атестації. Дбай про себе: спорт, хобі, бо вигоряння – ворог номер один.
Директорам: створюй наставництво, методоб’єднання для “універсалів”. З реформою профільної школи з 2027-го (академічні ліцеї, вибір профілів) універсали знадобляться ще більше – мат+фізика для технарів, історія+правознавство для гуманітаріїв.
Тренди 2026: реформи та перспективи
З бюджету 298,8 млрд грн на освіту в 2026-му – фокус на кар’єрне зростання: модель “гроші за вчителем” дозволяє школам наймати універсалів. Реформа НУШ еволюціонує: з 2027 профілі посилюють спеціалізацію, але дефіцит STEM змусить до гібридів. Міжнародно: у США 30% вчителів не за фахом з короткими тренінгами, Фінляндія – 0%, бо престиж високий.
Україна йде гібридним шляхом: більше курсів, онлайн-академій. Вчителі, які адаптуються, стануть героями Нової школи – з дипломами в кишені та вогнем в очах. А дефіцит? Зникне, коли професія засяє, як зірка в нічному небі.
