Річка Прут бурхливо виривається на свободу з-під скель Говерли, найвищої вершини Українських Карпат, у Надвірнянському районі Івано-Франківської області. Ця потужна водна артерія протікає 272 кілометри українськими землями — від Івано-Франківщини через Буковину, — а загальна її довжина сягає 967 кілометрів. Далі Прут стає кордоном між Молдовою та Румунією, аби нарешті зілитися з Дунаєм поблизу молдовського села Джурджулешти, за три кілометри від українського Рені в Одеській області. Як справжній мандрівник, вона долає гори, передгір’я й рівнини, несучи з собою силу Карпат і спокій подільських лугів.

Уявіть, як кришталево чиста вода, народжена на висоті 1580 метрів, мчить крізь Яремче з його знаменитим водоспадом Пробій, минає Коломию з гучними фестивалями, шепоче біля Чернівців і, спокійніша, несе вантажі суден нижче Леова. Ця річка — не просто географічна лінія на мапі, а жива нитка, що з’єднує три країни й безліч доль. Басейн Пруту охоплює 27,5 тисячі квадратних кілометрів, годуючи тисячі людей і екосистеми.

Але шлях Прута сповнений контрастів: від стрімких порогів, де рафтери шукають адреналіну, до широких заплав, де рибалки чекають на щуку. За даними uk.wikipedia.org, похил річки драматично змінюється — від 100 метрів на кілометр біля витоку до жалюгідних 0,05 метра в гирлі. Саме це робить її унікальною: гірською тіткою в молодості й ледачою бабусею на схилі років.

Витік річки Прут: де народжується карпатська сила

Все починається високо в Чорногорі, між Говерлою та Брескулом, на північних схилах масиву. Джерело Прута — скромне, але могутнє, на координатах 48°09′46″ пн. ш. 24°33′15″ сх. д., де снігталі й дощі зливаються в потік, що швидко набирає сили. Тут, у Карпатському національному природному парку, вода ще холодна, як карпатський вітер, і прозора, наче гірське повітря. Перші кілометри — це суцільний спуск: урвища, кам’янисті пороги, вузька V-подібна долина шириною до 500 метрів.

Біля села Ворохта річка вже приймає перші притоки, як Ославка чи Пігий, і готується до справжнього шоу в Яремчанському каньйоні. Водоспад Пробій висотою 8 метрів ревить, ніби гнівний ведмідь, розбиваючись об скелі під кутом 45 градусів. Місцеві гуцули кажуть, що Прут тут “танцює гопак” — стрімкий, непередбачуваний. Ця ділянка, довжиною близько 30 кілометрів від Ворохти до Яремче, манить туристів своєю дикою красою.

Навіть у сухі літні місяці потік не слабшає завдяки дощовому живленню, переважному в басейні. Взимку лід затримується з січня по березень, але відлиги приносять несподівані паводки. Тут Прут — символ Карпат: сирий, вологий, повний таємниць полонин.

Середня течія Прута: серце Буковини та Поділля

Нижче Делятина долина розширюється, набуваючи трапецієподібної форми, а річка спокійніша, але все ще жвава. Проїжджаючи Надвірну, Коломию, Снятин і Гвіздець, Прут стає супутником життя буковинців. У Коломиї, де щороку гримить фестиваль “Покутські джерела”, вода несе відлуння коломийок. Чернівці — справжня перлина на берегах: старовинні мости, набережна, де прогулюються закохані.

Від Вижниці до Новоселиці Прут минає мальовничі села Вашківці, впадають притоки на кшталт Совиці чи Шубранця. Ширина русла коливається від 50-70 метрів у вузьких місцях до 150, глибина — 0,5-1,5 метра, дно вкрите галькою й валунами розміром до 60 сантиметрів. Тут річка годує: іригація полів, водопостачання міст, рибальство на форель і щуку.

Снятинська ГЕС — єдина на українській ділянці — нагадує про промислове значення. Але середня течія — це ще й зона повеней: весняні водопілля від танення снігів чи літні дощові паводки можуть підняти рівень на метри, заливаючи заплави шириною 3-5 кілометрів.

Нижня течія: кордони, болота й дунайське злиття

Перетинаючи кордон з Молдовою, Прут перетворюється на межу між нею та Румунією — 400 кілометрів дипломатичної води. Тут долина широка, заплавна, звивиста, русло розгалужене до 500-800 метрів. Пригирлова частина заболочена, повна лагун, де гніздяться птахи. Впадає в Дунай біля Джурджулешти, де судноплавна від Леова (середній стік 69,2 м³/с).

Румунська та молдовська сторони використовують Прут для іригації та енергії — водосховище Костешти-Стинка регулює потік. Відстань по прямій від витоку до гирла — лише 437 кілометрів, але звивини роблять шлях епічним. Нижче — спокій, риболовля, порти, але й проблеми: пластик, стоки.

Основні притоки річки Прут: годувальниці великої артерії

Прут не самотній — його живлять понад 3600 малих річок у басейні, але ключові притоки додають сили. Ось основні, зосереджені в Україні, де сформований 9327 км² басейну. Вони несуть воду з Карпат, збагачуючи головну річку.

Джерела даних: esu.com.ua та uk.wikipedia.org. Ці притоки не просто додають об’єм — вони формують характер Прута: Черемош робить його диким, Совиця — родючим. Без них стік би впав удвічі.

Гідрологія Пруту: від повеней до межені

Живлення мішане, з домінуванням дощів: весна приносить водопілля, літо — паводки від злив, зима — нестабільність від відлиг. Середня витрата біля Чернівців — 71,7 м³/с, гідрокарбонатно-кальцієва вода з мінералізацією 0,2-0,4 г/л. Льодостав — найнебезпечніший час, бо розломи криги провокують затоплення.

Повені — хроніка Прута: у 2024-му весняні води залили заплави, нагадуючи про стихію. Русло кам’янисте в горах, замулене в низинах, глибина до 6 метрів. Судноплавство можливе лише нижче Леова.

Історичне значення річки Прут: від античності до сучасності

Ще римляни знали її як Pyretos чи Porata — “швидку, вогняну”. У середньовіччі — Бурат у болгарських хроніках. Прут бачив битви: Прутський похід Петра І 1711-го, де османи розгромили росіян. Бухарестські угоди 1812-го передали його Османській імперії, Берлінський трактат 1878-го — назад. Сьогодні — кордон миру між народами.

Культура: гуцульські легенди про кохання Прута до Говерли, молдовські балади. У піснях — “бурхливий Прут”, символ сили.

Туризм на річці Прут: рафтинг, прогулянки, рибалка

Верхів’я — рай для рафтерів: ділянка Ворохта-Яремче з порогами “Довбуша”, “Прикарпатським”. Водоспади Крутіж (3 м) у Ланчині додають шарму. У Яремче — мостики, сувеніри, прогулянки. Чернівці пропонують набережну, велопрокати.

Поради: беріть гідрокостюми для сплаву, перевіряйте рівень води (високий — складно, низький — нудно). Рибалка: форель у горах, сом нижче. Еко-тури: Карпатський парк з екостежками до витоку. Кожен кілометр — нова пригода, від адреналіну до релаксу.

• Рафтинг: старт у Ворохті, фініш Яремче — 2-3 години екстриму.
• Піші маршрути: до Прутського водоспаду біля джерел.
• Велосипед: вздовж набережної Чернівців, 20 км спокою.
• Риболовля: літо — на живця, осінь — на блешню.

Ці активності оживають Прут, роблячи його магнітом для тисяч гостей щороку.

Екологічний стан річки Прут: виклики сьогодення

Карпатська чистота верхів’я контрастує з проблемами низин. У 2025-му в Магальській громаді Чернівецької області вода в Пруті перевищила норми забруднення аміаком і фосфатами у 50 разів — колодязі непридатні для пиття. Пластик від туристів, стоки з ферм, ГЕС — вороги екосистеми. Риба гине, птахи відлітають.

Повені 2024-го винесли сміття, посухи 2023-го зменшили стік. Басейнове управління Прут-Сірет моніторить: 783 км Дністра, але Прут — пріоритет. WWF закликає демонтувати старі греблі для самоочищення. Майбутнє — в екотуризмі та очищенні: без пластику річка відродиться.

Жителі Буковини п’ють фільтровану воду, рибалки скаржаться на сміт. Але ініціативи 2026-го — cleanup-акції — дають надію. Прут виживе, якщо ми допоможемо: менше сміття, раціональне господарство.

Ця річка кличе не лише милуватися, а й берегти — від Говерли до Дунаю її краса залежить від нас.