Станом на лютий 2026 року легендарна співачка Софія Ротару продовжує жити в Україні, переважно в Києві або в елітному передмісті столиці, поруч із сестрою Аурікою. Ця інформація підтверджується словами близьких родичів та свіжими публікаціями в її офіційному Instagram, де вона ділиться емоційними дописами про війну, родину та повернення до коренів. Артистка уникає масового публічного життя, але час від часу з’являється на фото фанатів чи в сторіз, демонструючи стійкість перед обличчям викликів.
Її будинок у тихому районі, ймовірно, біля Конча-Заспи чи П’ятихаток, став справжнім притулком, де переплітаються спогади про славні роки та турбота про близьких. Сестра Ауріка неодноразово запевняла: вони разом переживають ці часи, хвилюючись за країну, як усі українці. Софія Ротару не виїжджала за кордон надовго, попри чутки про Рим чи Ялту – її серце завжди з Україною.
Ця скромна легенда естради, яка зачарувала мільйони голосом, що пронизує душу, зараз обирає тишу замість софітів. Але її присутність відчувається в кожному пості, де вона молиться за мир і підтримує захисників. Розберемося глибше, як еволюціонувало її життя від буковинських ланів до столичного затишку.
Коріння в Маршинцях: дитинство, що сформувало голос нації
Уявіть собі сонячні пагорби Чернівецької області, де в селі Маршинці 7 серпня 1947 року – чи то 9-го, за паспортом – з’явилася на світ Софія Михайлівна Ротар. Другий дитина в багатодітній молдовській сім’ї селян, де вдома лунала румунська мова, а радіо вчила російській. Батько, Михайло Федорович, ветеран Другої світової, дійшов до Берліна кулеметником, повернувся героєм і став бригадиром виноградарів. Мати Олександра Іванівна ткала полотно й виводила дітей у труді.
Старша сестра Зінаїда, осліпла від тифу, мала абсолютний слух і стала першою вчителькою музики для Софії. Зіна запам’ятовувала пісні з радіо, співала народні мотиви – українські, молдовські, – і передавали їх сестрі. Софія бігала полями, збирала гриби, допомагала на ринку, але ввечері лунали пісні в церковному хорі. Атлетка від природи, вона вигравала шкільні забіги на 100 і 800 метрів, мріючи про спорт. Та музика перемогла: домра, баян, самодіяльність.
Село Маршинці й досі шепоче легенди про маленьку Софію – цегляна церква, незвичайні колодязі, атмосфера, що дихає історією. Нещодавно, у 2025-му, вона повернулася туди як “до місця сили”, опублікувавши в Instagram ностальгічні фото: школа, де почала співати, поля, де росла. Це не просто поїздка – повернення до джерел сили посеред бурі.
Перші перемоги: від шкільних концертів до кремлівських сцен
1962 рік: перемога в районному конкурсі самодіяльності в Новоселицькому. 1963 – обласний огляд у Чернівцях. 1964 – республіканський фестиваль у Києві, перше місце, обкладинка журналу “Україна”. Дебют у Кремлівському палаці того ж року – 17-річна дівчина з Буковини зачаровує еліту. Закінчує Чернівецьке музичне училище (1968), викладає сольфеджіо, але доля кличе далі.
IX Всесвітній фестиваль молоді в Софії (Болгарія, 1968) приносить золото. Там знайомиться з майбутнім чоловіком Анатолієм Євдокименком, трубачем і диригентом. Шлюб у 1968, син Руслан у 1970. 1971 – зірковий прорив: фільм “Червона рута” з піснями Володимира Івасюка. Ансамбль “Червона рута” під її керівництвом стає сенсацією, змішуючи фолк з попом.
- Перша премія “Золотий Орфей” (Болгарія, 1973) – пісня “Мій город” робить її зіркою Сходу.
- Тури Польщею (1972), Європою, Японією (1980, перша премія).
- Фільми “Душа” (1981) з “Машина часу” – рок-експерименти, що шокували консерваторів.
Ці кроки перетворили сільську дівчину на символ епохи. Переїзд до Ялти 1975-го через партійні скандали батька (виключення з КПРС) – новий етап: Кримська філармонія, студія, де записувала хіти.
Вершина слави: дискографія, що завоювала континенти
Понад 500 пісень мовами світу – українською, російською, румунською, болгарською, англійською. Голос, що танцює від ліричних балад до рок-н-ролу. Співпраця з Матецьким (1986) – “Лаванда”, “Луна, луна” стають гімнами. Альбоми “Мелодия” розлітаються мільйонами, “Золотий диск” 1985-го.
У пострадянський період – тури СНД, CD зі своєї студії в Ялті. 46 участь у “Пісні року” (1973–2021), рекорд. Останні хіти: “Льодяні дощі” (2021), дуети з Басковим, Газмановим (до 2014). Після анексії Криму – стоп гастролям РФ.
| Альбом | Рік | Ключові хіти |
|---|---|---|
| Червона рута | 1972 | Червона рута, пісні Івасюка |
| Лаванда | 1987 | Лаванда, Луна луна |
| Я ж його любила | 2005 | Белый танец |
| Небо – це я | 2004 | Небо – це я |
Джерела даних: uk.wikipedia.org, pisni.org.ua. Ця таблиця лише вершина айсберга – повна дискографія займає томи, а вплив на естраду невимірний.
Родина: любов, втрати й нові покоління
Анатолій Євдокименко, коханий з 1968-го, помирає 2002-го від інсульту. Разом створювали “Червону руту”, продюсували кар’єру. Син Руслан (1970) – продюсер, керував “Villa Sofia” в Ялті (закрито 2019). Невістка Світлана – партнерка в бізнесі. Онуки: Анатолій (1994, DJ SHMN, живе в Європі), Софія (2001, модель Sonya Kay, США).
Сестра Ауріка Ротару – найближча, разом у Києві, ділять радощі. Брати Анатолій, Євгеній – музиканти. 2025-го – сенсація: троє правнуків одного дня від племінниць! Радість серед болю війни. Родина згуртована, попри розкиданість: онуки за кордоном, але корені тримають.
- Син Руслан і дружина поруч із Софією.
- Онука Соня блищить у модельному світі, ділиться фото з братом.
- Правнуки – символ надії 2025-го.
Ця династія митців – як ріка, що несе мелодії крізь покоління, додаючи сили бабусі-легенді.
Де зараз Софія Ротару: розвіюємо чутки 2026-го
З 2022-го артистка зникла з радару, але не з України. Сестра Ауріка (ТСН, 2025): “Вона в Україні, поруч зі мною в Києві, хвилюється за все”. Фото фанатів: Скляний міст, Андріївський узвоз (2025). Instagram: дописи з Києва про ракети РФ, привітання 2026-го з Новим роком. Чутки про Рим (табличка “Rotaru Sofia”) – випадковість, спростована.
Під Києвом, у розкішному будинку – Мар’янівка чи П’ятихатки – ідеальний баланс спокою й близькості до столиці. Не Ялта: після анексії там залишилася “Villa Sofia”, але серце в Україні. Олексій Суханов: “Вона в Україні, готується до інтерв’ю”. Фани бачили 78-річну зірку без макіяжу – свіжа, струнка, зморшки як медалі мудрості.
Позиція Софії Ротару щодо війни: тиха сила легенди
28 лютого 2022: пост про російські ракети, що нищать життя. “Руки тремтять від новин”. Підтримує ЗСУ через “БОН бокс” – бокси для родин воїнів. Різдвяні побажання 2025-го – молитва за мир. Оксана Білозір: “Вона страждає від війни, залишилася тут”. Мовчить публічно через здоров’я (Omicron 2022), але серце з народом. Не зраджує корінням, як Буковина не зраджує Україні.
Цікаві факти про Софію Ротару
- Святкує день народження двічі: 7 і 9 серпня – паспортна магія.
- Перша росіянкою з ритм-комп’ютером у речитативах – піонерка техно в естраді.
- Фан-клуби в Кореї, Фінляндії – голос долає океани.
- Балет “Todes” на її піснях – рок-душа в класиці.
- Пенсія вражає, але все йде на благодійність: онкохворі, воїни.
Ці перлини роблять її не просто співачкою – іконою, що надихає досі.
Її мелодії линуть крізь сирени, нагадуючи: краса перемагає. А куди заведе наступний пост в Instagram – подивимося разом.