Могутні води Янцзи, що мчать з тибетських плато до Східно-Китайського моря, визначають долю сотень мільйонів людей. Ця гігантська артерія Євразії тягнеться на 6380 кілометрів, роблячи її найдовшою річкою континенту і третьою у світі після Нілу та Амазонки. Її басейн охоплює майже п’яту частину Китаю, де пульсує економіка, що годує третину населення планети.
Від льодовикових джерел на висоті понад 5000 метрів до дельти біля мегаполісу Шанхай Янцзи змінює обличчя: від бурхливих ущелин до родючих рівнин. Річка не просто тече – вона живить рисові поля, генерує енергію для мегаполісів і несе спогади тисячоліть. Уявіть, як її хвилі відлунюють у легендах про повені, що топили імперії, і сучасних проектах, що приборкують стихію.
Янцзи починається з гірського масиву Тангла в провінції Цінхай, де гора Геладандун височіє на 5042 метри. Тут, на Тибетському нагір’ї, сходяться кілька приток, утворюючи “Довгу річку” – Чанцзян, як її називають китайці. Протягом перших 2600 кілометрів вона падає на 5200 метрів, прориваючись крізь скелясті ущелини, де вода вирує, як гнів богів.
Географічний шлях: від Тибету до океану
Поділити Янцзи на ділянки – значить зрозуміти її дику енергію. Верхів’я від Ібіна до Ічаня – це світ дикого Сичуаню, де річка прорізає Три ущелини, глибокі й вузькі, ніби шрами на тілі Землі. Тут вода б’є ключем, а скелі шепочуть історії мандрівників, що ризикували життям, аби пройти “Золотими пісковими ріками”.
Середня течія, від Ічаня до Хукоу, розширюється, приймаючи гігантські притоки. Ханьшуй, Цзялінцзян, Ялунцзян зливаються, роблячи Янцзи повноводною. Рівнини Хубею та Хунани перетворюються на зелені моря рису, де селяни схиляються над плантаціями, а міста як Учань пульсують на берегах. Нижня частина, від Хукоу до Шанхая, – це судноплавний шлях, де припливи з океану проникають на 700 кілометрів углиб.
Ось основні притоки, що годують цю махіну:
- Ялунцзян (лівий приток, 1400 км): несе води з Тибету, додаючи сили в верхів’ях.
- Міньцзян (лівий, 735 км): зрошує Сичуань, відомий системою іригації Дуджянъянь віком 2200 років.
- Ханьшуй (лівий, 1532 км): найбільший приток, протікає повз стародавні столиці.
- Юаньцзян (правий, 915 км): живить озеро Дунтін, природний регулятор повеней.
- Хуанпу (правий, 113 км): протікає Шанхай, символ мегаполісу.
Ці притоки не просто додають води – вони формують екосистему, де перепливають сотні рибних видів, а береги вкриті джунглями й полями. Перехід від гір до рівнин робить Янцзи унікальною: ніде більше в Євразії немає такого різноманіття ландшафтів на одному шляху.
Гідрологія: повені, стік і мусони
Мусонний клімат диктує ритм Янцзи – розливи влітку від дощів і танення снігів піднімають рівень на 20 метрів у Сичуані чи 15 на рівнинах. Середній стік – 30 166 кубічних метрів за секунду, річний об’єм – 1070 кубічних кілометрів, четверте місце у світі. Максимум сягає 110 000 м³/с, мінімум падає до 2000 взимку.
Повені – темна сторона сили. У 1931 році загинуло до 4 мільйонів, у 1998 – тисячі, а 2016 – збитки в 22 мільярди доларів. Диками довжиною 2700 км стримують хаос, але кліматичні зміни посилюють тайфуни. Твердий стік – 280 мільйонів тонн мулу щороку, що замулює озера як Поян.
| Річка | Довжина (км) | Площа басейну (км²) | Середній стік (м³/с) |
|---|---|---|---|
| Янцзи | 6380 | 1 808 500 | 30 166 |
| Єнісей | 5539 | 2 580 000 | 19 800 |
| Лена | 4400 | 2 490 000 | 17 100 |
| Об-Іртиш | 5410 | 2 990 000 | 12 800 |
Дані з uk.wikipedia.org та britannica.com. Янцзи перевершує суперників стоком, годуючи Китай енергією та їжею.
Економіка: від зрошення до мегадамби
Янцзи – хребет китайської економіки. Дельта продукує 20% ВВП, перевозить 795 мільйонів тонн вантажів щороку (дані 2005, але обсяги ростуть). Великий канал з’єднує з Хуанхе, а проект перекидання води рятує посуху на півночі з 2002 року.
Гребля Три ущелини – диво інженерії, 22,5 ГВт потужності, найбільша ГЕС світу. Вона приборкала повені, але змінила міграцію риби. Каскад ГЕС, як Байхетань, забезпечує світло для 400 мільйонів. Рибальство дає дві третини прісноводної риби Китаю, а туризм – круїзи Трьома ущелинами приваблюють мільйони.
Цікаві факти про Янцзи
Найдовший міст: Раніше Nanjing Yangtze – перший сучасний (1968), нині понад 56 мостів, а в 2025 проїхали перші авто через найновіший.
Мao Цзедун плавав у ній двічі (1956, 1966), символізуючи силу. Байцзі, річковий дельфін, зник у 2006 – жертва прогресу.
Пластик з Янцзи – найбільший забруднювач океанів, 90% від 10 річок. У 2020 ввели 10-річну заборону на вилов.
Перший іностранець пройшов верхов’ями в 2002, китайці – у 1986.
Екологічні виклики: боротьба за виживання
Забруднення – плетигою Янцзи. Промислові стоки, пластик, агрохімія отруюють 416 видів риб, 178 ендемічних. Китайський веслонос і осетр Янцзи вимерли в дикій природі, байцзі – повністю. Алігатор на межі, вузькоребра фінлес-порно ~1000 особин.
Дамби блокують міграцію, замулення зменшило озера. Але прогрес є: 2020 закон про екологію, переїзд заводів, відновлення озер. Заповідник Три паралельні річки – ЮНЕСКО. Клімат загрожує: 2020 дощі – найсильніші з 1961. Річка бореться, і Китай інвестує мільярди в порятунок.
Історія та культура: річка, що розділяє Китай
Янцзи – кордон півночі й південь: мандаринські діалекти з одного боку, кантонські – з іншого. Неолітичні культури 5000 років тому, Бронзова доба об’єднала. Битви: Червоні скелі (208 н.е.), Цайші (1161). Столиці – Нанкін, Чунцін.
Легенди про повені, іригацію Дуджянъянь – шедевр Стародавнього Китаю. Європейці назвали Yangtze від дельти, китайці – Чан. Річка в поезії Лі Бо, символ єдності. Сьогодні – економічний пояс, оголошений 2014, з’єднує 11 провінцій.
Янцзи пульсує сучасністю: круїзи, мости, ГЕС. Її води шепочуть про майбутнє – чисте, потужне, де природа й людина йдуть пліч-о-пліч. Подорож її берегами відкриває Китай справжній, дикий і величний.
