Слова падають у стрічку новин, ніби камінці в калюжу — спочатку тихе коло, а за мить уже вся поверхня тремтить від хвиль. Саме так діють інформаційно-психологічні операції, коротко — ІПСО. Вони не стріляють, не вибухають, але здатні змусити людей сумніватися в тому, що вони бачили власними очима, або навпаки — вірити в те, чого ніколи не було.

Цей механізм старший за багато сучасних видів зброї. Ще в Першій світовій війні з літаків скинули перші листівки, які закликали солдатів здатися, обіцяючи тепло, їжу та безпеку. Сьогодні той самий принцип працює через смартфон у кишені кожного — тільки швидше, точніше і масштабніше.

Що саме ховається за абревіатурою ІПСО

Інформаційно-психологічна операція — це комплекс спланованих дій, мета яких полягає в тому, щоб змінити емоційний стан, мотиви, рівень довіри чи навіть світогляд цільової аудиторії. Офіційне визначення, яке використовують у військових документах США ще з 1987 року, говорить про передачу спеціально підібраної інформації та індикаторів іноземним групам, щоб вплинути на їхню поведінку та рішення.

У реальному житті це виглядає як одночасна робота на кількох рівнях: емоційному, когнітивному й поведінковому. Спочатку викликають страх або роздратування, потім пропонують просте пояснення, а наостанок підштовхують до дії — чи то паніка в чатах, чи відмова від опору, чи недовіра до власної влади.

Важлива деталь: ІПСО завжди має чітку кінцеву мету. Це не хаотичне поширення фейків, а оркестрована кампанія з вимірюваним результатом. Саме тому випадковий пост у соцмережах рідко є ІПСО, а от скоординована поява однакових тез у сотнях акаунтів за кілька годин — уже ймовірна ознака.

Як влаштований механізм впливу

Сучасна ІПСО працює за принципом багатошарової атаки на сприйняття. Перший шар — емоційний. Збуджують сильні почуття: страх, гнів, образа, безвихідь. Коли людина в такому стані, її критичне мислення суттєво послаблюється — мозок переходить у режим виживання.

Другий шар — когнітивний. Пропонують готову інтерпретацію подій, яка виглядає логічною саме в тому емоційному стані. Наприклад, після чергового обстрілу енергетичної інфраструктури можуть одночасно запустити тези: «влада нічого не робить», «Захід нас кинув», «все марно». Ці меседжі не обов’язково брехливі на 100 %, часто вони просто однобокі або вирвані з контексту.

Третій шар — поведінковий. Підштовхують до конкретної дії або бездіяльності: не ходіть на роботу, не довіряйте офіційним джерелам, пишіть гнівні пости, поширюйте паніку. Кожен такий крок послаблює суспільство, армію чи державу в цілому.

Основні інструменти сучасного ІПСО

Ось як виглядає типовий набір засобів, які використовують у 2025–2026 роках:

• Дезінформація — повністю вигадані події або перекручені факти, які видають за правду.
• Пропаганда — систематичне просування певної ідеології чи наративу через ЗМІ, блогерів, анонімні канали.
• Маніпуляція фактами — часткова правда, вибіркове цитування, перебільшення чи применшення подій.
• Ботоферми та тролінг — штучне створення видимості масової підтримки певної думки.
• Deepfake та синтетичні медіа — відео та аудіо, створені штучним інтелектом, які виглядають дуже реалістично.
• Кібероперації — злому акаунтів відомих людей для поширення фейків від їхнього імені.
• Реальні події як інструмент — провокації, обстріли, диверсії, які потім використовують для просування потрібного наративу.

Найнебезпечніше — коли ці інструменти комбінуються. Один фейк запускають через ботоферми, одночасно знімають deepfake, а потім додають «свідчення очевидців» у Telegram-каналах. Такий багатошаровий підхід важко розпізнати навіть підготовленій людині.

Історичні приклади, які досі вивчають у військових академіях

У Корейській війні 1950–1953 років американські сили скинули мільйони листівок із закликами до здачі в полон. Опитування полонених показали, що близько третини північнокорейських і китайських солдатів частково здалися саме через ці листівки. Це був один із перших задокументованих випадків масового впливу ІПСО.

Під час війни в Перській затоці 1991 року коаліція розкидала понад 29 мільйонів листівок. Дев’яносто вісім відсотків іракських військовополонених бачили або мали такі листівки. Багато з них здавалися саме через обіцянки безпеки та гуманного ставлення — і це спрацювало.

Сучасні приклади вже ближчі до нас. У 2022–2025 роках фіксувалися скоординовані кампанії з просування тез про «неминучість поразки», «зраду Заходу», «марність опору». Часто вони супроводжувалися реальними подіями — відключенням світла, ракетними ударами, — які використовувалися як «докази».

Типові ознаки, що ви зіткнулися саме з ІПСО

Ось ключові маркери, які допомагають відрізнити звичайний фейк від частини продуманої операції:

1. Раптове масове поширення однієї й тієї ж тези в різних джерелах одночасно.
2. Емоційно заряджені формулювання, які викликають сильний страх, гнів або відчай.
3. Відсутність конкретних джерел або посилання на сумнівні ресурси.
4. Швидка зміна наративу після спростування — замість одного фейку одразу запускають інший.
5. Використання авторитетних імен або сторінок, які були зламані чи підроблені.
6. Спроби перекласти відповідальність за агресію на жертву.
7. Заклики до радикальних дій: «всі на вулицю», «не платіть податки», «здавайтеся» тощо.

Якщо бачите хоча б 3–4 пункти одночасно — це вже привід поставити інформацію під сумнів і перевірити її з кількох незалежних джерел.

Цікаві факти про ІПСО

Ось кілька маловідомих, але показових деталей, які роблять цю тему ще цікавішою.

🌱 Перші задокументовані психологічні операції проводили ще в Стародавньому Китаї — Сунь-цзи радив перемагати ворога без бою, підриваючи його моральний дух.

⭐ У 1944 році британці створили фальшиву армію з надувних танків і макетів літаків, щоб обманути німецьку розвідку перед висадкою в Нормандії — це класичний приклад військового ІПСО.

🔥 У 2020-х роках deepfake-технології дозволили створити відео, які неможливо відрізнити від справжніх навіть експертам без спеціального аналізу — це радикально змінило поле бою в інформаційному просторі.

⚡ За даними досліджень RAND Corporation, ефективність ІПСО зростає в рази, коли вона поєднується з реальними військовими діями — страх підсилює сприйняття пропаганди.

🧠 У мирний час ІПСО активно використовують у політичних кампаніях, маркетингу та навіть корпоративних війнах — принципи ті самі, тільки мета інша.

Як захищатися особисто та чому це важливо для всіх

Найпотужніша зброя проти ІПСО — критичне мислення та звичка перевіряти інформацію. Якщо новина викликає дуже сильну емоцію — зупиніться. Саме на це й розраховують.

Перевіряйте джерело. Якщо теза поширюється лише в анонімних Telegram-каналах або зламаних сторінках — це червоний прапорець. Шукайте підтвердження в кількох незалежних медіа з хорошою репутацією.

Не поширюйте те, що викликає сумнів. Навіть з коментарем «це може бути фейк» ви все одно допомагаєте поширенню. Краще промовчати, ніж стати частиною ланцюжка.

Довіряйте офіційним джерелам, але не сліпо. Порівнюйте їхні повідомлення з даними інших авторитетних ресурсів. Якщо розбіжності є — шукайте пояснення.

Найголовніше — пам’ятайте, що ІПСО боїться спокою та згуртованості. Чим менше паніки, тим менш ефективна операція. Зберігайте холодну голову — це вже перемога на своєму маленькому фронті.

Інформаційне поле сьогодні — це справжнє поле бою. І кожен з нас на ньому або воїн, або мимовільний помічник ворога. Вибір за нами.