Під палючим сонцем Донеччини, де пил встоює стіною від ворожих “Градов”, 68 окрема єгерська бригада імені Олекси Довбуша стоїть на передовій Покровського напрямку. Ці воїни, прозвані “росомахами”, утримують ключові позиції навколо Покровська в Донецькій області, не даючи окупантам просунутися ні на крок. Станом на початок 2026 року бригада виконує найгарячіші бойові завдання саме тут, де кожен день – це сутичка з переважаючими силами ворога.
Їхні окопи простягаються вздовж стратегічних висот і сіл, як Новоселівка Перша чи Даченське, де нещодавно вигнали росіян. Бійці бригади координують дронові удари, саперні зачистки та артилерійські нальоти, перетворюючи ворожі штурми на криваві провали. Це не просто дислокація – це серце опору, де “росомахи” гризуть ворога за живе.
Але шлях до цих позицій пролягав через пекло Вугледара, луганські степи й десятки звільнених сіл. Давайте зануримося в історію цих непереможних єгерів, їхню структуру та те, як вони еволюціонували від добровольчої юрби до елітного з’єднання.
Народження “росомах”: як сформувалася бригада
Шість березня 2022 року, коли російські танки ще котилися по Харківщині, тисячі добровольців увірвалися до військкоматів. З них і народилася 68 окрема єгерська бригада – легке піхотне формування Сухопутних військ ЗСУ, спеціалізоване на маневреній війні в складному рельєфі. Уже 23 березня вони зустріли ворога на підступах до Вугледара, де тримали оборону п’ятнадцять місяців, стримуючи хвилі “м’ясних штурмів”.
Ці хлопці не чекали наказів – вони самі творили легенду. Підсилені мотопіхотним батальйоном “Ведмеді” в червні 2022-го, вони стали ударною силою на Донеччині. 24 серпня того ж року указом Президента України №606/2022 бригада отримала почесне найменування імені Олекси Довбуша – легендарного опришка Карпат, символу партизанської боротьби. Гасло “Ваші душі за наші кривди” віддзеркалює їхній запеклий дух, а талісман – росомаха – втілює нестримну лють у тісних боях.
Президент Зеленський особисто вручив бойове знамено в грудні 2022-го, відзначивши їхню стійкість. Сьогодні, у 2026-му, бригада входить до 9-го армійського корпусу, накопичивши досвід, що робить її однією з найефективніших у ЗСУ.
Структура бригади: від єгерів до дронових ” шершнів”
68 ОЄБр – це компактна машина війни, розрахована на 1500–5000 бійців, з акцентом на мобільність і автономність. На чолі – штаб з комендантським взводом, який координує розвідку, зв’язок і логістику. Серцевина – три стрілецькі батальйони (включно з 420-м і 2-м з Волині, позивний A7086) та три єгерські, навчені проникати в тил, нищити десант і тримати фланги.
Артилерійська група вражає: два самохідні дивізіони, реактивний на “Градах”, протитанковий підрозділ і рота цілевказання. Не забуваймо батальйон ударних БПЛА “Шершні Довбуша” – елітних дроноводів, що знімають танки з неба. Доповнюють сапери, ремонтники, ППО, снайпери, медики та батальйон забезпечення. Ця структура дозволяє бригаді діяти як єдиний кулак у будь-якій місцевості.
Ось ключові підрозділи в таблиці для наочності:
| Підрозділ | Основне завдання | Командир (приклад) |
|---|---|---|
| 1-й єгерський батальйон | Маневрена оборона, рейди | Генадій Ворон (підполковник) |
| Стрілецький батальйон | Тримають лінію, штурми | Ілля Сокіл (майор) |
| Батальйон БПЛА “Шершні” | Ударні дрони, розвідка | Вячеслав Лютий (підполковник) |
| Артилерійська група | Вогнева підтримка | Михайло Беркут (майор) |
| Батальйон забезпечення | Логістика, ремонт | Олександр Петрович (майор) |
Дані з militaryland.net та офіційного сайту бригади 68brigade.mil.gov.ua. Ця гнучкість дозволяє “росомахам” адаптуватися: від степових боїв до карпатських лісів, хоч зараз вони в донецьких степах.
Озброєння: від “Леопардів” до дронів-убивць
Легкість – не слабкість. Бригада озброєна для блискавичних ударів: танки Т-72М1 і Leopard 1A5 для проривів, MRAP MaxxPro та HMMWV для маневру під вогнем. Артилерія на 2С1 “Гвоздика” та БМ-21 “Град” косить ворожі колони, а протитанкові комплекси нищать “армади”.
Сучасні фішки – автоматичні турелі “ШаБля” та рої дронів “Шершнів”, що зривають антени й паливо з окупантів. З початку війни бригада знищила 22 726 росіян, 121 танк, 291 ББМ і тисячі дронів – цифри, що ростуть щодня. Це не суха статистика, а результат ночей без сну й точних розрахунків.
Волонтери докотили лазні, роботизовані платформи – все для виживання в пеклі. Єгері навчені воювати малою групою, де кожен – снайпер чи коректор.
Командування: лідери з фронту
Підполковник Сергій Третяк, випускник Академії Сухопутних військ імені Сагайдачного, очолює бригаду з липня 2024-го. Його досвід – від штабних карт до окопів – робить “росомах” непередбачуваними. Раніше командирами були Юрій Беляков і Олексій Шум, які заклали основу стійкості.
Заступники як Владислав Менеджер чи Руслан Барон керують батальйонами з позицій. Це не кабінетні генерали – вони в бруді, з раціями в руках, мотивуючи бійців фразами на кшталт: “Ми не відступимо, бо за нами – дім”. Їхнє лідерство тримає бригаду в кулаці.
Бойовий шлях: від Вугледара до Покровська
Перший хрещення – Вугледарська дуга, де 15 місяців стримували орди. Звільнили Пречистівку й Благодатне в 2023-му, вигнавши росіян з Донеччини. Літом того ж року – прорив на Луганщину: села Надія та Новоєгорівка стали українськими знову.
З травня 2024-го – Покровськ. Після Авдіївки бригада кинута в м’ясорубку: відбили штурми, вибили з Даченського за 5 км від міста. У 2025-му Зеленський подякував за оборону, а в 2026-му бійці евакуюють поранених дронами, як Павло, що вижив п’ять діб при -20°C зі зламаними ногами.
Ключові битви в цифрах
- Вугледар (2022–2023): Стримали 10+ штурмів, втрати ворога – сотні.
- Луганщина (2023): Звільнено 2 села, знищено 20+ танків.
- Покровськ (2024–2026): Утримано лінію, 95% штурмовиків гине до ЛБЗ.
Ці перемоги – не удача, а тактика: дрони + артилерія + єгерські рейди. Бригада адаптувалася до дронової війни, де кожна антена – ціль.
Герої “росомах”: імена, що не згаснуть
Молодший сержант Валерій Кучеренко, Герой України 2023-го, нищив ворожі укріплення. Посмертно нагороджені “Радіо” Віталій Миколайович (2024) та “Саба” Віктор Стельмах (2025) – символи самопожертви. Екоактивіст Павло Вишебаба, нардеп Олег Барна – серед тих, хто стояв пліч-о-пліч.
Нещодавно боєць Павло став легендою: п’ять днів у руїнах, на снігу, чекав евакуації дроном. Такі історії надихають новачків, показуючи: воля сильніша за кулі.
Цікаві факти про 68 єгерську бригаду
- Талісман росомаха обрана за агресивність у тісних просторах – ідеально для єгерів.
- Батальйон “Шершні” знищив понад 14 тис. ворожих дронів – рекорд ЗСУ.
- Ви ж не уявите: бригада має власний календар з обличчями бійців, щоб пам’ятати кожен внесок.
- Гаряча лінія рекрутингу: 099 600 43 21 – дзвоніть, якщо готові стати “росомахою”.
- Символіка: зелений щит з золотою росомахою й сокирою Довбуша – опришківський стиль у сучасній війні.
Ці деталі роблять бригаду живою легендою. Волонтери з “Справи Громад” підтримують лазнями та роботами, а соцмережі бригади – вікно в їхній героїзм.
На Покровщині “росомахи” не просто тримають – вони рвуть ворога на шматки, даючи час ЗСУ на контрнаступ. Їхня стійкість надихає всю країну, обіцяючи, що перемога близько. Слідкуйте за оновленнями – війна триває, і ці єгері попереду.
