Білі ведмеді, ці могутні снігові привиди Арктики, мешкають виключно в північних широтах Північного Льодовитого океану та на його крижаних узбережжях. Їхній ареал охоплює п’ять ключових країн: Канаду, де зосереджено дві третини всієї популяції, Гренландію, Норвегію з архіпелагом Шпіцберген, Росію та США з Аляскою. Ці тварини не прив’язані до суші — їхнє життя пульсує на морському льоді, де вони полюють на тюленів, ковзаючи по крихкому покриву, ніби живі айсберги в океані холоду.
Загальна чисельність сягає близько 26 тисяч особин, розподілених на 20 субпопуляцій, за даними IUCN Polar Bear Specialist Group станом на 2023–2025 роки. Кожна з цих груп пристосувалася до локальних умов: від густого пакової криги Баренцевого моря до розрідженого льоду Гудзонової затоки. Але танення льоду через глобальне потепління змушує їх мігрувати ближче до берегів, де конфлікти з людьми стають неминучими.
Уявіть крижане поле, що тріщить під вагою гіганта вагою до 800 кілограмів — ось де розгортається драма білих ведмедів. Вони не просто виживають у -50°C, а домінують, завдяки унікальним адаптаціям. Тепер розберемося, де саме ці велетні тримають свої володіння, занурюючись у деталі кожної території.
Циркумполярний ареал: серце Арктики
Ареал білих ведмедів обмежений лінією постійної пакової криги на півночі та тягнеться до затоки Джеймс у Канаді на півдні — найпівденніша точка спостережень. Це не статична територія: ведмеді слідують за льодом, який формує їхній світ. Взимку вони розходяться по океану, влітку туляться до берегів, харчуючись падаллю чи крадучись до поселень. Північніше 88° пн. ш. їх мало, але сліди знаходять навіть біля Північного полюса.
Північний Льодовитий океан — їхній головний дім, з акваторією понад 14 мільйонів квадратних кілометрів. Тут лід товщиною до 3 метрів стає платформою для полювання. Узбережжя тундри слугують розсадниками: самки виводять ведмежат у снігових барлогах. За даними uk.wikipedia.org, ареал поділяється на великі центри, але сучасні дослідження IUCN уточнюють 20 субпопуляцій для точнішого моніторингу.
Ці кордони не жорсткі — ведмеді перетинають їх, мігруючи за тюленями. У 2025 році супутникові дані показали, що через раннє танення в Гудзоновій затоці тварини проводять на суші на 30 днів довше, ніж у 1980-х, втрачаючи до 1 кг жиру на день.
20 субпопуляцій: портрет кожного дому
Щоб зрозуміти, де саме живуть білі ведмеді, розглянемо 20 субпопуляцій, визначених Polar Bear Specialist Group. Кожна має унікальний статус: від стабільних до критичних. Ось структурований огляд у таблиці — перед нею варто зазначити, що дані базуються на аерозйомках, нашийниках з GPS та моделях 2023–2025 років.
| Субпопуляція | Локація | Приблизна чисельність | Тренд (2020-2025) |
|---|---|---|---|
| Arctic Basin (AB) | Центральна Арктика | Невідомо | Data deficient |
| Baffin Bay (BB) | Баффінова затока, Канада/Гренландія | ~2000-3000 | Data deficient |
| Barents Sea (BS) | Баренцеве море, Норвегія/Росія | ~3000 | Likely stable |
| Chukchi Sea (CS) | Чукотське море, Росія/Аляска | ~3000 | Likely stable |
| Davis Strait (DS) | Девісова протока, Канада/Гренландія | ~2200 | Likely decreased |
| East Greenland (EG) | Східна Гренландія | ~3000-5000 | Data deficient |
| Foxe Basin (FB) | Затока Фокса, Канада | ~2000 | Likely stable |
| Gulf of Boothia (GB) | Затока Бута, Канада | ~1500 | Likely stable |
| Kane Basin (KB) | Затока Кейна, Канада/Гренландія | ~150 | Likely increased |
| Kara Sea (KS) | Карське море, Росія | ~3000 | Data deficient |
| Lancaster Sound (LS) | Звук Ланкастера, Канада | Невідомо | Data deficient |
| Laptev Sea (LV) | Море Лаптевих, Росія | ~1200 | Data deficient |
| M’Clintock Channel (MC) | Канал Мак-Клінтока, Канада | ~700 | Likely increased |
| Northern Beaufort Sea (NB) | Північне море Бофорта, Канада | Невідомо | Data deficient |
| Norwegian Bay (NW) | Норвезька затока, Канада | Невідомо | Data deficient |
| Southern Beaufort Sea (SB) | Південне море Бофорта, Аляска/Канада | ~900 | Likely decreased (з 1500) |
| Southern Hudson Bay (SH) | Південна Гудзонова затока, Канада | ~618 (2021) | Likely stable |
| Viscount Melville Sound (VM) | Звук Вісконта Мелвіла, Канада | Невідомо | Data deficient |
| Western Hudson Bay (WH) | Західна Гудзонова затока, Канада | ~618 (2021, -27% з 2016) | Very likely decreased |
Джерела даних: polarbearsinternational.org та IUCN PBSG звіти 2023–2025. Таблиця ілюструє різноманітність: канадські популяції WH і SH страждають від довших літ без льоду, тоді як BS у Баренцевому морі тримається стабільно завдяки багатому харчуванню. Близько половини субпопуляцій — data deficient через важкодоступність.
Канада: серце ведмежого царства
Канада — домівка для 16 з 20 субпопуляцій, понад 16 тисяч ведмедів. Канадський Арктичний архіпелаг з 36 тисячами островів ідеальний: товстий лід, рясні тюлені. У Гудзоновій затоці щороку восени тисячі ведмедів збираються на березі, чекаючи замерзання — видовище, що приваблює туристів. Але в 2025 році в WH популяція впала на 27%, ведмеді худнуть, самки народжують менше дитинчат.
Інуїти тут бачать у ведмедях братів: полювання регулюється квотами, м’ясо й шкура — частина культури. У Північному Бофорті ведмеді плавають сотні кілометрів, долаючи 100 км за добу. Ці тварини — не просто хижаки, а індикатори арктичного здоров’я.
Гренландія та Норвегія: крижані фортеці
Східна Гренландія — дикий куточок з 3–5 тисячами ведмедів у EG і BB. Тут круті фйорди, де ведмеді лазять по скелях за пташиними гніздами. У 2022 відкрили “таємну” субпопуляцію на південному сході — 300 особин, пристосованих до суші. Норвегія, Шпіцберген (BS і NW): популяція стабільна, ведмеді товстіші в 2026, попри танення — більше крилю й риби через потепління.
На Шпіцбергені флаги попереджають про ведмедів: понад 300 особин блукають, нападаючи на табори. Туризм процвітає — катери з туристами спостерігають з безпечної відстані. У 2025 дослідження показало генетичні мутації для кращого метаболізму жиру.
Росія та Аляска: східні рубежі
Російські моря — Чукотське (CS, ~3000, stable), Карське (KS), Лаптевих (LV) — домівка 5–7 тисяч. Острів Врангеля — “розсадник”: 200–500 самок виводять ведмежат. Аляска (SB, NB): популяція впала на 40% у SB до 900, ведмеді голодують, чатуючи на китяче м’ясо. У 2025 USGS зафіксувала більше конфліктів з нафтовниками.
Чукотка: інуїти полюють традиційно, але клімат змушує ведмедів блукати до сіл. Ці регіони — ключ до стабільності роду.
Адаптації: як виживають у крижаному пеклі
Шкіра ведмедів чорна під білим хутром — поглинає тепло. Лапи з шерстю — снігоходи. Запаху немає, товстий шар жиру — паливо на місяці посту. Плавають як дельфіни, по 200 км без зупинки. Самки в барлогах не їдять 200 днів, годуючи ведмежат молоком з 50% жиру.
- Полювання: чекають біля ополонок, б’ють тюленів лапою — точність 90%.
- Міграція: слідують за кригою, нашийники фіксують 50 км/день.
- Розмноження: 1–3 ведмежати кожні 3 роки, виживаність 60%.
Ці трюки еволюціонували мільйони років. Сьогодні генетичні зміни допомагають: у 2025 Mobile DNA зафіксувала мутації для ефективнішого засвоєння їжі без льоду.
Аналіз трендів: клімат змінює картину
Глобальне потепління — головний ворог: лід тануть на 13% за декаду. У WH ведмеді на суші худнуть на 1 кг/день, народжуваність впала на 30%. Але не скрізь криза: у BS популяція стабільна, ведмеді товстіші — більше альтернативи тюленям (риба, птахи). У 2026 на Шпіцбергені ведмеді здоровіші, ніж у 1990-х, попри менше льоду.
Прогноз: до 2050 втратити 2/3, якщо викиди не зменшити. Адаптації (генетика, поведінка) дають шанс, але потрібна охорона. Тренд — міграція до суші, конфлікти +20% щороку.
Людина і ведмеді: туризм, охорона, конфлікти
Білі ведмеді — магніт для туристів: у Черчилі, Канада, “тundra buggies” возять 10 тисяч глядачів щороку, приносячи $10 млн. На Шпіцбергені — крижані сафарі. Але правила суворі: дистанція 500 м, вогнепальна зброя обов’язкова.
- Моніторинг: GPS-нашийники на 1000 ведмедів, дрони для підрахунку.
- Захист: 5 країн підписали угоду 1973, квоти полювання — 500/рік.
- Конфлікти: у 2025 — 50 атак у Канаді, ведмеді шукають сміття.
Інуїти: ведмідь — тотем, полювання — ритуал. WWF будує сміттєві полігони, щоб відлякувати. Майбутнє — в балансі: скоротити CO2, розширити заповідники як Melville Bay.
Ці арктичні гіганти продовжують боротися, ковзаючи по зменшуючійся кризі, нагадуючи нам про крихкість їхнього світу. Кожен крок ведмедя — урок витривалості в еру змін.
