Ранок на кордоні пахне кавою з термосів і нервовим очікуванням. Мама тримає за руку шестирічну доньку, в іншій руці — свідоцтво про народження і свіжий біометричний паспорт. Батько залишився вдома, але жодного папірця з його підписом у мами немає. І саме так зараз проходить більшість виїздів — без нотаріальної згоди другого з батьків.

Воєнний стан уже четвертий рік змінює правила сильніше, ніж будь-які закони до 2022-го. Те, що колись вимагало багатогодинних черг у нотаріуса і складних домовленостей, сьогодні спрощено до мінімуму. Але спрощення не означає повної відсутності правил — і саме в цих нюансах ховаються неприємні сюрпризи.

Коли нотаріальна згода батька дійсно не потрібна

Дитина до 16 років перетинає кордон разом із мамою — і цього достатньо. Державна прикордонна служба чітко вказує: під час воєнного стану нотаріально посвідчена згода другого з батьків не вимагається. Досить мати при собі документ, що підтверджує особу дитини (свідоцтво про народження або закордонний паспорт), і документи супроводжуючого.

Та сама логіка працює, коли дитину супроводжують близькі родичі. Бабуся, дідусь, повнолітні брат чи сестра, мачуха або вітчим — у всіх цих випадках прикордонники пропускають без нотаріального дозволу. Головне — показати родинний зв’язок: свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб, інші документи, що підтверджують спорідненість.

Ці спрощення діють саме тому, що тисячі сімей опинилися в ситуації, коли один із батьків фізично не може оформити документи або перебуває в окупації, на фронті чи просто не виходить на зв’язок. Законодавство пішло назустріч реальності.

Винятки, які все ще вимагають паперів

Якщо дитина їде не з родичами, а з тренером, вчителькою, подругою мами чи будь-якою іншою дорослою людиною — тут без документів не обійтися. Потрібна письмова заява одного з батьків, завірена органом опіки та піклування за місцем проживання. Альтернатива — нотаріальна згода обох батьків із зазначенням країни та строку перебування.

Окремо стоять випадки, коли один із батьків офіційно заборонив виїзд. Така заборона подається до Державної прикордонної служби, і тоді навіть спрощені правила не спрацьовують — дитину не випустять. Зняти заборону можна лише через суд або за заявою того, хто її наклав.

Що відбувається після 16 років

Шістнадцятирічний підліток отримує ключ від зовсім іншої двері. Згідно з частиною третьою статті 313 Цивільного кодексу України, особа, яка досягла 16 років, має право самостійно виїжджати за кордон — без згоди батьків і без супроводу. Ця норма діє незалежно від воєнного стану і не скасовувалася.

На практиці багато країн ЄС чи інші держави все одно можуть вимагати згоду батьків при в’їзді самостійного 16–17-річного підлітка. Особливо якщо подорож не пов’язана з навчанням чи спортивними змаганнями. Тому навіть вільний виїзд з України не гарантує безпроблемного в’їзду до країни призначення.

Як оформлюють дозвіл, коли він все-таки потрібен

Нотаріальна згода оформлюється швидко — зазвичай за 15–30 хвилин. Один із батьків приходить до нотаріуса з паспортом, свідоцтвом про народження дитини та даними про поїздку (країна, строки). Вартість у 2026 році коливається від 400 до 1200 гривень залежно від нотаріуса та складності тексту.

У документі обов’язково вказують:

• ПІБ дитини та дата народження
• ПІБ та паспортні дані супроводжуючої особи
• Країну (або країни) прямування
• Строк перебування (конкретні дати або період)

Якщо згода оформлюється за кордоном — у консульстві України — процедура схожа, але потребує попереднього запису та може тривати довше.

Типові помилки, які створюють проблеми на кордоні

Типові помилки батьків при виїзді дитини за кордон

🌿 Вважають, що свідоцтво про народження вже не потрібне, бо є біометричний паспорт — насправді багато прикордонників просять обидва документи для перевірки.

⭐ Їдуть з дитиною до третьої особи без завіреної заяви в органі опіки — найчастіша причина розвороту.

🚫 Забувають перевірити, чи не накладена заборона другим із батьків — перевірити це можна лише в базі прикордонників, але краще зробити це заздалегідь через суд чи ДПСУ.

⚠️ Оформлюють згоду на рік, але забувають, що деякі країни приймають лише документи не старше 6 місяців.

📅 Не беруть з собою переклад документів англійською чи мовою країни в’їзду — для Шенгену це часто критичний момент.

Чому багато батьків все одно оформлюють згоду добровільно

Навіть коли закон дозволяє виїзд без паперів, спокій коштує недорого. Нотаріальна згода на кілька місяців додає впевненості: якщо на зворотному шляху виникнуть питання або якщо країна в’їзду раптом вирішить перевірити документи ретельніше, папірець із печаткою закриває більшість питань.

Особливо це стосується тривалих поїздок — навчання на семестр, спортивні збори, лікування. Коли дитина перебуває за кордоном місяцями, добровільна згода другого з батьків знімає ризик конфліктів і судових позовів після повернення.

Що зміниться, коли воєнний стан завершиться

Як тільки воєнний стан припиниться, повернуться старі правила. Виїзд дитини до 16 років без нотаріальної згоди другого з батьків стане неможливим у більшості випадків. Винятки залишаться лише для ситуацій, коли один із батьків ухиляється від сплати аліментів понад чотири місяці (понад три — для дітей з інвалідністю) або коли є судове рішення.

Саме тому зараз багато сімей оформлюють згоду «про запас» — документ можна зробити заздалегідь і використовувати, коли правила знову посиляться.

Поки триває воєнний стан, двері для дітей залишаються відчиненими ширше. Але ширше — не означає безконтрольно. Кожен випадок — це поєднання закону, документів і людського фактора на кордоні. Підготовка завжди перемагає хаос.