Народжений 13 серпня 1974 року в Києві в родині архітектора, Олексій Кущ виріс у середовищі, де чіткість ліній і продуманість конструкцій цінувалися понад усе. Це дитинство в місті, що стрімко змінювалося разом із країною, яка щойно здобула незалежність, сформувало людину, здатну бачити структуру там, де інші помічали лише хаос. Сьогодні його голос — один із найупізнаваніших в українському економічному дискурсі. Колумніст провідних видань, лідер рейтингів медійного цитування, експерт аналітичного центру «Об’єднана Україна» — усе це про нього. Проте за сухими титулами ховається набагато глибша історія: шлях від банківських кабінетів часів становлення ринку до ролі людини, яка допомагає суспільству і владі орієнтуватися в найскладніших економічних реаліях воєнного та повоєнного періоду.

Освіта стала першим серйозним кроком у цей світ. Олексій Кущ закінчив факультет менеджменту Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана. У 1990-ті роки, коли країна переживала гіперінфляцію, ваучерну приватизацію та народження перших комерційних банків, навчання в КНЕУ давало не лише знання, а й розуміння, як працює економіка в умовах радикальних трансформацій. Пізніше він здобув ступінь магістра ділового адміністрування та пройшов макроекономічні курси Міжнародного валютного фонду. Ці програми відкрили йому глобальний контекст — те, як рішення Федеральної резервної системи чи коливання цін на сировину впливають на маленьку відкриту економіку України.

Перші професійні кроки Олексія Куща пролягли банківськими коридорами. У період бурхливого зростання українського фінансового сектору на початку 2000-х він обіймав посаду начальника департаменту цінних паперів в українських банках та інвестиційних компаніях. Тоді ринок цінних паперів тільки зароджувався: обсяги торгів були modestними, ліквідність низькою, а регуляторні рамки — ще не до кінця сформованими. Керівник такого департаменту відповідав не лише за портфелі та операції, а й за управління ризиками в умовах, коли будь-яка зовнішня криза могла за лічені тижні обвалити котирування. Досвід виявився неоціненним під час світової фінансової кризи 2008–2009 років, коли українські банки відчули на собі весь тиск девальвації гривні та зростання проблемної заборгованості.

Наступним логічним етапом стала робота директором іпотечного центру. Житлове кредитування в ті роки розвивалося стрімко: з’являлися державні програми, західні інвестори заходили на ринок, а українці вперше масово отримували можливість купувати житло в кредит. Олексій Кущ керував напрямом, який безпосередньо впливав на якість життя тисяч сімей. Водночас саме іпотечний портфель став одним із найбільш вразливих під час кризи — ставки зросли, доходи впали, а багато позичальників опинилися в скрутному становищі. Цей досвід навчив його бачити економіку не лише через цифри балансів, а й через долі реальних людей.

Згодом кар’єра вивела його на рівень, де формується сама архітектура фінансової системи. Олексій Кущ обіймав посаду начальника управління цінних паперів та радника президента в Асоціації українських банків. АУБ у ті роки відігравала ключову роль у діалозі між банківським сектором і регулятором. Радник президента асоціації брав участь у розробці стандартів, лобіюванні інтересів ринку та формуванні позиції щодо законопроектів. Паралельно він залишався багаторічним учасником робочих груп Національного банку України, членом Консультативно-експертної ради при Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку, консультантом експертних рад профільних комітетів Верховної Ради та членом громадської ради при Міністерстві фінансів. Така багаторівнева залученість — рідкісне явище. Вона свідчить про високий рівень довіри як з боку регуляторів, так і з боку ринку.

Цей період став для Олексія Куща часом глибокого занурення в механізми державного регулювання. Участь у робочих групах НБУ дозволяла бачити, як народжуються рішення щодо монетарної політики, курсової стабільності чи нагляду за банками. Членство в раді при Комісії з цінних паперів — розуміти специфіку фондового ринку та захисту інвесторів. Консультації з комітетами Верховної Ради — відчувати політичний вимір економічних реформ. Усе це сформувало унікальний профіль фахівця, який однаково вільно орієнтується і в балансах конкретного банку, і в макроекономічних моделях МВФ, і в політичних реаліях ухвалення рішень.

На певному етапі Олексій Кущ зробив вибір на користь незалежної аналітики. Він залишив корпоративні та асоціативні посади, щоби стати публічним коментатором і колумністом. Сьогодні його статті регулярно з’являються на ZN.ua, у «Діловій столиці», на порталах Focus.ua, NV та інших провідних виданнях. Кількість публікацій перевищує п’ять сотень. Журналісти та редакції часто звертаються саме до нього, коли потрібен фаховий погляд на поточні події — від динаміки ВВП і інфляції до глобальних трендів та їхнього впливу на Україну. Його стиль вирізняється поєднанням глибокого знання фактів із умінням пояснювати складне простою мовою, без зайвого академізму.

Особливо помітною стала роль Олексія Куща після початку повномасштабного вторгнення. Економіка України опинилася в умовах, яких не знала жодна європейська країна за останні десятиліття: руйнування інфраструктури, втрата територій, мільйони внутрішньо переміщених осіб, необхідність одночасно фінансувати оборону та підтримувати соціальні виплати. У цей період його аналітика часто зосереджувалася на питаннях стійкості фінансової системи, ролі міжнародної допомоги, ризиках стагфляції та перспективах післявоєнного відновлення. Він одним із перших почав говорити про те, що класичні рецепти мирного часу не завжди працюють у реаліях війни, і що Україні потрібні нові підходи до бюджетної політики, монетарного регулювання та залучення інвестицій.

Цифрова присутність Олексія Куща стала логічним продовженням його публічної місії. Telegram-канал «Аналітика Куща» зібрав десятки тисяч підписників, які щодня отримують авторські розбори поточних подій. YouTube-канал дозволяє проводити тривалі розмови та live-ефіри, де експерт не обмежений форматом газетної колонки. Facebook-сторінка також залишається активною платформою для обговорень. У часи, коли офіційна інформація часто запізнюється або подається фрагментарно, такі канали виконують роль оперативного «мосту» між складними економічними процесами та широкою аудиторією. Люди, які раніше ніколи не читали аналітичних звітів НБУ чи МВФ, завдяки зрозумілим поясненням починають краще розуміти, чому зростають ціни, що відбувається з курсом чи як впливають рішення західних центробанків на українську гривню.

Цікаві факти про Олексія Куща

Олексій Кущ — один із небагатьох українських економістів, хто пройшов повний цикл від практичної роботи в банках до участі у формуванні регуляторної політики на найвищому рівні. Його досвід охоплює і бурхливі 2000-ті з їхнім кредитним бумом, і посткризове «очищення» банківської системи після 2014–2015 років, і воєнну економіку 2022–2026 років.

Проходження макроекономічних курсів МВФ дало йому інструментарій, яким володіють далеко не всі локальні експерти. Це дозволяє йому впевнено оперувати глобальними категоріями — циклами Федрезерву, торговельними війнами, змінами в ланцюгах постачань — і одразу «приземлювати» їх на українські реалії.

За роки роботи в Асоціації українських банків та робочих групах НБУ Олексій Кущ став свідком і учасником багатьох ключових реформ: від впровадження нових стандартів нагляду до дискусій про незалежність центробанку. Такий бекграунд робить його коментарі особливо цінними, коли мова заходить про довіру до фінансових інститутів.

У цифрову епоху він одним із перших українських економістів почав активно використовувати Telegram та YouTube не просто для репостів статей, а для регулярного авторського контенту. Це дозволило створити спільноту людей, які цікавляться економікою не лише в момент чергової кризи, а системно.

Незважаючи на сотні публікацій та постійну присутність у медіа, Олексій Кущ зберігає репутацію людини, яка рідко вдається до популістських заяв. Його прогнози та оцінки зазвичай спираються на цифри та логічні зв’язки, а не на емоційні гасла — якість, що особливо цінується в часи інформаційного шуму.

Сьогодні Олексій Кущ продовжує залишатися активним учасником публічних дискусій. Його коментарі стосуються найгостріших тем: динаміки ВВП у воєнних умовах, структури державного боргу, перспектив залучення інвестицій у відбудову, впливу глобальних геополітичних зрушень на Україну. У 2025–2026 роках, коли країна готується до складних переговорів щодо післявоєнного відновлення та євроінтеграції, голос такого експерта набуває особливого значення. Він нагадує, що економіка — це не лише цифри в звітах, а й питання вибору: між короткостроковими популістськими рішеннями та довгостроковою стійкістю, між залежністю від зовнішньої допомоги та побудовою власної конкурентоспроможності.

Архітектор за сімейною традицією, Олексій Кущ, здається, і в економіці шукає чіткі конструкції — зрозумілі правила гри, прозорі механізми нагляду, передбачувану політику. У країні, де економічні реалії часто змінюються швидше, ніж встигають адаптуватися навіть досвідчені гравці, така здатність бачити структуру залишається однією з найцінніших. Його шлях — це історія фахівця, який не просто коментує події, а допомагає їх осмислювати. І саме тому його слово продовжує звучати в найважливіших економічних розмовах України.