Найсухіша пустеля світу — це Атакама в північній Чилі. У її гіпераридному ядрі опади часто не перевищують 1–2 міліметри на рік, а в окремих точках метеостанції фіксують майже нульові значення десятиліттями. Деякі райони не бачили значного дощу сотні років. Саме тому Атакаму називають найсухішою неполярною пустелею планети.
Абсолютним рекордсменом за сухістю вважають Сухі долини Мак-Мурдо в Антарктиді, де волога майже повністю зникає через сублімацію. Проте коли говорять про класичну пустелю з піском, камінням і солончаками, куди можуть дістатися люди, пальму першості впевнено тримає Атакама.
Ця земля простягається більш ніж на тисячу кілометрів уздовж тихоокеанського узбережжя. Між холодним океаном і високими Андами утворилася зона, де дощ стає справжньою подією. Повітря тут настільки сухе, що вологість іноді падає майже до нуля, а пейзажі нагадують марсіанські рівнини.
Чому Атакама така суха
Головна причина — подвійна дощова тінь. Анди блокують вологе повітря з Амазонії зі сходу. З заходу холодний Перуанський (Гумбольдтів) струм охолоджує поверхню океану, зменшуючи випаровування. Прибережні хребти додатково затримують ту вологу, яка все ж утворюється.
У результаті над пустелею панує стабільне низхідне повітря, яке пригнічує утворення хмар. Дощ стає рідкістю, а основне джерело вологи біля узбережжя — густий туман camanchaca. Він дає краплі, які місцеві жителі навчилися збирати спеціальними сітками.
Температури в Атакамі відносно помірні порівняно з Сахарою. Вдень часто 20–25 °C, вночі може бути близько нуля. Різкі перепади ще більше ускладнюють життя будь-яким організмам.
Рекорди сухості та цифри
У гіпераридному ядрі, зокрема біля Юнгай, середньорічні опади оцінюють у десяті частки міліметра. Одна зі станцій біля Кільягуа показувала близько 0,5 мм на рік протягом десятиліть. В Аріці зафіксували 173 місяці поспіль без дощу — один із найдовших документованих періодів.
Історичні свідчення говорять, що деякі райони могли залишатися без значних опадів сотні років. Русла давніх річок тут сухі десятки тисяч років. Гори висотою понад шість тисяч метрів часто стоять без льодовиків — снігу просто немає.
Площа пустелі становить приблизно 105 тисяч квадратних кілометрів. Вона захоплює не лише Чилі, а й частково Перу, Болівію та Аргентину.
Цікаві факти про найсухішу пустелю
Атакама дивує не лише цифрами опадів. Ось кілька деталей, які роблять її унікальною.
- Аналог Марса. NASA використовує Атакаму для випробувань марсоходів і інструментів пошуку життя. Ґрунт тут настільки сухий і стерильний, що нагадує червону планету.
- Життя все ж є. Незважаючи на екстремальні умови, у ґрунті знаходять нематод і мікроорганізми. Після рідкісних дощів пустеля може розквітнути сотнями видів квітів.
- Туман як джерело води. Біля узбережжя місцеві жителі збирають вологу з туману за допомогою великих сіток і вирощують овочі.
- Найкраще місце для астрономії. Сухе повітря і висота роблять небо надзвичайно чистим. Тут стоять одні з найпотужніших телескопів світу, зокрема ALMA.
- Давність посухи. Нові дослідження показують, що гіпераридні умови в ядрі Атаками можуть існувати вже близько 45 мільйонів років.
Ці особливості перетворюють пустелю на природну лабораторію для вчених і місце паломництва для туристів.
Порівняння з іншими сухими місцями
Щоб зрозуміти масштаб сухості Атаками, варто порівняти її з іншими відомими пустелями та холодними регіонами.
| Місце | Середні опади | Тип | Особливість |
|---|---|---|---|
| Атакама (ядро) | 0,5–2 мм/рік | Неполярна | Найсухіша серед гарячих |
| Сухі долини Мак-Мурдо | близько 0–10 мм (еквівалент) | Полярна | Найсухіше місце загалом |
| Долина Смерті (США) | близько 50 мм/рік | Неполярна | Найсухіша в Північній Америці |
| Сахара | 25–100 мм/рік | Неполярна | Найбільша гаряча пустеля |
Дані узагальнюють показники з наукових оглядів і метеорологічних спостережень. Атакама залишається поза конкуренцією серед доступних для людини пустель.
Життя, наука та туризм у Атакамі
Попри екстремальну сухість, у пустелі є життя. Біля узбережжя ростуть рослини, які живляться туманом. У більш вологих оазисах зустрічаються фламінго, гуанако та лисиці. Після рідкісних дощів пустеля може на кілька тижнів перетворитися на килим з квітів — явище, яке місцеві називають desierto florido.
Науковці вивчають тут мікроорганізми, які виживають у майже стерильних умовах. Це допомагає зрозуміти, як могло існувати життя на ранньому Марсі. Обсерваторії використовують ідеальну прозорість атмосфери для спостережень за космосом.
Туристи приїжджають побачити солончаки, гейзери Ель-Татіо, долину Місяця та неймовірне зоряне небо. Сан-Педро-де-Атакама стало головним центром, звідки організовують експедиції. Ніч у пустелі під Чумацьким Шляхом залишається одним із найсильніших вражень.
Атакама продовжує дивувати. Рідкісні снігопади, раптові дощі, які за кілька днів дають річну норму, і нові відкриття життя в ґрунті показують, що навіть найсухіша пустеля світу не є повністю мертвою. Вона лише чекає своєї черги, щоб знову нагадати про силу природи.
