Скляні панелі, що колись виблискували під сонцем Донбасу, тепер тьмяніють від пилу та часу. Футбольне поле, де колись летів м’яч під скандування понад п’ятдесяти тисяч голосів, поросло бур’яном і місцями перетворилося на суцільну яму. Донецьк 2026 року дивиться на свою колишню гордість — і мовчить.

Стадіон, який у 2009-му відкривався з концертом Beyoncé і здавався втіленням мрії цілого регіону, перетворився на мовчазний свідок дванадцяти років без футболу, без музики, без життя. Вхідні турнікети стоять нерухомо, фонтан з крутячимся м’ячем давно висох, а парк навколо, де колись цвіли тисячі троянд, нагадує зарослу пустку.

Відкриття, що змінило Донецьк назавжди

Будівництво почалося влітку 2006-го. За три роки в Парку імені Ленінського комсомолу виросла арена, яка коштувала близько 400 мільйонів доларів — одна з найдорожчих у Європі на той момент. Архітектори з Arup та Enka створили не просто стадіон, а футуристичний об’єкт: повністю закритий фасад зі скла, природне трав’яне поле з підігрівом, 450 камер спостереження, 150 точок Wi-Fi.

29 серпня 2009 року тут пролунали перші оплески. Потім — матчі Ліги чемпіонів, чвертьфінал Євро-2012, концерти світових зірок. Шахтар вигравав тут трофеї, а вболівальники відчували, що Донбас може бути не лише шахтами, а й сучасним, красивим, європейським.

Останній офіційний матч на Донбас Арені відбувся 2 травня 2014 року. Після нього — тиша. Війна змусила клуб покинути дім. Спочатку переїзд до Києва, потім до Львова, Харкова, пізніше — до різних міст. Стадіон залишився стояти, але вже без господаря.

Як виглядає арена в 2026 році

Зовні будівля досі впізнавана: характерний еліпс, скляний «діамантовий» фасад, вигнутий дах. Але деталі розповідають іншу історію. Багато скляних панелей розбиті або відсутні. На деяких ділянках фасаду помітні сліди від осколків. Вхідні групи заростають травою, а металеві конструкції вкриває іржа.

Територія навколо перетворилася на дику зону. Колишні пішохідні алеї засипані листям і сміттям. Трояндовий сад, який колись вважався одним із найбільших у Європі, давно втратив форму — кущі розрослися хаотично або висохли. Центральний фонтан з м’ячем, що обертався, стоїть без води вже понад десять років.

Всередині ситуація ще сумніша. Трибуни частково розібрані в деяких секторах. Крісла поламані, покриття доріжок відірване. Поле — найбільша втрата. Воно не просто занедбане: в одних місцях його перекопали, в інших — засипали землею чи використали як майданчик для іншої діяльності. Дренажна система, підігрів, освітлення — все це без обслуговування давно вийшло з ладу.

Що кажуть очевидці та місцеві джерела

Відео та фото, зняті в 2025–2026 роках, показують майже однакову картину: тиша, пустка, поступове руйнування. Люди, які проходять повз, рідко зупиняються. Для когось це просто стара будівля, для інших — болісний спогад про те, яким могло бути життя.

Офіційно стадіон перебуває під контролем місцевої адміністрації. Жодних активних робіт з відновлення чи навіть консервації не ведеться. Періодично з’являються заяви про можливе знесення або перебудову, але жоден з цих планів не набув реальних обрисів.

Чому саме ця арена стала символом

Донбас Арена була не просто спортивним об’єктом. Вона втілювала амбіції цілого регіону вийти за межі стереотипів. Сучасна архітектура, технології, комфорт для глядачів, інтеграція в міський парк — все це контрастувало з промисловим образом Донбасу. Саме тому її втрата відчувається так гостро.

Колись тут лунали гімни України та європейських країн. Сьогодні тиша порушується лише вітром, що гудить у розбитих склах. Цей контраст — один із найяскравіших маркерів того, як війна змінює не лише кордони, а й сенси.

Порівняння з іншими аренами в регіоні

Інші великі стадіони на окупованих територіях також стоять пусткою або використовуються не за призначенням. Але Донбас Арена вирізняється масштабом і символічним значенням. Її будівництво стало кульмінацією інвестицій у регіон перед Євро-2012, а занепад — найвиразнішим прикладом втраченого майбутнього.

Дані зібрано з відкритих повідомлень українських та міжнародних спортивних видань станом на початок 2026 року.

Цікаві факти про Донбас Арену

Цікаві факти

🌹 Трояндовий сад навколо арени налічував понад 45 000 кущів — один із найбільших у Європі серед спортивних об’єктів.

⚽ Під час Євро-2012 тут пройшли три матчі групового етапу, включно з грою Нідерланди – Данія (0:1).

🎤 Концерт Beyoncé на відкритті у 2009 році зібрав понад 50 тисяч глядачів — рекорд для не-футбольної події на стадіоні.

📡 Арена мала 450 камер відеоспостереження та систему Wi-Fi з 150 точками доступу — за цими показниками вона входила до топ-5 Європи.

💎 Фасад з 360° скління робив її одним із найбільш «прозорих» стадіонів світу на момент відкриття.

🔇 З 2014 року на арені не провели жодного офіційного спортивного чи культурного заходу.

Ці деталі нагадують, наскільки амбітним проєктом була арена. І наскільки болісною є її теперішня доля.

Що може чекати арену в майбутньому

Прогнози різняться. Дехто говорить про можливе знесення та будівництво нового об’єкта. Інші вважають, що конструкція ще може бути збережена — якщо колись повернеться мир і нормальне господарювання. Поки що реальних кроків немає.

Шахтар продовжує грати на виїзді вже тринадцятий рік. Більшість нинішніх гравців команди ніколи не бачили домашнього газону Донецька. Для них Донбас Арена — це лише фотографії, відео та розповіді старших товаришів.

Але навіть у такому стані стадіон залишається потужним символом. Символом того, що було втрачено. І того, що ще може бути повернуто.