Рінат Ахметов зустрів перші вибухи повномасштабного вторгнення прямо в Києві – у своєму ліжку, як сам зізнався пізніше. Той ранок 24 лютого 2022 року назавжди розділив життя на “до” і “після”, а для найбагатшого українця став перевіркою не лише на міцність бізнес-імперії, а й на справжність слів про любов до країни. Замість втечі за кордон, як зробили деякі колеги-олігархи, він обрав залишитися: жодного дня за межами України з того моменту. Це не просто факт, а символ стійкості, що резонує в серцях мільйонів, хто тримається за свою землю посеред хаосу.
Київ став його форпостом у ті перші тижні, коли сирени вили безперервно, а вулиці перетворювалися на лабіринт укриттів. Ахметов швидко переорієнтувався: бізнеси SCM почали постачати їжу, ліки та енергію, а Фонд Ріната Ахметова розгорнув гуманітарні коридори. “Ми не залишимо людей віч-на-віч із бідою”, – прогримів його голос у той час, і слова підкріпили мільярдами гривень. Станом на початок 2026 року загальна сума допомоги перевищила 12,8 мільярда гривень – це не абстрактні цифри, а тисячі врятованих життів, від дронів для ЗСУ до продуктових наборів для біженців.
Перші дні вторгнення: Київ як центр опору
Коли ракети посипалися на українські міста, Ахметов не панікував. Він був удома в столиці, звідки негайно скоординував першу хвилю допомоги. Компанії групи SCM – від Метінвесту до ДТЕК – перекинули ресурси на фронт: генератори для лікарень, бронежилети для бійців, пальне для логістики. Це не була разова акція; це запуск механізму, що крутиться досі, як добре змащений двигун у шторм.
Переїзд з Києва став вимушеним – загроза авіаударів змусила тимчасово змістити штаб, але лише всередині країни. За словами джерел близьких до SCM, Ахметов обрав безпечніші локації на заході чи в центрі, звідки керував усім віддалено. Дмитро Гордон у 2024 році чітко підтвердив: жодного виїзду за кордон. Секретар РНБО Олексій Данілов ще у 2022-му відзначив це публічно, поставивши Ахметова в приклад іншим бізнесменам. Така лояльність не залишилася непоміченою – вона оживила репутацію, що колись асоціювалася з Донбасом.
Емоційний заряд тих днів важко передати: уявіть, як мільярдер, звиклий до приватних джетів, ховається в укритті поряд із звичайними киянами, координуючи поставки. Його Фонд роздав понад 3 мільйони продуктових наборів лише за перші місяці, охопивши 1,1 мільйона людей. Це не піар – це реальна подушка безпеки для тих, хто втратив усе.
Масштаб допомоги: від дронів до відбудови
Допомога Ахметова – це не крапля в морі, а справжній потік ресурсів, що тримає фронт і тил. Від 24 лютого 2022-го бізнеси SCM, Фонд і “Шахтар” зібрали 12,8 мільярда гривень (близько 350 мільйонів доларів). Мілітарна частина вражає: дрони, РЕБ-системи, бронетехніка. Лише у 2025-му “Сталевий фронт” передав 1-му корпусу “Азов” понад 600 мільйонів гривень – від партій FPV-дронів на 214 мільйонів до засобів радіоелектронної боротьби за 161 мільйон.
Щоб уявити масштаб, ось ключові напрямки:
- Мілітарна допомога ЗСУ: Понад 7 мільярдів гривень на озброєння, включаючи тисячі дронів, БПЛА та захищені комунікації. “Азов” отримав унікальні партії, що рятують життя на передовій.
- Гуманітарка: 54 тисячі наборів продуктів у Києві, медикаменти для 3 мільйонів українців. Проєкт “Серце Азовсталі” уже витратив мільярди на реабілітацію оборонців Маріуполя.
- Енергетика: ДТЕК постачає електроенергію попри обстріли, купуючи імпорт із Румунії для стабільності мережі.
Ці пункти – не вичерпний список, але вони ілюструють, як приватні гроші заповнюють прогалини державного бюджету. У 2026-му Ахметов продовжує: ще 600 мільйонів гривень на “Серце Азовсталі” для полонених і ветеранів. Це інвестиція в майбутнє, бо сильні воїни – сильна країна.
Втрати бізнесу: удар по імперії та стійкість
Війна вдарила по Ахметову найсильніше серед олігархів – втрати сягають мільярдів доларів. Маріупольські гіганти “Азовсталь” і ММК імені Ілліча зруйновані, активи на окупованому Донбасі “націоналізовані” росіянами. Статки впали з 13 мільярдів доларів до 6,6 мільярда у 2022-му, але до 2026-го відновилися до 7,9 мільярда. Металургія стоїть, енергетика хитається від обстрілів, аграрка скоротилася.
Ось порівняльна таблиця втрат ключових активів:
| Актив | Статус до війни | Втрати через війну | Поточний стан (2026) |
|---|---|---|---|
| Азовсталь | Найбільший металкомбінат | Зруйнований, окупований | Плани нової відбудови (forbes.ua) |
| ММК Ілліча | Ключовий виробник сталі | Знищений у боях | Суд проти РФ |
| ДТЕК (енергетика) | Лідер ТЕС | Обстріли, дефіцит | Імпорт з Європи |
| Метінвест загалом | $10+ млрд вартість | -$4 млрд | Адаптація, нові хабbи |
Джерела даних: forbes.ua, akhmetovfoundation.org. Ця таблиця показує не кінець, а трансформацію: Метінвест будує підземні хабbи для навчання ЗСУ, ДТЕК тримає світло в домах. Ахметов судиться з РФ у міжнародних арбітражах, обіцяючи відшкодування пустити на відбудову.
Чутки про втечу: чому вони не витримують перевірки
Соціальні мережі кипіли плітками: “Ахметов у Лондоні”, “вилетів до Франції”, “переховується в Монако”. Його вілли за кордоном – Les Cedres у Франції ($200 млн), лондонський маєток ($240 млн) – додавали палива. Але факти спростовують: аеропорти фіксують відсутність перельотів, РНБО підтверджує перебування в Україні. Навіть The New York Times у 2024-му зазначила: Ахметов – один з небагатьох, хто не втік.
Чому чутки? Страх перед олігархами, стереотипи про “проросійських донеччан”. Та реальність інша: Ахметов першим засудив агресію, закрив медіа, щоб уникнути олігархічного закону. Його “Шахтар” став символом єдності, граючи матчі для ЗСУ. Ви не повірите, але цей “донбаський король” довів лояльність справами, а не словами.
Цікава статистика: цифри, що вражають
12,8 млрд грн – загальна допомога від Ахметова з 2022-го (еквівалент 350 млн доларів). Це найбільша приватна підтримка в історії України під час війни.
- 600 млн грн – лише на “Азов” у 2025-му: дрони, РЕБ, екіпірування.
- 3 млн українців отримали гуманітарку від Фонду.
- 212 млн грн – на ЗСУ від компаній FRACTAL у 2025-му.
- 7,9 млрд дол. – статки Ахметова у 2026-му, попри втрати $9+ млрд.
Ці числа – не суха статистика, а історії героїв: від політраумованих “азовців” до дітей, врятованих від глухоти проєктом “Тепер я чую”.
Де Ахметов зараз: Київ як база у 2026-му
Станом на лютий 2026-го Рінат Ахметов у Києві – серце SCM Holdings, де координують 200 тисяч працівників. Офіційно зареєстрований у Донецьку, але реальність – столиця: зустрічі, проєкти, плани. Метінвест створює підземні центри для ЗСУ, ДТЕК бореться з блекаутами, “Шахтар” надихає на перемогу. Він не ховається в тіні, а діє: фото з 2025-го показують його середнього віку, але з вогнем в очах.
Його рутина – суміш стратегій і благодійності. Ранок починається з брифінгів по фронту, день – у переговорах про імпорт енергії, вечір – планування відбудови Маріуполя. “Ми побудуємо нову Азовсталь”, – обіцяв він The Times. Це не фантазія: вже є проєкти, суди проти окупантів. Ахметов еволюціонує з промисловця в патріота-інвестора, вкладаючи в технології та відновлення.
Майбутнє: від втрат до нової Азовсталі
2026-й – рік ротацій: енергетика адаптується до імпорту, металургія диверсифікується, Фонд розширює “Блогер Кемп” для дітей. Ахметов планує мільярди на відбудову, судиться з РФ за активи. Його приклад надихає: війна ламала, але не зламала. Замість еміграції – інвестиції в перемогу. І поки сирени стихають мріями про мир, Ахметов стоїть пліч-о-пліч з українцями, доводячи, що справжня сила – у єдності та діях.
Така історія не закінчується – вона продовжується щодня новими постачками, новими перемогами. Київ пульсує його енергією, а країна чекає, куди заведе цей нестримний дух.
