Кожного разу, коли в гаманці з’являється червоно-малинова купюра номіналом десять гривень, з неї дивиться чоловік у вишуканому козацькому вбранні — з пронизливим поглядом і легкою посмішкою, що ховає більше, ніж показує. Це Іван Мазепа — гетьман, якого офіційно визнав Національний банк України портретом для цієї банкноти ще з перших зразків 1992–1994 років і аж до сучасних модифікацій 2006 року.
Портрет виконаний у класичній манері: темний одяг, білий комірець, перука, характерна для європейської аристократії XVII–XVIII століть. Художники Василь Лопата та Борис Максимов (а пізніше брати Харуки) надали обличчю виразної гідності — не надто ідеалізованої, але й не надто жорсткої. Саме цей образ став візитівкою десятигривневої купюри, яка поступово відходить у історію, поступаючись місцем монеті.
Офіційна позиція Національного банку України
Національний банк чітко вказує: на лицьовій стороні банкноти номіналом 10 гривень зразка 2006 року (і всіх попередніх поколінь) розміщено портрет Івана Мазепи. Під зображенням стоїть підпис «ІВАН МАЗЕПА» темно-сірою фарбою. Зворотний бік прикрашає Успенський собор Києво-Печерської лаври — символ духовної та культурної спадщини, яку гетьман активно підтримував.
Водяний знак повторює портрет і номінал «10», а наскрізний елемент у вигляді гривні часів Київської Русі додає історичної глибини. Усі ці деталі підтверджують: перед нами саме Мазепа, а не хтось інший. Офіційні документи НБУ, описи захисних елементів та зразки банкнот не залишають місця для двозначності.
Чому виникають сумніви: легенда про Пилипа Орлика
Іноді в розмовах, на форумах чи в соціальних мережах прослизає теза: «А насправді це Пилип Орлик». Історія бере початок від слів художників, які працювали над дизайном купюри третього покоління. Брати Олександр та Сергій Харуки одного разу в інтерв’ю зазначили, що пропонували кілька варіантів портрета Мазепи, але в підсумку використали зображення, яке більше нагадувало Орлика — соратника гетьмана та автора першої української конституції.
Ця версія швидко набула популярності, адже справжніх прижиттєвих портретів Мазепи збереглося дуже мало, а більшість зображень створені вже після його смерті. Орлик же мав портрети, які легко було адаптувати. Проте навіть самі художники не стверджували, що свідомо зобразили саме Орлика — це радше була художня інтерпретація, яка з часом обросла міфами.
Національний банк та історики одностайні: купюра символізує Івана Мазепу. Підпис під портретом, цитата з його вірша та весь символічний ряд — усе вказує на гетьмана. Легенда про Орлика залишається цікавим міським міфом, але не більше.
Іван Мазепа — короткий екскурс в історію постаті
Народився 1639 року на Київщині в шляхетській родині. Освіту здобував у Європі — Польща, Італія, Франція, Нідерланди. Вільно володів кількома мовами, знав придворний етикет, військову справу, дипломатію. У 1687 році козацька старшина обрала його гетьманом Лівобережної України.
Його правління тривало понад двадцять років — один із найдовших термінів в історії Гетьманщини. Мазепа розбудовував міста, фінансував будівництво церков, монастирів, колегіумів. Києво-Могилянська академія, Чернігівський колегіум, Харківський колегіум — значна частина їхньої матеріальної бази з’явилася саме за його меценатства. Він був не лише політиком, а й одним із найпотужніших меценатів в українській історії.
Політична лінія Мазепи поступово зміщувалася до ідеї незалежності від Москви. Полтавська битва 1709 року та союз зі шведським королем Карлом XII стали кульмінацією цих прагнень — і водночас трагедією. Після поразки гетьман відступив до Молдавії, де й помер того ж року в Бендерах. Російська пропаганда зробила з нього символ «зради», але для багатьох українців він уособлює боротьбу за власну державу.
Символіка зворотного боку купюри
Успенський собор Києво-Печерської лаври — не випадковий вибір. Збудований ще в XI столітті, він неодноразово руйнувався і відбудовувався. Мазепа вкладав величезні кошти в його відновлення та оздоблення після чергової пожежі. Золоті куполи, барокові орнаменти, розписи — усе це несе відбиток його доби.
На купюрі собор зображений у величному ракурсі — ніби нагадування про те, що навіть після століть лихоліть краса та сила духу залишаються. Поруч — герб Мазепи та рядки з його «Думи»:
А за віру хоч умріте,
І вольностей бороніте!
Ці слова звучать особливо гостро в наш час.
Еволюція дизайну десятигривневої купюри
Перші зразки 1992–1994 років мали дещо інший вигляд: панорама всієї Києво-Печерської лаври на звороті, більш теплі відтінки. З 2004–2006 років дизайн став стриманішим, червоно-малиновим, з акцентом на Успенський собор і посиленим захистом.
З 2018 року НБУ почав поступово вилучати паперові «десятки», замінюючи їх монетами. На монеті 10 гривень реверс також несе портрет Мазепи — той самий виразний профіль, тільки тепер у металі. Таким чином образ гетьмана продовжує жити в обігу, хай і в іншому форматі.
Цікаві факти
Цікаві факти про купюру та гетьмана
🌟 Портрет Мазепи на банкноті — один із найстаріших у гривневій серії: він присутній на купюрі з першого дня введення гривні в 1996 році.
📜 Рядки «А за віру хоч умріте…» — це фрагмент вірша, який приписують самому Мазепі. Вони з’явилися на купюрі зразка 2006 року.
🖼️ Справжніх прижиттєвих портретів Мазепи збереглося лише кілька; більшість зображень — посмертні інтерпретації XVIII–XIX століть.
⚔️ Гетьман фінансував будівництво понад 30 церков і монастирів — більше, ніж будь-який інший гетьман за всю історію Гетьманщини.
🪙 З 2020 року монета 10 гривень повністю замінила банкноту в активному обігу, але паперові купюри все ще дійсні й не вилучені примусово.
🗝️ Успенський собор на звороті зображений у бароковому вигляді — саме так, як його відбудували за сприяння Мазепи після руйнувань.
Десятигривнева купюра — це не просто шматочок паперу з цифрою. Це маленький місток між сучасністю та епохою, коли українська еліта намагалася вибудувати незалежну державу посеред геополітичних вихорів. Портрет Мазепи дивиться на нас мовчки, наче нагадуючи: вибір завжди має ціну, але інколи саме він визначає, чи залишиться нація собою.
