Гео Лерос продовжує жити й працювати в Києві, виконуючи повноваження народного депутата Верховної Ради IX скликання як позафракційний. Станом на весну 2026 року він регулярно відвідує засідання комітетів, голосує за ініціативи в оборонній та антикорупційній сферах і тримається подалі від гучних медійних шоу. Його присутність у парламенті тиха, але помітна — без помпезних заяв, проте з чіткими позиціями, які іноді лунають із трибуни.

Після періоду меншої видимості в 2024–2025 роках, коли Лерос рідко оновлював соцмережі й з’являвся в формі полку спеціального призначення «Сафарі», він повернувся до рутинної парламентської роботи. Жодних ознак еміграції чи відходу від політики. Навпаки, він зберігає вплив у колах, які борються з корупцією, і підтримує ЗСУ через волонтерські зв’язки. Це не просто статус — це продовження історії людини, яка колись розмальовувала стіни Києва муралами, а тепер намагається розмальовувати законами українську політику.

Для тих, хто стежить за ним роками, таке спокійне перебування в столиці виглядає логічним етапом. Після гучних скандалів, виключення з фракції «Слуга народу» та судових перемог Лерос обрав стратегію системної роботи всередині системи, яку колись критикував. І саме в цьому полягає його сучасна сила.

Хто такий Гео Лерос: шлях від художника-мураліста до народного депутата

Народжений 24 квітня 1989 року в Києві Геворг Багратович Курехян (прізвище Лерос — дівоче прізвище матері) змалку дихав творчістю. Він закінчив факультет міжнародного права Академії адвокатури України, а потім пройшов навчання в Berlin Film Academy. Та замість сухих юридичних справ обрав шлях, де можна було залишати слід на стінах міста. У 2014 році Лерос запропонував Віталію Кличку прикрасити Київ монументальними росписями. Так з’явилися проекти City-Art і Art United Us, під якими створили близько 70 муралів по всій Україні. Його книга «Kyiv Street Art» стала справжнім путівником по вуличному мистецтву столиці.

Лерос працював радником Кличка з питань культури на громадських засадах і радником міністра інформаційної політики Юрія Стеця. Він курував проєкти на Чорнобильській АЕС і в Авдіївці разом із австралійським художником Гвідо ван Хелтеном. Його короткометражка «A lifetime older» зібрала нагороди в Калькутті та Сан-Франциско. Це не просто хобі — це стиль життя, де мистецтво стає інструментом змін. Саме такий бекграунд зробив його промови в Раді такими яскравими й провокативними, ніби кожен виступ — це новий мурал на стіні влади.

У 2019 році Лерос увійшов до парламенту під 23-м номером у списку «Слуги народу». Тоді ж президент Зеленський призначив його своїм позаштатним радником. Але ідилія тривала недовго. Уже в 2020 році він опинився в центрі гучних скандалів, які змінили його політичну траєкторію назавжди.

Скандали, які зробили Лероса відомим: від «плівок Єрмака» до відсторонення

У березні 2020 року Лерос оприлюднив відео, де, за його словами, брат голови Офісу Президента Денис Єрмак обговорював кадрові призначення. Це стало бомбою. НАБУ почало перевірку, а проти самого Лероса відкрили справи за розголошення держтаємниці. Тоді ж його виключили з фракції «Слуга народу» після промови з трибуни, де він звинуватив Зеленського в порушенні обіцянок, а Єрмака — у зловживанні владою.

Не минулося без особистих атак: підпал автомобіля, справи про незаконну надбудову квартири та ухилення від податків. У 2023 році Рада відсторонила його від засідань після того, як він образливо висловився щодо Єрмака під час розгляду кандидатури голови СБУ. Але Лерос виграв суд і відновив мандат. Ці події перетворили його на символ внутрішньої опозиції — людини, яка не боїться говорити те, що думає, навіть якщо це коштує посади радника президента.

Його стиль — прямота, яка межує з провокацією. Середній палець, показаний Зеленському під час одного з засідань, став вірусним мемом. Але за цим стоїть не просто емоції, а глибоке розчарування в системі, яку він сам колись підтримував. Саме ці скандали сформували його образ бунтаря, який не продається.

Гео Лерос у 2026: Київ, Рада та тиха парламентська робота

Сьогодні Лерос — заступник голови Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики. Він співголова групи з міжпарламентських зв’язків із Королівством Данія та входить до кількох інших груп. За даними офіційного порталу Ради, він бере участь у голосуваннях, особливо тих, що стосуються антикорупційних змін і підтримки оборони. Живе в Києві, уникає світських заходів і тримається подалі від телеефірів.

Соцмережі оновлюються рідко, але влучно. На Facebook і Instagram geo.leros з’являються пости про перемоги в судах, критику корупції в Офісі Президента та підтримку Залужного. У березні 2026 року він привітав українців з Днем Добровольця, підкресливши важливість справжньої допомоги фронту. Ніяких Telegram-каналів чи YouTube-ефірів — лише точкові удари.

Така стратегія працює. Замість постійних скандалів Лерос обрав системну роботу: комітетські засідання, законодавчі ініціативи, міжнародні контакти. Його мандат захищений судом, а вплив у антикорупційних колах зберігається. Для просунутих спостерігачів це свідчить про зрілість: від вуличного мистецтва до парламентських кулуарів.

Військова сторінка Лероса: зв’язок з полком «Сафарі» та підтримка ЗСУ

У 2025 році ЗМІ рясніли фото Гео Лероса в військовій формі з шевронами полку спеціального призначення «Сафарі». Він не просто позував — за інформацією, проходив тренування та координував волонтерську допомогу. Це не перша його взаємодія з армією: ще з 2014 року Лерос волонтерив, а мурали в прифронтових містах стали частиною його культурної місії.

Такий крок додає глибини його образу. Людина, яка критикувала владу, сама пішла туди, де зараз найгарячіше. У 2026 році він продовжує поєднувати парламентську роботу з підтримкою військових. Це не піар — це послідовність. Його пости про ЗСУ несуть не просто слова, а реальні дії через волонтерство.

Вплив Гео Лероса на українську політику: чому його голос досі важливий

Навіть поза фракцією Лерос залишається фігуркою, яка змушує владу нервувати. Його викриття, судові перемоги та прямі питання з трибуни формують громадську думку. Для початківців у політиці він — приклад, як можна бути всередині системи й водночас її критикувати. Для просунутих — живий доказ, що справжня опозиція може бути конструктивною.

Його шлях від арт-куратора до депутата показує, як творчість і політика переплітаються. Мурали оживають на стінах, а його ініціативи — в законах. У часи, коли багато політиків зникають після скандалів, Лерос тримається. І саме це робить його історію такою захопливою.

Цікаві факти про Гео Лероса

• Справжнє ім’я: Геворг Курехян — вірменське коріння, а прізвище Лерос узяв від матері. Це додає шарму його історії, ніби доля сама підказала йому стати «іншим».
• 70 муралів: Його проекти City-Art і Art United Us змінили обличчя українських міст. Від Києва до прифронтових зон — мистецтво як зброя проти сірості.
• Кінематографічні нагороди: Фільм «A lifetime older» отримав призи в Індії та США. Лерос не просто політик — він режисер із міжнародним визнанням.
• Судова перемога 2023: Після відсторонення за «гниду» щодо Єрмака виграв у Верховному Суді й відновив повноваження. Доказ, що навіть у Раді можна відстоювати правду.
• SAFARI в біографії: У 2025 році фото в формі спецполку показали, що Лерос не тільки говорить — він діє на фронті волонтерства.

Як Лерос поєднує мистецтво та політику сьогодні

Його минуле в арт-проектах досі відчувається. Кожна промова — ніби новий мурал: яскравий, емоційний, з чітким меседжем. Навіть у тихій роботі комітету простежується творчий підхід — шукати нестандартні рішення для гуманітарних питань. Для початківців це урок: хобі може стати основою кар’єри.

У 2026 році Лерос не намагається бути зіркою. Він просто робить свою справу — голосує, пише запити, підтримує ЗСУ. І саме ця спокійна впевненість робить його впливовим. Київ продовжує бути його домом, Рада — сценою, а суспільство — глядачем, який чекає наступного яскравого виступу.

Його шлях ще не завершений. Бунтар з муралами на стінах і законами в руках продовжує писати свою історію. І поки він у Києві, у парламенті, його голос лунає — тихо, але сильно.