Маленька блискуча монетка вагою всього 1,7 грама, яка роками дзеленчала в кишенях українців, досі має повний статус законного платіжного засобу. Так, 10 копійок у 2026 році ходять — їх приймають у магазинах, видають як решту, зараховують на рахунки в банках. З 1 жовтня 2025-го Національний банк запустив процес поступового вилучення цих монет з готівкового обігу, але повного “вироку” ще немає. Банки просто перестають їх видавати з кас і не карбують нові, а ті, що надходять, відправляють на утилізацію.

Цей крок не раптовий — інфляція з’їла реальну цінність 10 копійок, перетворивши їх на символ минулих часів. Уявіть: на початку 2000-х така монета могла купити жуйку, а нині ледь покриває частку секунди в таксі. Процес триває вже півтора року, і станом на березень 2026-го їх у обігу лишилося мільярди штук, але кількість стрімко падає. Це не кінець ери, а плавний перехід до спрощеного готівкового світу.

Тепер детальніше: чому саме 10 копійок, як це впливає на ваші покупки та що чекати попереду. Розберемо по поличках, з цифрами, історією та практичними нюансами, аби ви не губилися в дзенькоті кишені.

Історія монети 10 копійок: від перших проб до масового обігу

Перші 10-копійкові монети з’явилися ще до офіційного запуску гривні — у 1992-му, як пробні зразки на тлі гіперінфляції. Тоді Україна переходила від купоно-карбованців до національної валюти, і НБУ тестував дизайни. Сучасна версія увійшла в обіг 2 вересня 1996 року: низьковуглецева сталь з латунним гальванічним покриттям, діаметр 16,3 мм, товщина 1,25 мм. Аверс — герб України з тризубом Лесіка, реверс — номінал і рік, обрамлений колоссям пшениці.

Протягом років карбували різні партії: від ранніх 1996-го на Київському монетному дворі до пізніших з позначками “ЛВЗ” (Луганськ). У 2014-му оновили дизайн для кращої захисту від підробок. Загалом у обігу побувало понад 4 мільярди штук — це 27,4% від усіх розмінних монет на 2025-й. Виробництво коштувало державі мільйони: логістика, сортування, зберігання таких обсягів виснажувала бюджет.

Цікаво, що деякі випуски стали колекційними скарбами. Монети 1992-го з алюмінієм чи томпаком йдуть на аукціонах по 20-80 тисяч гривень — через рідкість і помилки карбування, як подвійний удар чи “срібний” колір замість золотавого.

Офіційне рішення НБУ: хронологія вилучення 10 копійок

29 липня 2025-го НБУ оголосив про намір вилучити 10 копійок, аргументуючи низьким попитом. 8 вересня постановою №115 затвердили старт з 1 жовтня. З того моменту: банки не видають монети з кас, НБУ припинив карбування, а надходження йдуть на перерахунок та утилізацію. Станом на січень 2026-го вилучено вже мільйони штук, але загальна кількість монет в обігу — 15,2 мільярда, з них значна частка все ще 10-копійкова.

Офіційний статус на сайті bank.gov.ua чіткий: “Поступово вилучаються з обігу”. Не плутати з повним вилученням, як 1-5 копійок у 2019-му чи 25-копійкових у 2020-му. Таблиця нижче показує поточний ландшафт монет.

Джерела даних: Національний банк України (bank.gov.ua). Ця таблиця ілюструє еволюцію — від дрібних копійок до “важчих” гривневих монет. Після таблиці видно: 10 копійок — найменший номінал, що вижив, але на межі.

Причини такого кроку: інфляція з’їдає дрібні монети

Головний винуватець — інфляція. За 30 років гривня знецінилася: 10 копійок 1996-го купували більше, ніж нині. Попит впав: у 2025-му НБУ планував карбувати 20 млн 50-копійкових замість мільярдів 10-копійкових. Витрати величезні — обробка 4,1 млрд монет коштувала мільйони на логістику, сортування. Вилучення заощадить державі та банкам на виробництві й обігу, не впливаючи на інфляцію, бо стосується лише чеків.

Економіка спрощує: менше монет — менше витрат. У 2025-му готівка зросла на 12,6%, але дрібняк непотрібний у цифрову еру. Банки раді: менше рахувати дріб’язок у касах.

Порівняння з світом: як інші країни прощаються з центом

Україна не унікальна. У США пенні (1 цент) коштують дорожче виробництва — 2,7 цента за штуку, тож Конгрес обговорює вилучення. У ЄС 61% єврозонців готові відмовитися від 1-2 центів: Бельгія, Нідерланди, Ірландія вже заокруглюють чеки. Фінляндія, Швеція перейшли на цифрові платежі, де дрібняк не потрібен. Україна йде подібним шляхом — поступово, без шоків.

Різниця: в ЄС монети дорожчі через мідь, у нас — логістика. Результат однаковий: спрощення для бізнесу й споживачів.

Практика для громадян: чи приймуть ваші 10 копійок у магазині

Так, приймуть без питань. Продавці зобов’язані брати їх до розрахунків, банки — зараховувати на рахунки. Якщо монет багато, здайте в банк: без комісії, просто внесіть. Не бігайте обмінювати — процес добровільний, доки статус не змінить НБУ.

1. Перевірте чек: якщо сума 24,95 грн, заокруглять до 25 грн (25-49 — вгору до 50? Ні: правила фіксовані — 1-24 вниз до 00, 25-49 до 50 тощо).
2. Зберігайте колекційні: 1992-1996 роки — перевірте на аукціонах типу Violity.
3. Для бізнесу: касири вчаться заокругленню, але 10 коп. ще в ходу.
4. Цифрові альтернативи: Apple Pay, Monobank — дрібняк непотрібен.
5. Сортуйте вдома: банки приймають мішки, але рахуватимуть.

Плавний перехід мінімізує хаос: у 2020-му з 25 коп. пройшло гладко. Тепер уявіть кишеню без дзенькоту — легше, правда?

Вплив на бізнес: від кас до логістики

Для магазинів — полегшення. Менше рахувати дріб’язок, заокруглення спрощує чеки. Ресторани, супермаркети вже адаптувалися: сума чеку фіксується без копійок. Банки економлять на сортуванні — мільйони на рік. Малий бізнес виграє: менше монет у касах, швидші операції.

Нюанс: у селах, де готівка царює, 10 коп. ще затребувана для точної решти. Але цифрова гривня на горизонті прискорить зміни.

Майбутнє: що чекає на 50 копійок і гривневі монети

50 копійок — наступна? Попит низький, але статус повний. 1 гривня (золотиста до 2018-го) теж вилучається поступово. З березня 2026-го банкноти 1-10 грн 2003-2007 замінюють монетами. Тренд — до більших номіналів і безготівки: у 2025-му 70% платежів — картки.

Економіка оживає: менше витрат, сучасніший обіг. 10 копійок відійде в історію, як 1 копійка, але з пам’яттю про стабільність гривні. Тримайте кишені легкими — майбутнє без дрібняку сяє яскравіше.