Гігантська акваторія Каспійського моря простягається на межі Європи та Азії, омиваючи береги п’яти країн: Росії, Казахстану, Туркменістану, Азербайджану й Ірану. Ця безстічна водойма, яку то називають найбільшим озером світу, то справжнім морем, займає площу близько 371 тисячі квадратних кілометрів і ховає в глибинах таємниці мільйонів років. Її води торкаються Дагестанських гір на північному заході, казахстанських степів на сході та іранських рівнин на півдні, створюючи мозаїку культур і ландшафтів.

Довжина Каспію сягає 1200 кілометрів із півночі на південь, а ширина коливається від 195 до 435 кілометрів. Центральні координати — приблизно 40° північної широти та 51° східної довготи — роблять його серцем Прикаспійського регіону. Волга, найповноводніша річка Європи, несе свої води сюди, наповнюючи північну частину прісною живлющою силою, тоді як південні глибини ховають максимальну глибину в 1025 метрів.

Ця водойма не просто географічний об’єкт — вона пульсує життям, багатством і викликами. Рівень води тут непередбачуваний: у 2025 році він опустився нижче мінус 29 метрів відносно океанського рівня, змушуючи прибережні міста адаптуватися до нових реалій.

Географічне серце Каспію: кордони та ландшафти

Північна частина Каспію — мілководна лагуна з глибинами до 25 метрів, де дельта Волги розкидає свої рукави, ніби зелена мережа на тлі пустельних барханів. Тут береги Росії та Казахстану оживають птахами-мандрівниками й рибалками, які ловлять осетрів. Переходячи до середньої частини, акваторія поглиблюється, а східні узбережжя Туркменістану манять пустельними пляжами, де пісок сяє під палючим сонцем.

Південний Каспій — справжній велетень з глибокими улоговинами, де азербайджанські Апшеронські гори пірнають прямо у воду, а іранське узбережжя ховає субтропічні хащі. Загальна довжина берегової лінії перевищує 6500 кілометрів, з них понад 2300 належать Казахстану. Ці ландшафти не статичні: вітри формують хвилі до 13 метрів заввишки, а течії кружляють у циклональному танці.

• Росія контролює близько 700 кілометрів узбережжя в Дагестані, з портом Астрахань як воротами до Волги.
• Казахстан — найбільший прибережний фронт у 2340 кілометрів, з Актау як ключовим хабом.
• Азербайджан — 955 кілометрів, центром Баку з його вогняними вежами.
• Туркменістан — 1200 кілометрів пустельних берегів біля Туркменбаші.
• Іран — 724 кілометри субтропічних пляжів у провінціях Ґілян і Мазандаран.

Такий розподіл берегів визначає не тільки красу, а й геополітику: кожна країна бачить у Каспії свій скарб. Переходьте далі, і ви зрозумієте, чому ця водойма — не просто карта, а жива артерія регіону.

Фізичні параметри: від поверхні до безодні

Площа Каспійського моря коливається залежно від рівня води — від 360 до 400 тисяч квадратних кілометрів. При стандартному рівні мінус 26,75 метра вона фіксується на 371 тисячі, але в 2025–2026 роках посуха скоротила її, оголивши острови та мілини. Об’єм води — величезні 78 648 кубічних кілометрів, що становить 44% усіх озерних запасів планети.

Солоність тут грає в хованки: на півночі біля Волги — лише 0,05 проміле, як у прісній воді, а на південному сході сягає 13 проміле. Це створює унікальні екосистеми, де прісноводні коропи сусідять з морськими осетрами. Температура поверхні коливається від мінус 2°C взимку на півночі до плюс 30°C улітку на півдні.

Дані з uk.wikipedia.org та Britannica.com. Ця таблиця підкреслює домінування Каспію: жодне озеро не зрівняється за масштабом. Глибина Південного Каспію ховає тиск у 100 атмосфер, де панують бентосні істоти, а північ — пологий шельф для нересту.

Геологічна сага: від океану до ізоляції

Каспій — релікт давнього Пар-Тетісського океану, який мільйони років тому з’єднувався з Середземним і Чорним морями. 5,5 мільйона років тому тектоніка відрізала його, залишивши безстічну калюжу, що еволюціонувала через льодовикові епохи. Рівень коливався дико: у 1929 році стояв на мінус 25,9 метра, впав до мінус 29 у 1977-му, піднявся на 2,5 метра до 1995-го, а нині падає знову через клімат і дамби.

Ці коливання — як серцебиття Землі. У XIV столітті Баку тоне, нині Астрахань бореться з мілинами. Геологи фіксують осадові товщі до 20 кілометрів, де ховаються нафтові скарби Апшеронського порогу.

Клімат і води: ритм вітрів і хвиль

Каспій дихає континентальним кліматом: зими м’які на півдні, крижані на півночі з замерзанням до 500 км узбережжя. Літо приносить спекотні вітри — норд-ост на півночі, шаркі на сході, що підіймають бурі з хвилями до 13 метрів. Циркуляція води — антициклональна на півдні, циклональна на півночі, з апвеллінгом поживних речовин.

1. Вплив Волги: 80% стоку, несе гумус і забруднення.
2. Випаровування: перевищує приток на 10%, спричиняючи падіння рівня.
3. Замерзання: формує крижаний покрив до 2 метрів, впливаючи на навігацію.

У 2025–2026 роках посуха прискорилася: мінус 30 см на рік, загрожуючи портами й рибним запасам. Це не просто цифри — це виклик для мільйонів жителів.

Життя під водою: флора, фауна й унікальні мешканці

Біорізноманіття Каспію вражає: 500 видів водоростей, від синьо-зелених до харових, годують ланцюг. Риби — 101 вид, серед них осетрові: білуга до 1 тонни, осетер, севрюга, звідки 90% світової чорної ікри. Каспійський тюлень — єдиний прісноводний тюлень, гуляє на льоду й полює на кутум.

Птахи: фламінго, пелікани в дельтах; комахи й ракоподібні — основа харчового піраміди. Але загрози реальні: браконьєрство знищило осетрових популяції на 90% з 1990-х.

Економічні скарби: нафта, газ і риба

Під акваторією — 200 родовищ нафти й газу, запаси до 200 млрд барелів. Азербайджанський Шах-Дениз — гігант газу, казахстанський Тенгіз — нафта з сіркою. Видобуток сягає 2 млн барелів щодня, годує регіон. Рибальство: осетрова ікра — золото Каспію, але квоти обмежені. Судноплавство: порти Баку, Актау перевозять 50 млн тонн вантажів щороку.

Туризм набирає обертів: азербайджанські пляжі Більге, казахстанські курорти Актау з яхтами, іранські субтропічні сади. У 2025 році попри посуху, Баку прийняв мільйони на Формулу-1.

Екологічні бурі: забруднення й клімат

Нафтові розливи — хмара над Каспієм: щороку до 100 тисяч тонн потрапляє у воду. Пластовий сірководень отруює тюленів, осетрові на межі. Падіння рівня оголює 30% північного шельфу, посилюючи випаровування. Конвенція Тегерану 2003 року бореться з цим, але браконьєри крадуть ікру варте мільярди.

У 2026 році прогнози похмурі: мінус 9–18 метрів до століття, втрата 25% площі. Країни співпрацюють: моніторинг, аквакультура осетрових. Це битва за майбутнє.

Політичний статус: від суперечок до конвенції

Після розпаду СРСР Каспій став гарячою точкою: кому дно, кому поверхня? Конвенція 2018 року в Актау вирішила: 15-мильні води суверенні, далі — спільна зона дна кожні 10 років. Росія — 19%, Казахстан — 29%, Азербайджан — 21%, інші по 14–19% акваторії. Трубопроводи й флоти регулюються миром.

Саміт 2022-го посилив екологічну співпрацю. Каспій — символ компромісу, де нафта не топить дипломатію.

Культура й туризм: перлини берегів

Баку сяє перською архітектурою й вогняними храмами, Астрахань — осетинськими базарами з ікрою. Іранські пляжі Мазандарану ваблять чайними плантаціями, казахстанські — степовими сафарі. Фестивалі осетрини, тюленячі сафарі — магія Каспію. Попри виклики, туризм росте: у 2025-му Азербайджан заробив мільярди на відвідувачах.

Подорожуйте Каспієм — від волзьких човнів до азербайджанських яхт, і відчуйте його душу. Ця водойма кличе новими пригодами, ховаючи в хвилях обіцянки й таємниці.