Штаб і основна база 95-ї окремої десантно-штурмової Поліської бригади ДШВ ЗСУ міцно тримаються в Житомирі, де на в/ч А0281 кипить життя: ротація бійців, тренування новобранців і логістика, яка живить фронт. Підрозділи бригади не стоять на місці — вони динамічно переміщуються між ключовими напрямками, забезпечуючи удари там, де найгарячіше. Станом на весну 2026 року десантники взяли під контроль село Березове на Дніпропетровщині, вибивши окупантів з укріплених позицій біля межі з Донеччиною та Запоріжжям. Це не просто точка на мапі — це крок, який розширює контроль ЗСУ на півдні й демонструє, як Поліські вовки продовжують рвати ворожі ланцюги.

Бригада входить до 8-го десантно-штурмового корпусу з квітня 2025-го і поєднує класичну десантну майстерність із сучасними технологіями дронів, РЕБ і навіть наземних роботів. Для початківців це означає, що 95-та — не статична частина, а мобільний кулак, здатний на блискавичні маневри. Для просунутих читачів — це приклад адаптації до війни, де кожен день вчить новому: від FPV-полювання до координації з іншими підрозділами на Покровському чи Олександрівському напрямках. Бійці не просто тримають лінію — вони створюють її, крок за кроком звільняючи українську землю.

Поліські десантники завжди були першими там, де інші вагаються. Їхній дух, викуваний лісами Житомирщини, робить бригаду легендою ще з 2014-го. Сьогодні, у 2026-му, вони продовжують писати історію, поєднуючи героїзм предків із технологіями майбутнього.

Від навчального центру до елітної сили ДШВ: шлях, що формує характер

Історія 95-ї бригади починається 12 грудня 1992 року в Сумах, коли на базі артилерійського училища створили Навчальний центр підготовки молодших спеціалістів аеромобільних військ. Уже за рік центр переїхав до Житомира, де Полісся дало йому коріння — міцне, як дуби в тамтешніх лісах. У 1996-му бригада стала аеромобільною, а в 2016-му — десантно-штурмовою, отримавши танк і важку артилерію. Це не просто реорганізація. Це еволюція від навчальних стрибків з парашутом до реальних боїв за кожний метр землі.

З 2014-го бригада рвонула в перші ряди протидії агресії. Найдовший рейд тилами ворога в сучасній історії — 470 кілометрів, з них 170 по ворожих тилах — став світовим рекордом. Десантники пробивалися крізь засідки, звільняли Слов’янськ, Краматорськ, брали участь у боях за Дебальцеве та Донецький аеропорт. Кожен такий епізод загартовував не тільки техніку, а й людей: від командирів, які планували операції вночі, до рядових, що йшли в бій із вірою в перемогу.

Повномасштабне вторгнення 2022-го застало бригаду готовою. Вони брали участь у визволенні Київщини, стримували наступ на Ізюмському напрямку, створювали плацдарми для Харківського контрнаступу. Звільнені села Довгеньке, Кам’янка, Краснопілля — це їхні сліди. Потім були Куп’янськ, Лиман, Торецьк і, з серпня 2024-го, Курщина, де бригада захопила Малу Локню та інші населені пункти, зупинивши ворожий наступ.

Де саме діють підрозділи бригади в 2026 році

Житомир залишається серцем бригади — тут штаб, тренувальні полігони та відновлення після ротацій. Але реальна робота кипить на передовій. У березні 2026-го десантники 95-ї повністю контролювали Березове на Дніпропетровщині. Село лежить на стратегічній межі, де ворог намагався прорватися в бік Запоріжжя. Штурмові групи, підтримані дронами та артилерією, зайшли з флангів, знешкодили укріплення й витіснили окупантів без зайвих втрат для цивільних.

Раніше, взимку 2026-го, бригада брала участь у контрнаступальних діях на півдні, зокрема в Запорізькому секторі. Підрозділи швидко передислокувалися, виконали завдання й повернулися на ротацію. На Олександрівському напрямку вони розширювали контрольовану територію, координуючись із сусідніми частинами. Понад 95 бойових зіткнень за добу на окремих ділянках — це їхня реальність, де кожен FPV-дрон і РЕБ-система вирішує долю бою.

Ротації працюють чітко: один батальйон на передовій, інший у Житомирі відновлює сили, проходить тренінги з новим обладнанням. Така система дозволяє тримати високий темп без виснаження. Для сімей бійців це означає, що після інтенсивних місяців є шанс на перепочинок, хоч і короткий.

Структура бригади: від штурмовиків до роботів на полі бою

95-та — це понад 3000 воїнів, організованих у потужну, гнучку машину. Два основні десантно-штурмові батальйони на БТРах, танкова рота з Т-80БВ, артилерійські дивізіони з D-30 і 2С1 «Гвоздика», плюс сучасні західні надходження — Marder 1A3, M2 Bradley, Stryker. Розвідка, снайпери, сапери, РХБ-розвідка, медична рота — все працює як єдиний організм.

У 2026-му акцент на технологіях. Бригада лідирує в проєктах із наземними роботизованими системами: понад 1350 балів за місії в березні. Оператори дронів, РЕБ-фахівці та інженери перетворюють звичайні БТРи на платформи для FPV-атак. Для початківців це означає, що служба в 95-й — це не тільки фізична витривалість, а й технічні навички, які рятують життя.

Ці дані відображають еволюцію бригади від класичних десантних операцій до гібридної війни, де технології множать силу кожного бійця.

Командири та герої: обличчя, що надихають

Полковник Руслан Маришев очолює бригаду сьогодні. У його інтерв’ю звучить чітка позиція: жодних територіальних поступок, бо за кожен клаптик землі пролита кров. Під його керівництвом бригада вдосконалює підготовку, фокусуючись на конкретних завданнях — від штурму до оборони.

Герої бригади — це живі легенди. Євген Шаматлюк, Борис Харчук, Андрій Водоп’янчук, Олег Апостол — імена, які знають усі десантники. Їхні історії — про мужність під обстрілами, про порятунок товаришів, про стрибки в пекло. Кожен такий воїн додає до міфу бригади реальні емоції: страх, який перемагають, і радість, коли позиція взята.

Підготовка в Житомирі: як стають Поліськими десантниками

У Житомирі не просто навчають — тут формують характер. 45 днів базової загально-військової підготовки плюс фахові курси до 60 днів. Новобранці від 18 років (за контрактом 18-24) вчаться стріляти, керувати дронами, працювати в умовах РЕБ. Інструктори, які самі пройшли фронт, передають досвід: як вижити в окопі 502 дні, якщо треба, але з ротацією не більше двох місяців.

Для початківців служба в 95-й — це виклик, але й підтримка: зарплата від 25 до 125 тисяч гривень, соціальні гарантії, медична допомога. Для просунутих — можливість стати оператором роботів чи сержантом, що веде взвод у бій.

Цікаві факти про 95-ту бригаду

• Рекордний рейд 2014-го: 470 кілометрів тилами ворога — це не просто операція, а історія, яку вивчають у військових академіях світу. Десантники вийшли з мінімальними втратами, зруйнувавши плани окупантів.
• Поліський дух: Назва «Поліська» присвоєна в 2023-му. Лісова стійкість, хитрість і сила — саме так бійці описують свій характер. Талісман — єнот, символ спритності вночі.
• Лідерство в дроновій війні: У травні 2025-го бригада знищила 42 ворожі дрони в рамках «Dronopad». А в березні 2026-го — топ за місіями наземних роботів.
• Жінки-десантниці: Перші в історії бригади взяли участь у Курській операції, доводячи, що сила не залежить від статі.
• Миротворці з досвідом: До війни — місії в Іраку, Косово, Боснії. Четверо героїв загинули в Іраку в 2005-му, але їхня пам’ять живе в кожному бійці.

Адаптація до війни 2026-го: технології та тактика

Сучасний бій — це не тільки кулі. 95-та майстерно поєднує традиційні штурми з дроновими атаками, РЕБ-перешкоджанням і роботизованими системами. У ЗСУ бригада входить до топ-5 за ефективністю UGVs — наземних роботів, які виконують ризиковані місії без ризику для людей. Це рятує життя й множить ударну силу.

Командири акцентують: підготовка має бути максимально наближеною до реальності. Збори в навчальних центрах, аналіз кожного завдання — все для того, щоб солдат приходив на передову готовим на 90%. Результат — стабільні позиції навіть під найінтенсивнішим тиском.

Бригада не просто воює. Вона вчить всю армію: як переходити від оборони до контратаки, як використовувати кожен метр Полісся в тилу для підготовки. У 2026-му це особливо відчутно на південних і східних рубежах, де кожен успіх — це крок до перемоги.

Поліські десантники продовжують рухатися вперед — буквально й символічно. Їхні дії на фронті, тренування в Житомирі та дух єдності роблять 95-ту не просто бригадою, а частиною великої української історії, яка пишеться щодня.