Повномасштабна війна в Україні розгорнулася рівно чотири роки тому, 24 лютого 2022-го, коли перші вибухи розірвали нічне небо над Києвом, Харковом та іншими містами. Станом на лютий 2026-го це вже понад 1450 днів безперервних боїв, де кожен ранок приносить нові зведення про втрати та героїзм. Але якщо копнути глибше, корені цього конфлікту сягають 2014 року – анексія Криму та перші сутички на Донбасі перетворили локальні іскри на полум’я, що палає дванадцять років.
Ця війна не просто цифри на лічильнику днів – вона вирізьбила нові риси в душі нації, змусила мільйони переосмислити життя. З одного боку, російські танки котяться східними степами, з іншого – українці плетуть дрони в гаражах і шиють броніки під свічками під час бл blackoutів. Розберемося, як усе почалося, як розвивалося і що тримає цю машину руйнування в русі.
Корені конфлікту: 2014 рік, коли тріснула земля
Ранньою весною 2014-го Крим прокинувся під “зеленими чоловічками” – безіменними солдатами в формі без шевронів, що оточили парламент і аеропорти. 27 лютого Симферополь заполонили російські спецпризначенці, а 16 березня фіктивний “референдум” проголосив анексію. Це був не раптовий порив, а спланований удар: Путін пізніше хвалився, що операція тривала три тижні, ніби захоплення сусідньої квартири.
Тим часом на Донбасі проросійські активісти захоплювали адмінбудівлі в Донецьку та Луганську. 12 квітня Слов’янськ став першим гарячим вогнищем – Ігор “Гіркін” Стрелков, екс-офіцер ГРУ, перейшов кордон з групою озброєних “туристів”. Антитерористична операція стартувала 13 квітня, але бої за Іловайськ у серпні 2014-го стали кривавою пасткою: 366 українських воїнів загинули в “зеленому коридорі”, що виявився смертельною засідкою. Мінські угоди 2014-го та 2015-го зафіксували “сіру зону”, але обстріли не вщухали – щодня гатили з “Градів”, нищачи цивільні квартали.
Ці вісім років “гібридної війни” коштували Україні тисяч життів: за даними ООН, до 2022-го загинуло понад 14 тисяч людей, серед них 3,4 тисячі цивільних. Крим перетворився на мілітаризовану фортецю, Донбас – на фронт з окопами довжиною сотні кілометрів. Суспільство загартовувалося: волонтери варили каші для бійців, а матір потерпілих ставали адвокатами правди на міжнародних трибунах.
24 лютого 2022: ранок, що перевернув світ
Напередодні вторгнення Росія наростила 190 тисяч військ біля кордонів – від Білорусі до Криму. 21 лютого визнання “ДНР” і “ЛНР” стало сигналом. А о 5-й ранку 24-го ракети вдарили по аеродромах, Чорнобилю, мостах. Колони бронетехніки рушили на Київ з трьох боків, Херсон впав за день, Маріуполь оточили за тижні. Путін оголосив “спецоперацію” для “демілітаризації”, але світ побачив живу трансляцію опору: ЗСУ на Зміїному острові відповіли “Ідіть на х**”, а кияни варили коктейлі Молотова на балконах.
Перші місяці – хаос і стійкість. Бої за Гостомель стали епічними: десантники РФ намагалися захопити аеродром для стрибка на столицю, але ЗСУ відбили. До квітня росіяни відступили з Київщини, залишивши Бучу – символ геноциду з сотнями тортур і розстрілів. Херсон звільнили в листопаді 2022-го під гучні сльози місцевих. Цей поворот показав: агресор не всемогутній, а Україна – з залізною волею.
Хронологія ключових битв: від контрнаступів до позиційних м’ясорубок
2022-й минув у ритмі наступів і відступів. Вересень приніс харківський прорив: ЗСУ звільнили 12 тисяч квадратних кілометрів, Балаклію, Ізюм, Куп’янськ – росіяни тікали, кидаючи табірні койки. Бахмут став “фортецею Артемівська” – 9 місяців пекла, де “Вагнер” проливав кров за кожен будинок. Взяття Маріуполя в травні коштувало 20 тисяч життів, але “Азовсталь” увійшла в легенди.
2023-й – рік контрнаступу ЗСУ на Запоріжжі, але минні поля й авіація РФ зупинили просування. Підрив Каховської ГЕС 6 червня затопив правобережжя, знищивши поля та питну воду – екологічна катастрофа на покоління. Авдіївка трималася до лютого 2024-го, де бійці ЗСУ евакуювали поранених під вогнем.
2024-2025-ті – окопна війна з дронами та ФАБами. Росіяни штурмують Покровськ, але втрати колосальні: за даними Генштабу ЗСУ, до лютого 2026-го – понад 1,25 мільйона вбитих і поранених росіян. Україна вдарила по тилах: дрони по нафтозаводах, “Атака” по “Аврорах”. 2025-й відзначився корейськими солдатами РФ під Курськом і переговорами в Стамбулі, що не дали миру, але посилили тиск санкцій.
Масштаб втрат: цифри, що кричать про ціну перемоги
Втрати – найболючіша правда війни. Ось порівняльна таблиця на основі даних Генштабу ЗСУ та незалежних джерел станом на початок 2026-го.
| Категорія | Російські сили (загалом) | Українські сили (оцінки) |
|---|---|---|
| Особовий склад (вбиті/поранені) | 1 253 270 (Генштаб ЗСУ) | ~600 000 (NYT, CSIS) |
| Танки | 11 668 | Н/Д |
| ББМ | 24 031 | Н/Д |
| Артилерія | 37 282 | Н/Д |
| Цивільні жертви | Понад 12 000 (ООН) | – |
Джерела: Генштаб ЗСУ, uk.wikipedia.org. Ці рядки не просто статистика – за ними родини, що чекають листа “загинув героєм”. Росіяни ховають загиблих у братських могилах, а Україна будує Книгу Пам’яті.
Цікава статистика: цифри, що змінюють сприйняття
Повномасштабна війна триває довше “Великої Вітчизняної” – 1450+ днів проти 1418. Росія втратила 90% десантників і 70% високоточних ракет (Bellingcat). Україна експортувала зерно на 41 млрд дол. попри блокаду, а біженці – 6,9 млн – стали амбасадорами правди в світі. Енергосистема пережила 50% руйнувань, але відновила 80% потужностей завдяки західній допомозі в 115 млрд дол.
- Дрони: РФ використала 86 тис., Україна – удвічі більше саморобних.
- Санкції: дефолт РФ у 2022-му, ВВП впав на 2% у 2025-му.
- ВПО: 4,9 млн, але 70% оптимістів щодо майбутнього (опитування).
Ці факти нагадують: війна виснажує агресора сильніше.
Суспільний переворот: від паніки до єдності
Війна розколола родини, але злила націю. Зруйновано 236 тис. будинків, пошкоджено 4 тис. шкіл – діти вчаться онлайн під сиренами. Економіка впала на 29% у 2022-му, але виросла на 3,5% у 2025-му завдяки грантам. Волонтерство стало масовим: від “Повернись живим” до бабусь, що печуть пиріжки для фронту.
Культурний ренесанс вражає: пісні “Океан Ельзи” стають гімнами, фільми про Бучу – трибуналом совісті. Жінки в ЗСУ – 60 тис., середній вік бійців – 43 роки, бо юнаки ростуть у тіні ракет. Депопуляція на 10 млн, але народжуваність падає не лише від страху, а від невизначеності.
Світова шахівниця: союзники та ізоляція РФ
Захід надав 115 млрд дол. допомоги: HIMARS змінили правила гри, F-16 патрулюють небо. НАТО розширилося на Фінляндію та Швецію, санкції паралізували 70% російського флоту. Іран і КНДР постачають дрони та снаряди, але Кремль платить надприбутки Китаю за чіпи.
Переговори в Стамбулі 2025-го обіцяли перемир’я, але РФ бомбардує енергетику. “Мир через силу” – девіз, бо поступки ведуть до ескалації.
Подихи на горизонті: що принесе 2026-й?
Прогнози різняться: одні кажуть про припинення вогню до літа, інші – затяжну війну до 2030-го. Трамп обіцяв “швидкий мир”, але Росія готує пастки в угодах (ISW). ЗСУ отримують ATACMS, РФ – північнокорейські ракети. Ключ – мобілізація, дрони та західні гарантії безпеки.
Війна триває, але кожен прорив, кожен дрон наближає день, коли ракети замовкнуть. Українці не здаються – бо земля наша, а дух незламний. А ви готові до нових зведень завтра?
