Вилочкова залоза, або тимус, ховається в верхній частині грудної клітки, прямо за грудиною, ніби скромний охоронець, що стоїть на варті імунної фортеці. Цей невеликий орган, схожий на метелика з двома крилами-долями, займає переднє середостіння – простір між легкими, над серцем і попереду великих судин. Права доля зазвичай компактніша за ліву, вони з’єднані тонким перешийком, а верхні кінці можуть навіть визирати в шию, за м’язи грудинно-підключичні та грудинно-щитоподібні.

Уявіть: ручка грудини слугує дахом для тимуса, а його основа спирається на перикард серця. З боків плевра легень м’яко обіймає цей орган, створюючи захищений куточок. У новонароджених тимус помітно більший, досягає четвертого ребра, але з роками скромнішає, не втрачаючи суті. Саме тут народжуються Т-лімфоцити – елітні бійці імунітету, готові розпізнавати ворогів.

Тимус не просто стоїть на місці: кровопостачання від внутрішньої грудної артерії живить його енергією, а нерви від блукаючого та симпатичного стовбура передають сигнали, ніби диригент оркестру. Розуміння цього розташування ключове, бо будь-які зміни видно на УЗД чи КТ, де тимус виглядає як м’яка тінь за грудиною.

Анатомія тимуса: точне розташування та сусіди в грудній клітці

Тимус оселився в передньому верхньому середостінні, де простір вузький, але стратегічно важливий. Позаду ручки та верхньої частини тіла грудини, він простягається від шиї вниз до рівня третього-четвертого ребра. Лівий кінець може торкатися дуги аорти, верхньої порожнистої вени та лівої плечоголовної вени, тоді як правий прилягає до правої легені. Серце нижче, під перикардом, пульсує в такт, нагадуючи про синергію органів.

Форма тимуса унікальна: дві конусоподібні долі, зрощені посередині, нагадують розправлені крила. Капсула з щільної сполучної тканини захищає його, як міцний панцир, а від неї відходять перегородки, що ділять на численні часточки – по 2-3 мм кожна. У дітей орган рожево-сірий, м’який, дольчатий; у дорослих жовтіє від жиру під час інволюції.

• Сусіди спереду: грудина, глибокий шар шийної фасції, м’язи грудинно-щитоподібний та грудинно-підключичний – вони ніби охоронці, що прикривають тимус від зовнішнього світу.
• Ззаду: трахея, великі судини, передня поверхня перикарда – тут кожен міліметр на рахунку, бо набряк тимуса може стиснути дихальні шляхи.
• З боків: середостінні плевральні листки легень, що створюють бар’єр від інфекцій.
• Верхні розширення: до 30% випадків досягають щитоподібної залози через щитотимусову зв’язку, особливо в дітей.

Ці деталі не просто анатомія – вони пояснюють, чому біль у грудині чи задишка можуть сигналізувати про проблеми з тимусом. У нормі тимус не пальпується, але на рентгені видно його тінь у верхньому міжплевральному полі.

Мікроскопічна будова: кора, мозок і таємниці часточок

Кожна часточка тимуса – мініатюрний завод імунних клітин. Зовні капсула, всередині каркас з епітеліоретикулоцитів: зірчасті клітини тримають структуру, секреторні виробляють гормони, “няньки” опікуються лімфоцитами. Периваскулярні клітини формують гемато-тимусний бар’єр – фортечну стіну, що блокує антигени від незрілих Т-клітин.

Кіркова речовина – периферійна зона, темна від щільних лімфоцитів, де проліферують Т-лімфобласти. Тут 95% клітин гине в апоптозі, якщо не впізнає “свої”. Мозкова речовина світліша, з тільцями Гассаля – концентричними нашаруваннями епітеліоцитів, що очищають мертві клітини та завершують дозрівання. Макрофаги ковтають загиблих, дендритні клітини презентують антигени.

1. Іммігранти з кісткового мозку – пре-Т-лімфоцити – оселяються в корі.
2. Позитивна селекція: виживають ті, що слабо зв’язуються з MHC-молекулами.
3. Негативна селекція: аутореактивні гинуть, забезпечуючи толерантність.
4. Мозок: фінальна перевірка, вихід у кров як CD4+ чи CD8+ Т-клітин.

Цей процес триває 20-25 днів, ніби сувора академія для воїнів. У дорослих кора тоншає, мозок жирніє – але острівці лімфоцитів лишаються.

Функції тимуса: школа імунних воїнів і гормональний диригент

Тимус – не просто анатомічний курйоз, а серце клітинного імунітету. Тут Т-лімфоцити вчаться розпізнавати віруси, бактерії, рак, не атакуючи себе. Гормони тимозин, тимулін, тимопоетин стимулюють дозрівання лімфоцитів по всьому тілу, фактор росту підтримує розвиток, інсуліноподібний – балансує глюкозу.

Без тимуса – імунодефіцит: синдром Ді Джорджі з аплазією веде до частих інфекцій. У дорослих резидуальні функції борються з вірусами, як герпес чи ВІЛ. Гормони тимуса навіть покращують пам’ять, захищають від стресу – справжній багатозадачник!

Таблиця базується на даних з NCBI StatPearls та української Вікіпедії. Жінки часто мають більший тимус через естрогени. Після 50 років маса падає на 75%, але функції тривають у жирових острівцях.

Розвиток тимуса: від ембріона до старості та інволюція

На п’ятому тижні вагітності епітелій третьої зябрової кишені формує зачатки долей – ліву та праву. До народження тимус уже працює, досягаючи піку в 10-15 років. Потім інволюція: андрогени та глюкокортикоїди з наднирників запускають заміну лімфоїдної тканини жиром. Стрес, інфекції прискорюють – акцидентальна інволюція викидає лімфоцити в кров як порятунок.

У дорослих тимус – 20% жиру, але регенерує під впливом інтерлейкінів чи мелатоніну. Дослідження 2025 показують: у мишей стимуляція печінки сигналізмом тимуса омолоджує Т-клітини (MIT). У людей видалення тимуса підвищує ризик смертності від інфекцій на 30%.

Захворювання тимуса: гіперплазія, тимома та аутоімунні зв’язки

Гіперплазія – тимомегалія, коли залоза більша норми, часто у немовлят, але й при міастенії гравіс: антитіла до ацетилхолінових рецепторів. Симптоми: слабкість м’язів, птоз, задишка. Тимома – пухлина в 45% випадків злоякісна, 10-20% середостінних новоутворень, асоційована з паранеопластичними синдромами.

• Гіпоплазія/аплазія: Синдром Ді Джорджі – відсутність Т-клітин, вроджені вади серця, гіпокальціємія.
• Опухолі: Епітеліальні тимоми (A-E типи за WHO), лімфоми, карциноиди.
• Ектопія: 20-25% випадків, у шиї чи середостінні, стискає трахею.
• Інволюційні розлади: Знижений імунітет у старості, ризик раку.

Лікування: тимектомія при міастенії покращує 70% хворих, променева/хіміотерапія для тимом. Ризик рецидиву – 10-30%.

Діагностика тимуса: УЗД, КТ, МРТ та норми

УЗД – золотий стандарт для дітей: норма об’єм V = A×B×C×0.504 см³, ехогенність середня, контури чіткі. Тимомегалія: >97 перцентиль – I-III ступінь. КТ з контрастом розрізняє тимус від лімфом: нормальний – двудольний, до 1.8 см товщиною у дорослих; гіперплазія – “зірчаста” форма.

МРТ краща для м’яких тканин: T1 гіпосигнал, T2 гіпер. ПЕТ-КТ для staging тимом. Біопсія рідко, бо ризик.

Сучасні тренди: регенерація тимуса та імунотерапія 2026

У 2025-2026 роках тимус – гаряча тема. Дослідження MIT: стимуляція печінки тимусними сигналами відновлює Т-клітини у мишей, покращуючи відповідь на вакцини. City of Hope пробуджує атрофований тимус для боротьби з раком. UC Merced вивчає біоінженерію: стовбурові клітини регенерують паренхіму.

Фактор росту фібробластів (Nature Aging, 2025) ключ до регенерації після пошкоджень. Для клініки: препарати тимозину для імунодепресованих, трансплантація тимуса при Ді Джорджі. Майбутнє – омолодження імунітету, щоб 70-річні боролися з вірусами як 20-річні. Ви не повірите, але тимус може стати ключем до довголіття!

Тимус продовжує дивувати: від ембріонального захисника до об’єкта регенеративної медицини. Слухайте тіло – кашель, слабкість можуть шепотіти про нього. Регулярні чекапи, здорове харчування з цинком, вітаміном D підтримають цю фортецю. Імунітет – не вічність, але з розумінням тимуса ви на крок попереду.