В просторах Одеської області, де степи переходять у дунайські низовини, розкинулось озеро Ялпуг – справжній гігант серед прісних водойм України. З площею 149 квадратних кілометрів воно впевнено тримає першість як найбільше природне прісне озеро країни. Витягнуте на 39 кілометрів на північний захід, з шириною до 7 кілометрів, воно манить своєю величчю та спокоєм, ніби запрошуючи зануритися в прохолодні води чи просто милуватися нескінченними берегами.

Чому саме Ялпуг, а не популярний Світязь? Площа Світязя ледь сягає 27 квадратних кілометрів, зате він виграє за глибиною – аж 58 метрів. Ялпуг же – це про простір, про той морський розмах на суходолі, де середня глибина тримається на рівні 2,6 метра, а максимальна сягає 6 метрів. Ця водойма не просто статистика: вона годує рибалок, напуває поля та прихиляє тисячі птахів під час міграцій.

Береги Ялпуга обрамлюють Болградський та Ізмаїльський райони, неподалік від молдовського кордону. Річка Ялпуг, що бере початок у Молдові, впадає сюди з півночі, несучи свіжість гірських джерел. А на півдні протока з’єднує його з озером Кугурлуй, яке, своєю чергою, веде до Дунаю. Така близькість до великої річки робить Ялпуг живим пульсом Придунайської низовини.

Географія та походження озера

Уявіть собі давні часи, коли Чорне море відступало, залишаючи після себе лагуни та затоплені долини. Ялпуг сформувався саме так – як лиманне озеро, опріснене річковими водами Дунаю. Геологи датують його утворення кількома тисячами років тому, коли кліматичні зміни та тектонічні зсуви вирізали цю чашу в степу. Сьогодні висота поверхні тримається на 2,4 метра над рівнем моря, а басейн охоплює 4300 квадратних кілометрів.

Клімат тут континентальний з м’яким степовим відтінком: літо спекотне, з температурами води до 25°C, зима м’яка, озеро частково замерзає. Опади – близько 450 мм на рік, але основне живлення йде від річок та підземних джерел. Берегова лінія тягнеться на понад 120 кілометрів, з піщаними пляжами на півдні та мулистими мілинами на півночі. Навколо – плавні, де гніздяться пелікани та чаплі, створюючи рай для орнітологів.

Цікаво, що назва “Ялпуг” походить від однойменної річки, а та, своєю чергою, від молдовського села Ялпуг. Місцеві болградчани жартують: це озеро – як велика долоня степу, що тримає воду для всієї Бессарабії. Археологи ж знаходять тут сліди трипільської культури – черепки посуду та знаряддя, ніби озеро ховає таємниці минулих цивілізацій.

Фізичні характеристики та гідрологія

Об’єм води в Ялпугу – 387 мільйонів кубометрів, але рівень коливається: від повеней навесні до посухи влітку. Живлення смешане: 40% від атмосферних опадів, 30% від річок (Ялпуг, Карасулак, Минзул), решта – підземні води. Водообмін з Кугурлуєм забезпечує свіжість, хоч дамба 1970-х років зменшила його на 75%, спричинивши накопичення мулу.

Вода слабосолона, мінералізація 1,2-1,4 г/л, прозорість 0,5-1,5 метра. Дно – темний сірководневий мул на півночі, пісок на півдні, ідеальний для раків. Температура поверхні влітку +24-25°C, на дні стабільні +10°C. Ця стабільність робить озеро родючим для риби, але вразливим до забруднень.

Дані з uk.wikipedia.org. Ця таблиця ілюструє, чому Ялпуг – чемпіон за площею серед прісних озер, перевершуючи Кагул (90 км²) чи Кугурлуй (82 км²). Порівняно з солоними лиманами, як Сасик (210 км²), воно вирізняється прісністю та екологічною цінністю.

Флора і фауна: підводний світ Ялпуга

Озеро – справжній оазис біорізноманіття. Очеретяні зарості на 24% площі ховають рогіз, сусак та водорості, що фільтрують воду. Птахи тут у захваті: рожеві пелікани, лебеді, качки мігрують щороку, створюючи живу картину. Комахи та молюски годують рибу, утворюючи ланцюг життя.

Іхтіофауна – гордість: понад 40 видів риб. Щука ховається в травах, судак полює на мілинах, короп та сазан набирають вагу в мулі. Лящ, окунь, карась, сом – улюбленці рибалок. Особлива перлина – узкопалий рак, популяція якого відновлюється. У 2021 році виловили 1181 тонну риби, але квоти захищають запаси.

• Щука та окунь: хижаки, що тримають баланс популяцій дрібниці.
• Короп і сазан: травоїдні велетні, вагою до 20 кг, ідеальні для фідера.
• Рак: делікатес, ловиться ночами на донку, популяція стабільна.
• Рідкісні види: стерлядь, марена – під охороною.

Після списку: ця різноманітність робить Ялпуг рибальським ельдорадо, але браконьєрство та забруднення загрожують. Місцеві екоініціативи, як моніторинг від Дунайського заповідника, допомагають зберегти скарб.

Екологічні виклики: що відбувається у 2026 році

Степова спека останніх років б’є по Ялпугу сильніше, ніж будь-коли. У 2025 обміління досягло критичних позначок: рівень впав до 1,47 метра проти норми 2,8. Болград страждає від дефіциту води – крани видають коричневий потік, бо озеро не справляється з попитом. Евтрофікація спричиняє цвітіння синьо-зелених водоростей, зменшуючи кисень.

Антропогенний тиск: стоки з молдовських полів несуть пестициди, дамба блокує очищення. У 1980-х хімікати з аварій отруїли фауну, але природа відновилася частково. Сьогодні плани нацпарку та днопоглиблення дають надію. За даними Одеської ОДА, 2026 рік – час для стратегії: штучне підживлення з Дунаю та заборона добрив.

Ви не повірите, але це озеро – ключ до виживання регіону: іригація 12 тисяч гектарів, водопостачання міст. Без дій воно ризикує стати болотом, як деякі сусіди.

Історія та легенди, що оживають на берегах

Від черняхівських поселень до османських фортець – Ялпуг бачив усе. У 1914 його використовували для транспорту, у 1950-х ходили пасажирські пароплави. Дамба 1970-х змінила долю, ізолювавши від Дунаю. Сьогодні – про відновлення.

Легенди додають шарму. Одна – про дракона в котловині, якого переміг богатир, утворивши озеро. Інша: закохані татарин і дівчина-болгарка втопилися, створивши дві затоки. А скарби загиблих кораблів манять шукачів. Болградські старожили шепочуть про привид літака з гідродрому – степові історії, що оживають на заході сонця.

Туризм і можливості для відпочинку

Піщані пляжі півдня – магніт для сімей: у 2025 відкрили купальний сезон з водними розвагами. Рибалка – король: прокат човнів у Болграді, ночівлі в наметах. Полювання на кабана чи зайця – з ліцензією в клубах. Фестивалі вина та риби збирають тисячі.

1. Доїзд: з Одеси автобусом чи авто по М15 (6 годин), погані дороги – готуйтеся.
2. Проживання: готелі “Інзов”, хостели “Будиночок”, кемпінги безкоштовно.
3. Їжа: кафе “Сім’я” з грилем, “Південний” – свіжа риба.
4. Активності: велосипеди, каякінг, birdwatching за пеліканами.
5. Порада: беріте репелент від комарів, перевіряйте рівень води.

Інфраструктура росте: плани нацпарку обіцяють екостежки та музеї. Болград з храмами та парком доповнює відпочинок. Це не масовий туризм, а автентичний – з ароматом степового чаю та плескотом хвиль.

Ялпуг пульсує життям: риба клюне, птахи крилать, а степ шепоче нові історії. Тут час сповільнюється, запрошуючи повернутися ще.