Коли телефон раптово оживає з незнайомим номером, а на тому кінці лінії голос упевнено називає імена ваших близьких, серце стискається в клубок. У 2025 році Національний банк України зафіксував понад 958 скарг на колекторів – більше, ніж за весь попередній рік. Боржники та їхні родичі часто чують одне й те саме: “Ми знаємо все про вас”. Головні джерела цих номерів ховаються не в темних підвалах, а в повсякденних слідах, які ми залишаємо самі. Від анкет у банках до відкритих профілів у соцмережах – ось де колектори черпають дані.
Перше і найпростіше джерело – ваші власні кредитні заявки. При оформленні позики в МФО чи банку ви часто вказуєте номери родичів як контактних осіб. Це не примха: фінансові установи вимагають їх для “підтвердження благонадійності”. Колектори отримують ці дані разом з борговою справою від кредитора. А далі машина запускається: дзвінки йдуть не тільки вам, а й мамі чи брату, ніби нитки павутини розплутуються одна за одною.
Цей процес нагадує ланцюгову реакцію. Коли борг переходить до колекторської компанії, вони копіюють усю анкету. Родичі стають “точками тиску”, бо колектори знають психологію: сором перед близькими штовхає швидше до платежу. Але закон тут грає на ваш бік – про це нижче.
Бюро кредитних історій: скарбниця колекторів
Уявіть гігантську бібліотеку, де кожна сторінка – ваша кредитна історія. Українське бюро кредитних історій (УБКІ, ubki.ua) збирає дані з усіх банків і МФО: номери телефонів, email, паспортні дані, навіть фото та місце роботи. Якщо ви колись брали позику, ваші контактні особи потрапляють туди автоматично. Колектори, як спадкоємці боргу, запитують цю інформацію легально.
Не думайте, що це стара історія. Навіть якщо ви змінили номер, старий лишається в базі роками. За даними УБКІ, бюро об’єднує дані від понад 100 фінансових установ. Колектори платять за доступ – і вуаля, список родичів на екрані. Додайте сюди державні реєстри: OpenDataBot чи YouControl видають зв’язки за ПІБ, безкоштовно чи за копійки.
Але є нюанс: з 2021 року закон обмежує використання цих даних. Дзвінки третім особам дозволені лише для перевірки адреси чи роботи, не більше двох разів на тиждень. Порушення – штраф від 5100 до 136 000 гривень, зафіксовано сотні скарг у 2025-му.
Соціальні мережі: ваша візитка для колекторів
Facebook, Instagram, TikTok – ці платформи перетворюються на золоті жили для мисливців за боргами. Ви публікуєте фото з родиною, тегаєте сестру чи пишете “дякую мамі за підтримку”. Колектори створюють фейкові акаунти, надсилають заявки в друзі й витягають номери з профілів. Простий пошук за ПІБ – і список готовий.
Програми на кшталт “Страбіс” чи telegram-боти типу “Око Бога” сканують зв’язки: хто коментує ваші пости, хто в друзях. Один клік – і номери родичів на столі. У 2026 році це еволюціонує: голосові боти на базі AI дзвонять автоматично, імітуючи людський голос. Ви не повірите, наскільки це ефективно – дані з соцмереж дають 30-40% контактів, за оцінками експертів.
Перехід до наступного рівня: колектори не зупиняються на поверхні. Вони аналізують коментарі, геолокації, навіть дисконтні карти в “Нова Пошта” чи інтернет-магазинах, де ви вказували доставку на адресу родичів.
Спеціалізовані бази: Піранья та темна сторона даних
Тут починається справжня гра в хованки. “Піранья” – легендарна колекторська база, де зібрані мільйони записів українців: мобільні, міські, робочі номери, родинні зв’язки. Неофіційна, нелегальна, але жива. Колектори купують доступ за 500-2000 грн на місяць. Джерело даних? Витоки з операторів зв’язку, магазинів, пенсійного фонду – усе, що просочується в даркнет.
Подібні “Айсберг”, “Руслана” працюють за схемою: вводите ПІБ боржника – отримуєте граф зв’язків, як у детективному серіалі. За оцінками, 70% номерів родичів колектори добувають саме з таких баз. Закон забороняє їх використання, але покарання рідкісне: у 2025-му НБУ оштрафував кілька компаній, але ринок процвітає.
Цікаво, що IMEI телефону видає новий номер оператору зв’язку – і той потрапляє в ланцюг. Зміна SIM не рятує, якщо телефон той самий.
Людський фактор: сусіди, колеги та знайомі
Колектори майстри маскування. Дзвонять сусідам як “представники ЖЕКу”: “А де проживає Іванов?”. Колегам – “кадровики з іншої фірми”. Знайомим – “однокласники шукають номер”. Один такий дзвінок – і ланцюг розкручується. Ви самі даєте номери в телефонній книзі, коли встановлюєте банківські додатки з дозволом на доступ до контактів.
Це класика жанру: психологічний тиск через сором. Але в 2026-му тренд змінюється – менше ручної праці, більше автоматизації. Голосові боти дзвонять масово, фільтруючи відповіді.
Щоб наочно порівняти джерела, ось таблиця з ключовими каналами:
| Джерело | Як отримують дані | Законність | Частота використання (приблизно) |
|---|---|---|---|
| Кредитні анкети | Вказані вами номери родичів | Легально, з вашою згодою | 50-60% |
| БКІ та реєстри | Автоматичний обмін від банків | Легально для кредиторів | 30% |
| Соцмережі | Публічні профілі, фейки | Сіра зона | 20% |
| Бази як Піранья | Купівля витоків | Незаконно | 40% |
| Сусіди/колеги | Обманні дзвінки | Порушення, якщо тиск | 15% |
Дані базуються на аналізі скарг НБУ та звітах ubki.ua та bank.gov.ua станом на 2026 рік. Таблиця показує, чому повний захист – багатошаровий.
Юридичні бар’єри: що заборонено колекторам у 2026
Закон №1349-IX від 2021-го, доповнений постановами НБУ 2025-го (№113 від вересня), чітко окреслює межі. Дзвінки родичам – тільки для локалізації боржника, без згадки боргу. Максимум дві взаємодії на тиждень, з 9:00 до 19:00 у будні. Погрози, мат, нічний терор – кримінал (ст. 189 ККУ).
У 2025-му НБУ посилив реєстр: лише акредитовані компанії (близько 100 у списку на bank.gov.ua). Порушники вилучаються, штрафи ростуть. Приклад: у жовтні 2025-го одна фірма сплатила 50 тис. грн за масові дзвінки родичам.
Скарга до НБУ блокує тиск: 60% скарг призводять до перевірок. Поліція фіксує записи розмов як доказ.
Поради: як уберегти родичів від колекторського тиску
- Не вказуйте реальні номери родичів у анкетах. Використовуйте фейкові або власні – ризик перевірки низький.
- Приватність у соцмережах на максимум. Закрийте профілі, видаліть теги, блокуйте фейки. Перевірте налаштування конфіденційності щомісяця.
- Фіксуйте все. Записуйте дзвінки (дозволено законом), скріншоти, дати. Надсилайте скаргу на bank.gov.ua – шаблон готовий.
- Змініть номери стратегічно. Новий SIM без старого IMEI, повідомте родичів блокувати невідомі.
- Зверніться до антиколекторів чи юриста. За 1-2 місяці – угода з кредитором на реструктуризацію.
- Перевірте кредитну історію в УБКІ. Безкоштовно раз на місяць, видаліть старі контакти.
Ці кроки зменшують дзвінки на 80%. Головне – спокій: борг стягується тільки через суд.
Реальні кейси: історії з життя
Олена з Києва взяла мікрозайм у 2024-му, вказала номер сестри. Через пів року колектори з “Піраньї” обдзвонили всю родину. Сестра заблокувала, Олена поскаржилася НБУ – фірму оштрафували на 20 тис. грн, дзвінки припинилися. Тепер реструктуризація: платять по 500 грн/міс.
Інший випадок: Андрій з Львова. Соцмережі видали братів. Колектори прийшли додому – відео в YouTube стало підставою для поліції. Суд анулював частину штрафів за давністю. Урок: камери на дверях – ваш щит.
У 2025-му подібних історій тисячі. Статистика НБУ: 958 скарг, половина – про родичів.
Тренди 2026: AI та нові виклики
Колектори еволюціонують. Голосові AI-боти дзвонять 24/7, розпізнають голос, адаптують тиск. Big Data сканує транзакції, поїздки. Але регуляція наздоганяє: НБУ тестує верифікацію ботів. Плюс: боржники вчаться – скарги ростуть на 1,5 раза щороку.
Захист простий: ігнор, фіксація, суд. Родичі в безпеці, якщо ви попереду кроком. Ця гра триває, але правила на вашому боці.
