Серед сучасних бойових одиниць російського військово-морського флоту фрегат «Адмірал Макаров» посідає особливе місце. Це третій корабель проєкту 11356Р «Буревісник» класу «Адмірал Григорович», який увійшов до складу Чорноморського флоту наприкінці 2017 року. Після загибелі крейсера «Москва» у квітні 2022 року саме він узяв на себе роль фактичного флагмана, забезпечуючи можливість завдавати ударів крилатими ракетами «Калібр» по українських територіях з акваторії Чорного моря.

Корабель названий на честь віцеадмірала Степана Макарова — видатного російського флотоводця, уродженця Миколаєва. Ця деталь додає особливої символіки для українського контексту: сучасний бойовий фрегат носить ім’я людини, чиє життя та кар’єра тісно пов’язані з українською землею. Сьогодні «Адмірал Макаров» — це не просто сталевий корпус із ракетами, а символ трансформації всього Чорноморського флоту Росії під тиском нових технологій війни.

У 2026 році корабель знову опинився в центрі уваги. Українські Сили безпілотних систем завдали по ньому ударів у порту Новоросійська. Ці події вкотре продемонстрували, наскільки кардинально змінилися правила морського бою: дорогі надводні кораблі з потужним озброєнням стають вразливими перед відносно дешевими, але високоточними безпілотними системами.

Історія будівництва та шлях до Чорного моря

Закладення фрегата відбулося 29 лютого 2012 року на суднобудівному заводі «Янтар» у Калінінграді. Будівельний номер — 01359. Спуск на воду відбувся 2 вересня 2015 року, а офіційне прийняття до складу ВМФ Росії — 27 грудня 2017 року. Корабель отримав бортовий номер 799.

Проєкт 11356Р створювався як експортно-орієнтована версія фрегатів, подібних до індійських кораблів типу Talwar. Російська адаптація зберегла багато рис індійських аналогів, але отримала оновлене озброєння та системи. «Адмірал Макаров» став третім у серії з трьох фрегатів цього проєкту, призначених для Чорноморського флоту («Адмірал Григорович», «Адмірал Ессен» та «Адмірал Макаров»).

Після введення в експлуатацію корабель пройшов традиційний для нових одиниць флоту шлях: випробування, перехід з Балтійського моря до Чорного, участь у навчаннях. У 2018 році фрегат брав участь у Середземноморській ескадрі Росії під час операції в Сирії. Тоді він демонстрував можливості як багатоцільового корабля, здатного діяти далеко від бази протягом тривалого часу.

Перехід до постійного базування в Севастополі завершив формування сучасного вигляду Чорноморського флоту Росії перед початком повномасштабного вторгнення. На той момент «Адмірал Макаров» вважався одним із найсучасніших і найбільш боєздатних кораблів у регіоні.

Технічні характеристики: що робить корабель потужним

Фрегат має водотоннажність 3620 тонн у стандартному навантаженні та до 4035 тонн у повному. Довжина корпусу становить 124,8 метра, ширина — 15,2 метра, осадка — близько 4,2 метра. Ці розміри роблять корабель компактним порівняно з крейсерами, але достатньо містким для розміщення сучасного озброєння та забезпечення автономності до 30 діб.

Енергетична установка — комбінована газотурбінна COGAG. Два маршові газотурбінні двигуни потужністю по 8450 к.с. забезпечують економічний хід, а два форсажні по 22 000 к.с. дозволяють розвивати максимальну швидкість до 30 вузлів (близько 56 км/год). Така схема дає хороший баланс між дальністю плавання та спринтерськими можливостями. Дальність плавання сягає 4850 морських миль на економічній швидкості 14 вузлів.

Екіпаж налічує приблизно 180–200 осіб, включаючи офіцерів та до 20 морських піхотинців. Автономність у 30 діб дозволяє виконувати тривалі патрулювання або бойові завдання без частого повернення до бази. Навігаційне та радіолокаційне обладнання включає сучасні РЛС типу «Фрегат-М2М» та «Позитив-М», а також комплекси радіоелектронної боротьби.

Дані узагальнені з відкритих джерел, зокрема Української Вікіпедії та профільних військово-морських видань.

Озброєння та бойові можливості фрегата

Головна ударна сила «Адмірала Макарова» — універсальні пускові установки UKSK з вісьмома осередками для крилатих ракет сімейства «Калібр». Ці ракети можуть завдавати ударів по наземних цілях на відстані понад 1500 кілометрів, а також використовуватися проти кораблів. Саме завдяки «Калібрам» фрегат став важливим інструментом нанесення ударів по українській інфраструктурі з безпечної відстані.

Протиповітряна оборона забезпечується зенітно-ракетним комплексом «Штиль-1» з 24 ракетами 9М317М. Це дозволяє відбивати атаки з повітря на середніх відстанях. Додатково є два 30-мм автоматичні гармати АК-630М для ближньої оборони та вісім переносних зенітно-ракетних комплексів «Ігла-С» або «Верба».

Артилерійське озброєння представлене однією 100-мм автоматичною установкою А-190. Вона ефективна проти надводних цілей, берегових об’єктів та низьколітаючих цілей. Протичовнове озброєння включає два двотрубні торпедні апарати калібру 533 мм та реактивну бомбометну установку РБУ-6000.

На борту є ангар і злітно-посадковий майданчик для вертольота Ка-27ПЛ або Ка-31. Вертоліт значно розширює можливості пошуку підводних човнів та ведення розвідки. Загалом фрегат спроєктований як багатоцільовий корабель, здатний діяти проти підводних, надводних і повітряних цілей, а також завдавати ударів по суші.

Участь у війні та драматичні інциденти

З перших днів повномасштабного вторгнення «Адмірал Макаров» активно використовувався для запуску крилатих ракет «Калібр» по українських містах та об’єктах інфраструктури. Після потоплення крейсера «Москва» 14 квітня 2022 року фрегат фактично став головним кораблем Чорноморського флоту в регіоні.

У жовтні 2022 року під час масованої атаки українських морських дронів та повітряних безпілотників на Севастопольську бухту корабель отримав пошкодження. Один з морських дронів уразив борт, що призвело до порушення роботи деяких систем. Російська сторона тоді заявляла про відбиття атаки, але візуальні докази та супутникові знімки свідчили про наслідки.

У 2023 році з’являлися повідомлення про буксирування фрегата, що вказувало на можливі технічні проблеми або наслідки попередніх пошкоджень. Проте корабель продовжував нести службу.

У березні 2026 року «Адмірал Макаров» разом із фрегатом «Адмірал Ессен» зазнав пошкоджень під час української атаки на порт Новоросійськ. А 6 квітня 2026 року Сили безпілотних систем України (під командуванням Роберта Бровді з позивним «Мадяр») завдали нового удару по кораблю в Новоросійській військовій гавані. За українськими даними, фрегат отримав щонайменше два прямі влучання. Фіксувалися пожежа, яка тривала понад 18 годин, та значні внутрішні пошкодження, зокрема в системах запуску ракет «Калібр». Супутникові знімки підтвердили наслідки атаки. Російська сторона детальної інформації про стан корабля не оприлюднювала.

Цікаві факти про фрегат «Адмірал Макаров»

1. Українське коріння назви та технологій. Корабель названий на честь Степана Макарова, який народився в Миколаєві. Більше того, газотурбінні двигуни для фрегата виробляло підприємство «Зоря-Машпроект» з Миколаєва — українські технології працюють у російському бойовому кораблі.

2. Командир з українським минулим. З 2016 року фрегатом командує капітан 1-го рангу Григорій Бреєв, уродженець Вінницької області. Колишній офіцер ВМС України, який перейшов на бік Росії у 2014 році, пізніше був засуджений в Україні за державну зраду.

3. Останній «калібрний» фрегат у Чорному морі. Після пошкоджень «Адмірала Ессена» та атак на «Адмірала Макарова» у 2026 році цей корабель залишався одним із останніх повноцінних носіїв ракет «Калібр» у складі Чорноморського флоту Росії.

4. Переїзд флоту на схід. Через постійні удари по Севастополю російське командування змушене було передислокувати основні сили до Новоросійська. «Адмірал Макаров» став одним із символів цього вимушеного переміщення.

5. Дронова революція на морі. Атаки 2022 та 2026 років наочно показали, як відносно недорогі безпілотні апарати можуть ефективно протистояти традиційним надводним кораблям вартістю в десятки мільйонів доларів.

Стратегічні наслідки та нове обличчя морської війни

Пошкодження «Адмірала Макарова» у 2026 році стало черговим підтвердженням того, що епоха великих надводних кораблів у Чорному морі кардинально змінюється. Російський флот, який раніше домінував у регіоні завдяки крейсерам та фрегатам, змушений постійно шукати безпечні місця стоянки, встановлювати додаткові засоби захисту та скорочувати активність у відкритому морі.

Українські морські дрони та безпілотні системи продемонстрували високу ефективність проти стаціонарних цілей у портах. Це змусило Росію частково вивести флот з Криму та переорієнтуватися на Новоросійськ, що ускладнило логістику та зменшило оперативні можливості.

Для України ці події мають практичне значення: зменшення ракетної загрози з моря, послаблення блокади портів та створення умов для відновлення судноплавства. Кожен успішний удар по російських кораблях — це не лише матеріальні втрати противника, а й психологічний тиск на його командування.

Фрегат «Адмірал Макаров» залишається на плаву, проте його бойові можливості після квітневих подій 2026 року суттєво обмежені. Наскільки швидко і чи взагалі вдасться відновити повноцінну боєздатність корабля — покаже час. Одне зрозуміло вже зараз: морська війна у Чорному морі більше ніколи не буде такою, як до 2022 року.

Сучасні технології — морські дрони, крилаті ракети, системи радіоелектронної боротьби — перетворили Чорне море на арену, де традиційна морська могутність стикається з асиметричними загрозами. «Адмірал Макаров» став одним із найбільш яскравих прикладів цієї трансформації.