Сьомого вересня повітря над Києвом ніби густішає від напруги та гордості. У цей день Україна схиляє голови перед воїнами розвідки Головного управління розвідки Міністерства оборони – ГУР МО, – які першими проривають морок брехні та обману ворога. День воєнної розвідки, що припадає саме на цю дату, нагадує про указ президента Леоніда Кравчука від 7 вересня 1992 року, коли зародилося стратегічне ядро сучасної української розвідки. Ці чоловіки й жінки, часто безіменні в офіційних зведеннях, перетворюють шепіт вітру на точні координати ударів, рятують тисячі життів і руйнують плани агресора.
Розвідники не хизуються трофеями на парадах – їхня слава ховається в тіні, як нічні рейди на ворожих вишках чи дронові атаки на флот. З перших днів повномасштабного вторгнення 2022 року вони стали ключем до контрнаступів на Харківщині та Херсонщині, евакуації з “Азовсталі” та нищення стратегічної авіації. Їхня робота – це не гра в шпигунів, а щоденний подвиг, де помилка коштує життя. А сьогодні, у 2026-му, з новим керівництвом і посиленою технікою, ГУР продовжує ламати хребет окупанту.
Така дата не випадкова: вона переплітається з хронологією становлення Збройних Сил. У лютому 1992-го почалося формування управління розвідки Головштабу, а вже восени з’явилося окреме стратегічне підрозділ. Наказом міністра оборони №302 від 1 червня 2007 року саме 7 вересня визнали днем розвідників, а указом президента №629/2022 надали державний статус. Цей еволюційний шлях від пострадянських руїн до елітного органу робить свято символом незламності.
Корені в козацькій волі: від Запорізької Січі до перших республік
Воєнна розвідка України – не винахід 90-х, а жива традиція, що тягнеться крізь віки. Уявіть козаків на чайках, які нишпорили по Чорному морю, вивідуючи плани османів чи татар. Січова розвідка, з її “язбанами” – таємними агентами, – була прототипом сучасних операцій: швидка, хитра, смертоносна. Ці хлопці проникали в табори ворога, крали грамоти й поверталися з мовами на плечі.
У XX столітті вогонь розвідки спалахнув у лавах Армії УНР. Симон Петлюра створив елітний Загін Спеціального Призначення під командуванням Юрія Тютюнника – предтечу спецназу. Вони проводили диверсії в тилах більшовиків, збирали дані про перекидання військ. У Західноукраїнській Народній Республіці Січові Стрільці мали власну розвідувальну мережу, що проникала в польські гарнізони. Ці традиції, забуті в радянську еру, відродилися з незалежністю, наче фенікс з попелу.
Радянський період приніс репресії: тисячі українських розвідників знищили як “націоналістів”. Та й у Другій світовій, попри службу в радянській розвідці, українці як Василь Коваль – легендарний партизан – творили дива, координуючи партизанські загони. Сьогодні ГУР чує відлуння тих подвигів у кожній операції.
1992 рік: народження ГУР у полум’ї трансформацій
Розпад СРСР кинув виклик: як будувати розвідку без московських ланцюгів? У лютому 1992-го на базі розвідки Київського, Одеського та Прикарпатського округів сформували управління Головштабу ЗСУ. Полковник Микола Кузьмін поклав початок, а першим начальником став Анатолій Віданов. 7 вересня Леонід Кравчук підписав указ про Управління воєнної стратегічної розвідки МО – той самий, що й нині святкуємо.
До липня 1993-го об’єднали структури в Головне управління військової розвідки, очолене Олександром Скіпальським. Апрель 1994-го – ребрендинг у ГУР МО. Це був хаос: брак кадрів, техніки, але ентузіазм переміг. Офіцери з радянських частин, вірні Україні, стали кістяком. Закон “Про розвідувальні органи” 2001-го дав статус спецоргану. За даними gur.gov.ua, саме тоді заклали фундамент для глобальних операцій.
Штаб на Рибальському острові в Києві став серцем: сучасний комплекс з тренувальними центрами, де готують елітних бійців. У 2026-му освячено духовний центр на честь архангела Гавриїла – символ небесної опіки над розвідниками.
Структура ГУР: від стратегії до штурму
ГУР – це не моноліт, а мережа підрозділів, затверджена президентом. Стратегічна розвідка аналізує глобальні загрози, тактична – фронтові дані. Спецпідрозділи: 10-й загін (А0515), “Kraken”, “Артан”, “Ferrata”, “Firebird”, батальйон “Шаман”. Навчання в 49-му центрі, авіація (в т.ч. Black Hawk), морські дрони “Крила”. Міжнародний легіон об’єднує іноземців.
Озброєння вражає: FN SCAR, Barrett M82, дрони, ББМ “Козак-5”, САУ “Богдана”. Гасло “Sapiens dominabitur astris” – “Людина пануватиме зірками” – на емблемі з совою та мечем. З 2024-го – тризуб на чорному тлі. Чисельність – таємниця, але ефективність очевидна.
Координація з СБУ, СЗРУ ідеальна: розвідка годує ЗСУ даними в реальному часі. ГУР – мозок оборони, де аналітики перетворюють сигнали супутників на перемоги.
| Період | Керівник | Ключові досягнення |
|---|---|---|
| 1992–1997 | Олександр Скіпальський | Формування структури, миротворчі місії |
| 1997–2000 | Ігор Смешко | Розвиток стратегічної розвідки |
| 2020–2026 | Кирило Буданов | Операції 2022+, евакуація Кабул, контрнаступи (джерело: uk.wikipedia.org) |
| з 2026 | Олег Іващенко | Продовження боротьби |
Таблиця ілюструє еволюцію лідерства: від засновників до героїв сьогодення. Кожен начальник додавав шар міцності, роблячи ГУР непереможним.
Операції, що змінили хід війни: від Кабулу до Криму
Історія ГУР – це літопис тріумфів. 1995-го в Боснії уникли трагедії, як Сребрениця. В Іраку 2003–2008 – бездоганна робота. Але пік – з 2014-го. Бої за Донецький аеропорт, Щастя, Су-25. 2016: рейд Буданова в Крим, ліквідація фсбшника.
- 2021: Кабул. 6 рейсів, 700+ врятованих – розвідники під вогнем талібів.
- 2022: Гостомель, Київщина. 10-й загін стримував десант.
- Азовсталь. 7 рейсів, 64 поранених евакуйовано.
- Харківський контрнаступ. “Kraken” очищав від окупантів.
- Зміїний, Кринки. Плацдарми на Дніпрі.
- Морські удари: “Іван Хурс”, “Цезарь Куніков”, “Сергій Котов”, флот у Севастополі (gur.gov.ua).
- Авіація: Ту-22М3 на Сольці, А-50, Су-57, гелікоптери.
- Диверсії: Вишки Бойка, Новолипецький комбінат, РЛС в Орську.
Ці операції не просто удари – стратегічний тиск. Морські дрони “Крила” панують у Чорному морі, кіберкоманди хакерять ворога. Втрати болючі: Олег Бабій, Дмитро Рукас, але дух незламний.
Герої невидимого фронту: імена, що сяють
Кирило Буданов, генерал від 1986-го, Герой України – від лейтенанта до легенди. Рейди, прогнози вторгнення. Максим Шаповал – посмертний Герой, “тінь” Москви. Валерій Чибінєв, Олег Бабій – символи відваги. Юрій Горовець, Тарас Карпюк. Їхні історії – про братерство в пеклі.
Понад 400 нагород за агресію. Відзнака “За відданість розвідці” – для рядових-героїв. Ці люди живуть подвійним життям: вдень – звичайні, вночі – вовки.
Цікаві факти про День воєнної розвідки України
- Емблема з совою з’явилася 2016-го, символ мудрості над зірками – натяк на глобальний моніторинг.
- У 2025-му біля Арки Свободи відкрили пам’ятник розвідникам – гранітний силует з тризубом.
- ГУР має власну авіацію, включно з Black Hawk, – рідкість для розвідок.
- Операція “Синиця”: перегін Мі-8 з ворожого аеродрому – як у голлівудському трилері.
- Розвідники евакуювали з Кабулу навіть собак – гуманізм у війні.
- Духовний центр освячено 28 січня 2026-го – перше для спецслужб.
- Спецпідрозділ “Kraken” виріс з добровольців 2022-го до елітної сили.
Ці перлини роблять ГУР унікальним: не суха машина, а жива сила з душею.
Святкування: від тилу до фронту
7 вересня – вир емоцій. Привітання від президента, нагороди в штабі. У 2025-му – відкриття пам’ятника в Києві. Ветерани діляться спогадами, бійці отримують хрести. Родичі чекають повернення героїв. Гумор у строю: жарти про “невидимок”, що крадуть ворожі секрети.
У бригадах – строєві огляди, концерти. Соцмережі ГУР заповнені відео рейдів. Традиція – ланцюгова листування: від новачків до легенд. Нагороди: Зірки Героїв, “За мужність”. У 2026-му – нові церемонії з Іващенком.
Це свято об’єднує: від Рибальського до передової. Розвідники шепочуть: “Ми йдемо вперед, бо знаємо шлях”.
