Володимир Зеленський сидить у президентському кріслі вже сьомий рік — довше, ніж будь-який попередник після 2014-го. Війна розтягнула час, змінила правила і змусила відкласти все, що в мирні роки відбувалося чітко за календарем. Питання про завершення його каденції вже давно перестало бути суто юридичним — воно стало політичним, емоційним і навіть символічним для мільйонів українців.
Формально п’ятирічний термін, відрахований від інавгурації 20 травня 2019 року, завершився ще у 2024-му. Але реальність виглядає інакше: воєнний стан блокує вибори, а Конституція чітко каже — президент продовжує виконувати обов’язки до моменту, коли новий глава держави складе присягу. Саме тому Зеленський залишається на посаді й у 2026 році.
Конституційний механізм: чому термін не закінчується автоматично
Стаття 108 Конституції України звучить лаконічно, але саме вона тримає всю конструкцію. Президент виконує повноваження до вступу на пост новообраного Президента. Це правило не прив’язане жорстко до п’яти років — воно прив’язане до появи наступника.
У мирний час усе просто: інавгурація нового президента автоматично припиняє повноваження попереднього. Під час воєнного стану ситуація інша. Закон «Про правовий режим воєнного стану» прямо забороняє проводити вибори президента, парламенту та місцевих рад. Ця норма діє з 24 лютого 2022 року і продовжується щоразу, коли Рада голосувала за чергове продовження режиму.
Національна академія наук України та низка конституційних експертів дійшли висновку: після 20 травня 2024 року повноваження Зеленського не припиняються, а продовжуються автоматично. Інститут правотворчості НАНУ прямо вказав — глава держави зобов’язаний працювати далі, бо іншого механізму заміни немає.
Воєнний стан як головний бар’єр для виборів
Воєнний стан — це не просто слово в указі. Це правовий режим, який змінює десятки законів. Серед них — Виборчий кодекс та закон про воєнний стан, де чорним по білому написано: вибори заборонені.
Чому так зробили? Бо організувати голосування в умовах щоденних обстрілів, окупованих територій, мільйонів біженців за кордоном і сотень тисяч чоловіків на фронті — це нереально. Явка була б мізерною, а легітимність нового президента — під величезним питанням.
Зеленський неодноразово повторював: вибори можливі лише після закінчення гарячої фази війни або після серйозних змін у законодавстві. У 2025 році він говорив про потенційну можливість голосування вже у 2026-му — якщо ситуація дозволить провести його чесно і безпечно для всіх громадян.
Що каже сам Зеленський про свій відхід
Президент кілька разів відповідав на це питання прямо і без зайвих прикрас. У 2025 році він заявив, що готовий залишити посаду, якщо це означатиме мир для України або гарантоване членство в НАТО. «Якщо мир — це те, що потрібно, і для цього я маю піти, я готовий», — сказав він на форумі «Україна. Рік 2025».
В іншому інтерв’ю Зеленський підкреслив: він піде, коли війна закінчиться. Не раніше. Ця позиція звучить як обіцянка і як виклик одночасно — закінчити війну на гідних умовах, а потім передати владу.
Він також пояснював: балотуватися на другий термін чи ні — залежить від того, як завершиться війна. Якщо Україна вийде з конфлікту в сильній позиції, він розглядатиме можливість ще раз балотуватися. Якщо ж ні — поступиться дорогою комусь іншому.
Політичні сценарії: що може статися найближчим часом
Можливі варіанти розвитку подій виглядають так:
- Війна триває, воєнний стан продовжується — Зеленський залишається президентом до моменту, коли з’явиться реальна можливість провести вибори. Це найімовірніший сценарій на 2026 рік.
- Гаряча фаза завершується, воєнний стан скасовують — Верховна Рада призначає вибори протягом 90 днів. Зеленський або балотується знову, або відходить.
- Парламент змінює законодавство — з’являється можливість провести вибори навіть під час обмеженого воєнного стану. Це складний і ризикований шлях, який поки не має підтримки більшості.
- Дострокове припинення повноважень — відставка, імпічмент, стан здоров’я чи інші конституційні підстави. Наразі жодна з цих підстав не виглядає реальною.
Кожен сценарій несе величезну відповідальність. Вибори в поспіху можуть розколоти суспільство, а затягування — дати поживу для пропаганди про «узурпацію».
Типові помилки та міфи навколо теми
Типові помилки та міфи
🌑 Міф: 20 травня 2024 року Зеленський автоматично втратив легітимність
Реальність: повноваження продовжуються до інавгурації наступника (ст. 108 Конституції).
⚡ Помилка: спікер Ради мав би стати в.о. президента
Це працює лише при достроковому припиненні повноважень (відставка, імпічмент, смерть). Воєнний стан — не така підстава.
🔴 Міф: вибори можна провести онлайн у Дії вже зараз
Ні — це вимагає змін у законодавстві, величезної кібербезпеки та згоди всіх сторін. Поки що це лише ідея.
🛡️ Помилка: Росія може використати «нелегітимність» для ескалації
Пропаганда вже використовує цю тезу, але юридично та міжнародно Зеленський визнаний легітимним президентом.
📅 Міф: вибори точно будуть у 2026 році
Тільки якщо воєнний стан скасують і безпека дозволить. Інакше — ні.
Міжнародний погляд та внутрішня легітимність
Світові лідери та організації продовжують працювати з Зеленським як з повноцінним президентом. НАТО, ЄС, США, ООН — жодна з цих структур не ставить під сумнів його статус після травня 2024 року. Для них легітимність визначається не календарними датами, а продовженням повноважень відповідно до конституційного порядку.
Всередині країни думки розділилися. Частина суспільства вважає, що вибори потрібні якомога швидше, інша — що зараз це небезпечно і дестабілізуюче. Опитування показують: більшість українців підтримує перенесення голосування до закінчення активної фази війни.
Зеленський залишається на посаді не тому, що «захотів», а тому, що іншого виходу Конституція просто не передбачає. Це не привілей, а обов’язок у час, коли країна воює за виживання.
Коли саме він піде — залежить від фронту, від переговорів, від внутрішньої згуртованості та від того, чи вдасться досягти миру, гідного для українців. Поки що відповідь одна: не сьогодні і, ймовірно, не завтра. Але цей день неодмінно настане.
