Коли гривня за один місяць втрачає 15–18% вартості, а ціни в магазинах стрибають швидше, ніж встигаєш перерахувати зарплату — саме тоді слово «девальвація» перестає бути абстрактним терміном з підручника і перетворюється на щоденну реальність, яка боляче б’є по кишені.
Девальвація — це офіційне, цілеспрямоване зниження курсу національної валюти відносно іноземних валют (або валютного кошика) з ініціативи центрального банку чи уряду країни. Найчастіше це робиться через зміну офіційного фіксованого курсу або через розширення валютного коридору до таких меж, коли ринок фактично змушений прийняти значно слабший рівень.
Чим девальвація відрізняється від девальвації курсу та знецінення
Багато людей плутають три різні процеси, бо всі вони призводять до того, що за долар чи євро доводиться віддавати більше гривень. Але механізми та суб’єкти відповідальності різні.
- Девальвація — це свідоме рішення центрального банку або уряду знизити офіційний курс. Зазвичай супроводжується офіційною заявою, зміною правил торгівлі валютою, іноді зміною режиму курсоутворення.
- Депреціація (знецінення) — це ринкове падіння курсу під тиском попиту та пропозиції без офіційного оголошення про зміну курсу центральним банком. Найчастіше саме так гривня слабшає в період 2022–2025 років.
- Інфляція — зростання загального рівня цін. Девальвація дуже часто викликає інфляцію, але це не тотожні явища. Можлива інфляція і без девальвації (наприклад, через різке зростання цін на енергоносії чи продовольство).
Ключова відмінність: девальвацію оголошують. Депреціацію — констатують постфактум.
Які бувають типи девальвації
Не всі девальвації однаково болючі й не всі переслідують однакові цілі.
Одноразова (шокова) девальвація
Центральний банк одним рішенням знижує курс на 20–40% і далі намагається утримувати новий рівень. Класичний приклад — Україна 2014–2015 років, коли офіційний курс стрибав з 8 грн/$ до 15,77 грн/$, а потім ще кілька разів коригувався.
Повзуча (градуйована) девальвація
Курс знижують поступово, маленькими кроками — 1–3% на місяць протягом кількох років. Такий підхід був характерний для Білорусі в 2011–2020 роках та для деяких країн Латинської Америки.
Контрольована девальвація в рамках валютного коридору
НБУ в різні періоди встановлював коридор, наприклад 24,5–28 грн/$, а потім поступово розширював його межі. Ринок бачить, що девальвація йде, але не знає — наскільки далеко зайде ЦБ.
Основні причини, через які держави свідомо девальвують свою валюту
Жоден здоровий уряд не девальвує валюту просто так, «бо набридло». Завжди є набір конкретних проблем, які намагаються вирішити саме цим інструментом.
- Вичерпання золотовалютних резервів і неможливість далі захищати фіксований або напівфіксований курс.
- Різке погіршення платіжного балансу — експорт падає, імпорт зростає, валюта швидко вимивається.
- Необхідність повернути конкурентоспроможність національним виробникам на зовнішніх ринках.
- Зменшення реального боргового навантаження (особливо внутрішнього боргу в національній валюті).
- Стимулювання припливу іноземної валюти через туризм, інвестиції, перекази заробітчан.
- Політичний тиск МВФ чи інших кредиторів, які вимагають «ринкового» курсу.
Найчастіше спрацьовує комбінація кількох причин одночасно.
Що відбувається в економіці після оголошення девальвації
Перші тижні — хаос. Потім починається перерозподіл.
Переможці:
- експортери (аграрії, металурги, ІТ-компанії, виробники харчової продукції)
- компанії, які отримують валютну виручку
- власники валютних депозитів і готівки
- туризм (в’їзний)
- виробники, які конкурують з імпортом
Переможені:
- власники гривневих заощаджень
- люди з фіксованою зарплатою в гривні
- імпортери та компанії, що працюють на імпортній сировині
- держава (зростають витрати на обслуговування валютного боргу)
- банки з великою часткою валютних кредитів фізособам
Як девальвація впливає на звичайних людей — детальний розбір
Гривня впала на 25%. Що реально відбувається з твоїми грошима та життям?
Купівельна спроможність за кордоном падає майже пропорційно девальвації. Відпустка в Туреччині чи поїздка до Європи стає дорожчою на 20–35%.
Ціни на імпортні товари зростають швидше за офіційну девальвацію. Чому? Бо імпортери додають ризикову премію, перестраховуються, підвищують торговельну націнку.
Паливо, ліки, техніка, одяг відомих брендів — майже завжди дорожчають на 30–60% протягом 3–9 місяців після сильної девальвації.
Продукти харчування українського виробництва теж дорожчають, бо багато сировини та комплектуючих імпортні, а виробники користуються нагодою підняти маржу.
Але є й зворотний ефект: зарплати в ІТ, експортних галузях, логістиці, переробці сільгосппродукції часто зростають у гривні швидше за інфляцію.
Типові помилки українців під час та після девальвації
Ось найпоширеніші стратегії, які здебільшого призводять до втрат:
🌪️ Брати валютний кредит на купівлю квартири чи машини саме перед очікуваною девальвацією
💸 Знімати всі гривневі заощадження і купувати долари за піковим курсом паніки (зазвичай на 10–20% вище справедливого рівня)
🛒 Робити запаси побутової хімії, техніки та одягу за завищеними цінами в перші 1–3 місяці після девальвації
📉 Продавати валюту за найнижчим курсом після оголошення про «стабілізацію» і повернення довіри
🚫 Ігнорувати індексацію зарплати та витрачати всю отриману індексацію одразу, замість того щоб розподіляти її на 6–12 місяців
Ці помилки повторюються цикл за циклом з 2008 року.
Чи може девальвація бути корисною для економіки
Так, може. Але лише за певних умов.
Країна отримує потужний поштовх, якщо:
- має великий експортний потенціал, який раніше стримувався завищеним курсом
- здатна швидко наростити фізичні обсяги експорту
- центральний банк і уряд не допускають гіперінфляції після девальвації
- є внутрішній попит на інвестиції, який може поглинути частину девальваційного ефекту
Найяскравіші позитивні приклади — Польща після 1990, Росія після 1998, Казахстан після кількох девальвацій 2014–2015 років, Індія 1991 року. У всіх цих випадках після болючого шоку починалося стійке зростання експорту та промисловості.
В Україні ситуація складніша через величезну частку імпорту в структурі споживання та енергетичну залежність.
Чому НБУ так боїться різкої девальвації в 2025–2026 роках
Різке падіння курсу зараз загрожує не лише інфляцією, а й розбалансуванням банківської системи. Багато людей досі мають валютні кредити, видані до 2014 року. Ще більша кількість — непогашені реструктуризовані борги.
Друга причина — соціальна. Рівень реальних доходів населення в 2025 році лише на 5–12% перевищує рівень 2021 року (за різними оцінками). Нова хвиля девальвації на 30–40% може повернути реальні доходи на рівень 2016–2017 років.
Третя причина — боргова. Значна частина державного боргу номінована в іноземній валюті. Кожен відсоток девальвації додає мільярди гривень до витрат на обслуговування боргу.
Саме тому НБУ в 2025–2026 роках намагається утримувати керовану повзучу девальвацію в межах 3–7% на рік, навіть якщо це коштує значних втрат резервів.
Девальвація — це не покарання і не злочин. Це інструмент, який може як врятувати економіку, так і остаточно її добити. Усе залежить від того, наскільки вміло (або невміло) його застосовують і що роблять одразу після.
А головне питання завжди одне й те саме: хто саме — і в якій пропорції — заплатить ціну за повернення конкурентоспроможності країни.
