У маленькому селі Княгинине на Рівненщині, де Волинь дихає історією боротьби й надії, 1 вересня 1925 року з’явився на світ хлопчик, чиє життя стало еталоном поєднання гострого розуму фізика та палкої душі патріота. Ігор Рафаїлович Юхновський, Герой України, академік НАН, фронтовик і чотирикратний народний депутат, пройшов шлях від саперних лопат Другої світової до трибуни Верховної Ради, де народжувалася Незалежність. Його ім’я назавжди вписане в літопис української науки та політики – від розробки методів колективних змінних у статистичній фізиці до ідеї референдуму 1 грудня 1991-го, що скріпив Акт проголошення незалежності волей мільйонів.
Цей чоловік, який не дожив лише півтора року до столітнього ювілею, помер 26 березня 2024-го у Львові на 99-му році, залишивши по собі школу учнів, монографії та державу, яку будував руками й серцем. Фронтовик, що звільняв Львів від нацистів, став творцем львівської наукової школи, а опозиціонер часів перебудови – віцепрем’єром і головою Українського інституту національної пам’яті. Його історія – це не сухий перелік дат, а жива сага про те, як один геній може міняти долю нації.
Ранні роки Юхновського нагадують бурхливу ріку Волині: спочатку польська влада, потім радянські репресії, голокост і нацистська окупація. Свідок страти однокласників “першими совітами”, він не вчився в школі повноцінно через війну, але вступив на фізико-математичний факультет Львівського університету з сімома класами – брат за нього склав російську, а він математику за брата. “Я й досі безграмотний, – жартував він пізніше, – помилки вибачають, бо академік маю право”. Закінчив з відзнакою у 1951-му, обравши статистику після монографії Боголюбова.
Фронтові роки: саперська лопата як перший інструмент долі
Коли радянські війська вигнали нацистів з Рівненщини, 19-річний Ігор добровольцем пішов у 201-й батальйон резерву Головного командування – сапером-мінером. Брав участь у Львівській операції 1944-го, ризикуючи життям щодня: розминав мінні поля, прокладав шлях танкам. Завершив службу в Австрії (за деякими даними – Польщі) у 1946-му. “Ми так зненавиділи німців, що пішов добровольцем, хоч мама пекла коржики, аби втримати”, – згадував він з теплотою й гіркотою.
Ці роки загартували не лише тіло, а й дух. Юхновський бачив жахи Голокосту, репресії НКВС, але вважав українців переможцями нацизму нарівні з іншими народами СРСР. Повернувшись, він увійшов у “правляче ядро” – українські фронтовики заповнили міста й органи влади. Це досвід фронту пізніше допоміг йому в боротьбі за примирення ветеранів Червоної армії та УПА, хоч і з болем визнавав: “Смершівці й енкаведисти – ветерани, що пороху не нюхали, вбивали невинних”.
Після демобілізації повернувся до Львова, де університет став його університетом життя. Кандидат наук у 1954-му (бінарні функції розподілу), доктор у 1965-му. З 1959-го – завкафедрою теоретичної фізики Львівського університету, де вперше ввів українську мову викладання – виклик для радянської системи.
Науковий злет: львівська школа статистичної фізики як спадщина поколінь
У 1969-му Юхновський заснував відділ статистичної теорії конденсованих систем у Львові – так народилася всесвітньо відома львівська школа. Його методи – колективних змінних і зміщень з колективними змінними – розв’язали ключові проблеми фізики конденсованої речовини. Уявіть: хаос взаємодіючих частинок оживає в рівняннях, передбачаючи поведінку рідин, металів, сплавів, фазових переходів і критичних явищ.
Разом з учнями – Іваном Вакарчуком (ексміністром освіти), Марком Рувінським – він застосовував теорію до Чорнобиля (безпека “Укриття”), енергетики, навіть економіки та каталізу. Автор 500 статей, 7 монографій: “Статистична теорія класичних рівноважних систем” (1980), “Квантово-статистична теорія неупорядкованих систем” (1991), “Вибрані праці” (2005, 2010). Премії: Крилова (1986), Боголюбова (2018). Академік АН УРСР з 1982-го, директор Інституту фізики конденсованих систем (1990–2006), голова Західного наукового центру НАН (1990–1998).
Його школа – не просто формули, а філософія: ізольована система веде до хаосу, як СРСР на 19-й конференції КПРС 1988-го, де він пророкував розпад Союзу “законами термодинаміки”. Учні рознесли спадщину світом, а сам Ігор до 98 років доповідав на семінарах – у 2023-му на свій день народження.
Цікаві факти з життя Ігоря Юхновського
- Вступив до університету з 7 класами: брат склав російську за нього, він – математику за брата.
- На фронті сапером звільняв Львів, а в 1990-х – його науковий центр очолював Західний НЦ НАН.
- Кандидат у президенти 1991-го набрав 1,74% (554 тис. голосів), обійшовши ексглаву КДБ Кричак.
- Запропонував двопалатний парламент для стійкості державності – ідея актуальна й у 2026-му.
- До 98 років формулу зародження краплі води розробляв, поєднуючи фізику з природою.
- Астероїд 9732 Юхновський названий на честь сина чи родича? Ні, на його честь – відкритий 1984-го.
Ці перлини показують: геній ховається в деталях, а Юхновський жив ними до останнього подиху.
Політичне відродження: від “Меморіалу” до опозиції в Раді
Кінець 1980-х – перебудова кликала до дії. Очолив Львівське “Меморіал” – шукав документи репресій, відновив могили Січових Стрільців на Янівських цвинтарях, підтримував українську мову. Член НРУ, відмовився від партквитка КПРС перед 1990-м. Обраний депутатом ВР УРСР, очолив “Народну Раду” – опозицію з Лук’яненком, Чорноволом, Горинями.
Співавтор Декларації про суверенітет 16 липня 1990-го. У 1991-му – кандидат у президенти, 5-е місце. З 1990-го – голова Комісії з науки й освіти ВР. Жовтень 1992 – березень 1993: перший віцепрем’єр за Кравчука, керував науково-технічною політикою.
| Рік | Подія | Роль |
|---|---|---|
| 1944 | Львівська операція | Сапер |
| 1969 | Заснування школи статистики | Засновник |
| 1991 | Референдум про Незалежність | Ініціатор ідеї |
| 1992–1993 | Віцепрем’єр | Перший |
| 2006–2010 | УІНП | Виконувач обов’язків голови |
Таблиця ключових етапів (за даними uk.wikipedia.org та esu.com.ua). Кожен крок – як рівняння, де змінні – час, сміливість, інтелект.
Іскра Незалежності: референдум, що змінив усе
24 серпня 1991-го, після путчу ГКЧП, ВР ухвалила Акт. Але Юхновський, голова “Народної Ради”, відчув: потрібне народне підтвердження. “Від хвилювання не міг написати текст, аж поки майнула думка про референдум – це зерно!” Переконав 30 комуністів, і 1 грудня 90,32% українців сказали “так”. Для світу – юридичний доказ, проти якого не заперечиш.
Без цього СРСР міг анулювати Акт. Юхновський: “Народ має воскреснути від страху, стати розкутим”. Ініціатор ланцюга єдності Львів–Київ, відновлення Могилянки. У 2004-му пропонував присягу Ющенку під час кризи.
Парламентські баталії: чотири скликання борця за державу
- I скликання (1990–1994): Лідер опозиції, співавтор Декларації.
- II (1994–1998): Група “Державність”, замголови Комітету науки.
- III (1998–2002): Фракція НРУ/УНР, голова Комітету науки.
- IV (2002–2006): “Наша Україна”, спецкомісія з майбутнього.
Засновник Фонду підтримки науки (1996), Всеукраїнського об’єднання ветеранів. Антикомуніст: “Комунізм завдав шкоди не меншої, ніж фашизм”. Закликав до суду над комунізмом.
Ці роки – вир дебатів, де його голос прорізав туман компромісів. Фундував декомунізацію, хоч повна заборона КПУ прийшла пізніше, з Майдану.
Голова УІНП: протистояння тоталітаризму спадщиною
У червні 2006-го – в.о. голови Українського інституту національної пам’яті. Під ним: закон про Голодомор, Меморіал у Києві, списки жертв по областях. Фронтовик примирив ветеранів УПА й Червоної армії, домігся пільг для борців за Незалежність (закон 2015-го). “Запеклий антикомуніст”, підтримував заборону КПУ як здобуток Революції Гідності.
Створив електронну систему “Голодомор 1932–1933”. Засновник “Першого грудня” (2011). До Януковича відійшов, але пропонував конституційні реформи: двопалатний парламент проти федералізації.
Останні акорди генія: прогнози, що сбуваються
До 98 років – активний: у 2023-му доповідь на семінарі, у 2022-му: “Ми не повинні програти цю війну”. Передбачав розвал Росії: “Вибухонебезпечна, зомбована – готуйтеся”. У 2024-му відкрили меморіальну дошку в Інституті фізики. Похований на Личаківському цвинтарі в родинній гробівці. Орден Свободи (2016), Ярослава Мудрого (2020), Герой (2005).
Його спадщина пульсує: школа фізики процвітає, референдум – символ, УІНП – щит пам’яті. Юхновський не просто жив – формував реальність рівняннями серця й розуму. У 2026-му, коли Україна стоїть міцно, його голос шепоче: тримайтеся законів термодинаміки державності.
