Зелені прапори майорять над дахами щільних кварталів Гази, а гасла про опір лунають з гучномовців після намазу. Саме так щодня виглядає реальність, де ХАМАС уже майже два десятиліття тримає владу в секторі Газа — одночасно як уряд, армія, благодійна мережа та ідеологічний центр.

Слово «хамас» арабською означає запал, ревність, завзятість. Водночас це акронім від Харакат аль-мукавама аль-ісламія — Рух ісламського опору. Два значення злилися в одну назву, яка для одних звучить як символ боротьби, а для інших — як маркер терористичної загрози.

Народження в полум’ї інтифади

Грудень 1987 року. Перша палестинська інтифада вибухає стихійно: каміння проти танків, шини, що горять, молодь на барикадах. Саме в цей хаос шейх Ахмед Ясін — паралізований від дитинства клірик, який все життя присвятив ісламській освіті — вирішує, що помірковані методи «Братів-мусульман» уже не працюють.

Він створює ХАМАС як палестинське відгалуження єгипетських «Братів», але з набагато радикальнішим акцентом на збройний джихад. Поруч з Ясіном стоять Абдель Азіз ар-Рантісі, Махмуд аз-Захар, Ісмаїл Ханія — люди, які незабаром стануть обличчям руху.

Спочатку ХАМАС діє паралельно з Організацією визволення Палестини (ОВП) і ФАТХ. Але швидко виграє симпатії через дві речі: безкомпромісну риторику проти Ізраїлю та широку соціальну мережу — мечеті, школи, лікарні, кухні для бідних.

Від соціальної допомоги до влади

Після виведення Ізраїлем військ і поселень із Гази в 2005 році ХАМАС йде на вибори 2006-го. І перемагає з великим відривом — 44% голосів проти 41% у ФАТХ. Захід і Ізраїль відмовляються визнавати уряд ХАМАС через відмову визнати Ізраїль і відмовитися від насильства.

У червні 2007 року після кривавих вуличних боїв із силами ФАТХ ХАМАС повністю захоплює контроль над сектором Газа. З того часу і донині — це фактично окрема палестинська територія під управлінням одного руху.

Газа перетворюється на гібридну реальність: авторитарне ісламістське правління з елементами демократії (вибори місцевих рад), жорстка цензура, водночас розвинена система соціальних виплат, безкоштовна освіта та медицина для малозабезпечених.

Військове крило — бригади Ізз ад-Дін аль-Кассам

Окремо стоїть найпотужніша частина організації — Бригади Ізз ад-Дін аль-Кассам. Названі на честь сирійського борця проти французького та сіоністського впливу 1930-х років, ці підрозділи займаються виключно військовою діяльністю.

Їхня структура — класична партизанська мережа: невеликі автономні групи, розподілені за районами, розгалужена система тунелів, власне виробництво ракет, дронів, протитанкових засобів. Після 2023 року багато аналітиків відзначають, що класична ієрархія сильно послаблена, а рішення часто приймаються на рівні польових командирів.

Ракети «Кассам», «М-75», «Фаджр», FPV-дрони, протитанкові комплекси — арсенал постійно еволюціонує, попри блокаду та постійні удари.

Ідеологія та документи: від 1988 до 2017

Статут 1988 року — жорсткий, антисемітський текст, що посилається на «Протоколи сіонських мудреців» і проголошує знищення Ізраїлю як релігійний обов’язок. Саме цей документ досі цитують критики як доказ екстремізму.

У 2017 році виходить нова політична програма. Там прибирають прямі антисемітські пасажі, декларується боротьба проти «сіоністського проекту», а не проти євреїв як таких. Водночас підтверджується відмова від визнання легітимності Ізраїлю та право на збройний опір.

Цей крок багато хто сприйняв як косметичний ребрендинг, однак для частини прихильників він став сигналом певної прагматичності.

Фінансування та зовнішні союзники

Гроші надходять кількома каналами:

• Іран — головний спонсор: мільйони доларів щороку, ракети, навчання, технології
• Катар — сотні мільйонів на гуманітарні проєкти, зарплати чиновникам, паливо
• Податки та збори всередині Гази (мито на тунелі, податок на прибуток)
• Благодійні фонди та приватні пожертви з арабського світу
• Власний бізнес (нерухомість, торгівля за кордоном)

За оцінками різних розвідок, річний бюджет руху коливається від 300 до 500 мільйонів доларів, з яких значна частина йде на військові потреби.

Статус у світі: терористична організація чи рух опору?

США, ЄС, Велика Британія, Канада, Австралія, Ізраїль та Японія визнали ХАМАС терористичною організацією повністю або лише його військове крило.

Росія, Китай, Туреччина, Катар, більшість арабських країн не вважають його терористичним. Для них це легітимний учасник палестинського політичного поля.

Така розбіжність робить міжнародну дипломатію навколо Гази надзвичайно складною.

Цікаві факти про ХАМАС

Цікаві факти

🌊 Слово «хамас» означає не лише акронім, а й «завзятість» — саме тому рух свідомо обрав назву з подвійним сенсом.

🚀 Перша ракета «Кассам» мала дальність лише 2–3 км і була зроблена з водопровідних труб.

🏥 ХАМАС керує мережею з понад 100 шкіл і десятків лікарень, які фінансуються частково з благодійних внесків.

📺 У 2006–2007 роках вони знімали власний мультсеріал «Піонери завтрашнього дня» з персонажем, схожим на Міккі Мауса, який закликав до опору.

🕳️ Мережа тунелів під Газою отримала назву «Газа-метро» — за оцінками, її довжина перевищує 500 км.

💰 Дехто з колишніх лідерів руху володіє статками в сотні мільйонів доларів, що живуть у Катарі та Туреччині.

ХАМАС залишається одним із найскладніших явищ сучасного Близького Сходу — одночасно армією, урядом, соціальною службою та ідеологічним проектом. Його існування нерозривно пов’язане з палестинсько-ізраїльським конфліктом, регіональною боротьбою за вплив і долею двох мільйонів людей у секторі Газа, які живуть у цій реальності щодня.

Джерела окремих даних: Council on Foreign Relations, Wikipedia (англійська та українська версії).