Ключові дані
- Видимість: 1–9 км; у густій — кількасот метрів
- Відносна вологість: 20–50 %
- Розмір частинок: від сотих часток міліметра
- Тривалість: години або дні, доки вітер чи опади не очистять повітря
Імла це скаламучення повітря, коли частинки пилу, диму, гару або продуктів конденсації водяної пари роблять горизонт матовим і знижують видимість до 1–9 км. Метеорологи фіксують явище, щойно метеорологічна дальність видимості в приземному шарі падає до 9 км і менше. Її також називають «сухим серпанком»: на поверхнях вона не осідає мокрою росою. Розрізняти її варто саме через вплив на дорогу, температуру приземного шару й самопочуття.
Визначення і видимість
У легкій формі обрій проглядається на 5–7 км. У густій картинка стискається до кількох сотень метрів. Частинки дрібні, від сотих часток міліметра, тому повітря виглядає «заматованим», а не просто сірим.
Типова помилка: будь-яку сіру пелену називати туманом. Якщо одяг і скло лишаються сухими, а вологість помітно нижча за «мокрі» 90 %, перед вами інше явище. Сухі пилові частки дають сірий або коричневий відтінок; змішані з мікрокраплями — білуватий.
Явище здатне затримувати тепло біля землі й підсилювати інверсію. У спокійну антициклональну погоду пелена густішає; сильний вітер або опади її розсіюють.

Причини утворення
Природний бік: пилові бурі в степах і пустелях, виверження вулканів, лісові пожежі. Антропогенний: промислові викиди, вихлопи автомобілів, спалювання сільгоспвідходів, будівельний пил.
Взимку трапляється сніговий варіант: кристали льоду змішуються з димом від печей чи котелень. Сухий пиловий варіант частіше тримає сіро-коричневу гаму. Тривалість зазвичай вимірюється годинами або днями — стільки, скільки потрібно, щоб повітря «провітрилося».

Чим відрізняється від туману і серпанку?
Головний орієнтир — вологість. При цьому явищі вона зазвичай 20–50 %. При тумані — понад 90 %, краплі води реально мочать поверхні. «Сухий серпанок» якраз підкреслює: пелена є, а мокрої плівки на склі й асфальті немає.
Серпанок у побуті часто звучить як м’який синонім. На практиці метеорологи спираються на дальність видимості до 9 км і склад зависі — пил, дим, гар, дрібні продукти конденсації. Туман «сідає» вологою; ця завись тримається в повітрі й лише приглушує контраст горизонту.
Що робити, коли видимість падає?
Водієві: зменшити швидкість, увімкнути ближнє світло, тримати збільшену дистанцію. Далеке світло в такій пелені часто дає зайвий блік і гірше читає край дороги. Пішоходу варто обирати яскравий одяг або світловідбивні елементи й переходити шлях лише там, де вас реально видно заздалегідь.
Перед виїздом перевірте прогноз видимості на метеосервісі. Імла зазвичай знижує видимість до 1–9 км, а в густій імлі вона падає до кількох сотень метрів, тож закладайте більше часу на маршрут і уникайте різких маневрів. Якщо горизонт матовий, а повітря сухе, виходьте з запасом часу та тримайтеся такого темпу, щоб встигати зупинитися в межах видимої ділянки дороги.