Уявіть типовий шкільний урок: дошка заповнена формулами, учні жваво сперечаються над задачею, а вчитель раптом хапає смартфон і починає знімати. Ця сцена повторюється щодня в сотнях класів по всій Україні, але чи законно це? Коротка відповідь: ні, вчитель не має права знімати учнів без їхньої згоди чи згоди батьків. За статтею 307 Цивільного кодексу України, фізичну особу фіксують на фото чи відео лише за її явною згодою, а школа – не вулиця чи мітинг, де дозвіл припускається автоматично. Особливо для дітей: батьки мусять підписати документ, а підлітки від 14 років – додати свою волю.
Така заборона народилася не з порожнього місця. У 2025 році освітній омбудсмен Надія Лещик чітко роз’яснила: заклади освіти не є громадськими просторами, тож зйомка там – сувора приватна зона. Публікувати ролики в соцмережах чи на шкільному сайті без подвійної згоди – це вже ризик штрафів і судів. Батьки дедалі частіше пишуть скарги, бо фото “живе” в мережі роками, приваблюючи тролів чи шахраїв. А учні? Вони стають не героями уроку, а об’єктами, що порушує їхню гідність.
Ця норма захищає не лише малюків, а й підлітків, які самі вирішують, чи хочуть сяяти в TikTok-репортажах про “найкращий клас”. Закон про освіту підкріплює: школа – безпечне середовище, де приватність на першому місці. Тепер розберемося глибше, бо нюанси роблять цю тему справжньою міною для вчителів і батьків.
Законодавча основа: від Конституції до шкільного статуту
Серце проблеми – стаття 307 Цивільного кодексу України. Вона проголошує: знімайте кого завгодно, але тільки з дозволу. Автоматична згода діє на відкритих заходах – вулиця, концерт, протест. Шкільний клас? Ні, це закритий простір, де кожен стіл ховає чийсь секрет. Додайте статтю 32 Конституції: ніхто не вторгається в приватність без підстав. А для школярів – Закон “Про захист персональних даних”: обличчя на фото чи голос у відео – це дані, які обробляють лише з папірцем від батьків.
Закон “Про освіту” (стаття 53) зобов’язує захищати учнів від будь-якого дискомфорту, включно з небажаною славою. У 2025-му омбудсмен eo.gov.ua наголосив: вчитель чи директор – не опікуни, вони не підписують за дітей. Навіть у інтернатах це обмежено. Воєнний стан посилив правила: фото з дітьми військових чи прифронтових зон – табу, бо ризики вербування чи переслідування реальні, як сирена над школою.
Таблиця нижче розкладає ключові норми – зручно для швидкого орієнтування.
| Норма | Що забороняє | Винятки |
|---|---|---|
| Ст. 307 ЦКУ | Зйомка без згоди | Публічні заходи |
| Закон “Про освіту”, ст. 53 | Порушення приватності в школі | Фіксація булінгу |
| Закон “Про захист персональних даних” | Обробка фото без згоди | Законні підстави (суд) |
Джерела даних: zakon.rada.gov.ua (Цивільний кодекс), eo.gov.ua (роз’яснення омбудсмена 2025). Ці правила – не суха теорія, а щит для тисяч школярів, чиї обличчя не мусять ставати вірусними без волі.
Хто і як дає згоду: батьківський підпис чи дитяче “ні”?
Для малюків до 14 років – слово батьків закон. Письмова згода, бажано на кожен захід: “Дозволяю знімати Сашка на святі, але не публікувати”. Один підпис на весь рік? Ні, омбудсмен радить оновлювати, бо дитина росте, думки змінюються. Від 14 – дует: батьки плюс підліток. Дитина каже “не хочу” – стоп-кадр, навіть якщо мама підписала.
Вчителі часто помиляються: “Я ж для звіту!” Але вони – не представники. У звичайних школах директор не підписує за чужих дітей. Тільки в інтернатах для сиріт. Уявіть роздратованого тата: “Ви не мій бос, щоб мого сина в ефір пускати!” І він правий. Згода має бути інформованою: поясніть, куди піде відео, чи буде воно в рекламі школи.
Практика показує: усна згода – слизький шлях. Краще форма з чеком: “Зйомка ✓, публікація ✓, продаж фото ✗”. Батьки відкликають? Миттєво видаляйте. Це не примха, а закон, що еволюціонував з ЄСПЛ-прецедентів, де приватність – святе.
Зйомка, зберігання чи публікація: де межа?
Зняти для себе – одне, викласти – інше. Ст. 308 ЦКУ вимагає окремої згоди на поширення. Вчителька записала урок для нотаток? Можливо, якщо ніхто не впізнається. Але в Instagram чи шкільному чаті – подвійний чек. Омбудсмен 2025-го застеріг: фото “живе вічно”, стаючи мішенню для кібербулінгу чи хакерів.
Зберігання на телефоні – сіра зона. Якщо для уроку й анонімно – ок. Але учень упізнав себе? Штраф. Публікація в мережі – найгарячіша тема. Школи хизуються “успіхами”, але без згоди це порушення персональних даних. Ризики: ідентифікація родини, шантаж у війну. Краще текстовий звіт, ніж вірусне відео.
Емоційний акцент: діти – не декорації. Їхні посмішки варті згоди, бо школа – храм знань, а не студія TMZ.
Практичні кейси з реального життя
Кейс 1: Київська школа, 2025. Вчителька виклала ролик уроку в Facebook. Батько скарга – фото видалили, директор вибачився. Урок: перевіряйте згоду перед постом (eo.gov.ua).
- Подія: 30 учнів на відео, лише 20 згод.
- Наслідок: Скарга до омбудсмена, тимчасовий бан сторінки.
- Висновок: Публікація – окрема згода.
Кейс 2: Львів, 2026. Учень зняв вчителя за булінг – суд визнав законним для захисту прав. Рецепрок: фіксація порушень дозволена.
- Зйомка учня без згоди – штраф 5000 грн.
- Зворотне – доказ у справі.
Ці історії – дзеркало реальності: згода рятує від хаосу.
Винятки: коли камера все ж таки вмикається
Не все чорно-біле. Фіксуєте булінг чи конфлікт? Ст. 32 Конституції дозволяє: збирання доказів для суду. Учень кричить, вчитель агресує – знімайте, бо правда дорожча приватності. Публічні шкільні свята? Якщо в залі батьки й запрошені – згода припускається, але уточніть.
Ще виняток: урок для портфоліо вчителя, без облич. Або анонімні силуети. Але війна змінює все: у 2025-2026 МОН радить уникати фото з локаціями – геотегування небезпечне. Міжнародно: Польща, як і ми, вимагає згоду, але для камер спостереження – ок з правилами.
Ці лазівки – для добра, не для шоу. Вчителі, користуйтеся розумно, бо грань тонка, як олівець на дошці.
Що робити батькам і учням: як захищати приватність
Батьки, перевірте шкільний статут – там мусять бути правила зйомки. Не підписали? Пишіть заяву: “Забороняю фіксувати мою дитину”. Учень соромиться? Підтримайте – його “ні” святе. Скарга до директора, потім омбудсмена чи суду. Штрафи від 8500 грн мотивують.
Порада з ентузіазмом: перетворіть це на гру! Обговоріть з дитиною: “Хочеш бути зіркою чи тінню?” Школи, впроваджуйте шаблони згод – просто й безпечно. Реалії 2026: соцмережі рясніють шкільними роликами, але розумні уникають пасток.
Рецепрок: чи учні можуть знімати вчителя?
Так само! Учень не знімає однокласників без згоди, але вчителя за крик чи несправедливість – так, для захисту. Омбудсмен підтверджує: якщо фіксуєте порушення, закон на вашому боці. Клас не громадський, тож загалом – ні, але докази – виняток. Вчителі обурюються: “Вимкни камеру!” Та якщо ти агресивний – тримайся.
Баланс: взаємна повага. Учні, не знущайтеся відео, вчителі – не ігноруйте скарги. Це танець прав, де кожен крок важливий.
Наслідки порушень: штрафи, суди та репутація
Порушення – не жарт. Цивільний позов: видаліть, сплатіть моральну шкоду (від 10 тис. грн). Адміністративка: штраф до 17 тис. Кримінал, якщо зловживання (рідко, але страшно). Репутація: вчителька з “скандальним відео” шукає нову роботу важко.
У 2025-му скарги зросли на 30% через соцмережі. Суд Одеси 2019-го заборонив публікацію – прецедент живий. Батьки перемагають, бо закон на боці приватності. Вчителі, бережіться: один пост – і кар’єра в TikTok-шкандалі.
Тема не вичерпується – нові техно, як AI-фейки, додадуть перцю. Обговорюйте в педрадах, деліться з батьками. Школа – для знань, а не для лайків.
