Юхновський Ігор Рафаїлович: геній фізики й архітектор української державності

У маленькому селі Княгинине на Рівненщині, де Волинь дихає історією боротьби й надії, 1 вересня 1925 року з’явився на світ хлопчик, чиє життя стало еталоном поєднання гострого розуму фізика та палкої душі патріота. Ігор Рафаїлович Юхновський, Герой України, академік НАН, фронтовик і чотирикратний народний депутат, пройшов шлях від саперних лопат Другої світової до трибуни Верховної Ради, де народжувалася Незалежність. Його ім’я назавжди вписане в літопис української науки та політики – від розробки методів колективних змінних у статистичній фізиці до ідеї референдуму 1 грудня 1991-го, що скріпив Акт проголошення незалежності волей мільйонів.

Цей чоловік, який не дожив лише півтора року до столітнього ювілею, помер 26 березня 2024-го у Львові на 99-му році, залишивши по собі школу учнів, монографії та державу, яку будував руками й серцем. Фронтовик, що звільняв Львів від нацистів, став творцем львівської наукової школи, а опозиціонер часів перебудови – віцепрем’єром і головою Українського інституту національної пам’яті. Його історія – це не сухий перелік дат, а жива сага про те, як один геній може міняти долю нації.

Ранні роки Юхновського нагадують бурхливу ріку Волині: спочатку польська влада, потім радянські репресії, голокост і нацистська окупація. Свідок страти однокласників “першими совітами”, він не вчився в школі повноцінно через війну, але вступив на фізико-математичний факультет Львівського університету з сімома класами – брат за нього склав російську, а він математику за брата. “Я й досі безграмотний, – жартував він пізніше, – помилки вибачають, бо академік маю право”. Закінчив з відзнакою у 1951-му, обравши статистику після монографії Боголюбова.

Фронтові роки: саперська лопата як перший інструмент долі

Коли радянські війська вигнали нацистів з Рівненщини, 19-річний Ігор добровольцем пішов у 201-й батальйон резерву Головного командування – сапером-мінером. Брав участь у Львівській операції 1944-го, ризикуючи життям щодня: розминав мінні поля, прокладав шлях танкам. Завершив службу в Австрії (за деякими даними – Польщі) у 1946-му. “Ми так зненавиділи німців, що пішов добровольцем, хоч мама пекла коржики, аби втримати”, – згадував він з теплотою й гіркотою.

Ці роки загартували не лише тіло, а й дух. Юхновський бачив жахи Голокосту, репресії НКВС, але вважав українців переможцями нацизму нарівні з іншими народами СРСР. Повернувшись, він увійшов у “правляче ядро” – українські фронтовики заповнили міста й органи влади. Це досвід фронту пізніше допоміг йому в боротьбі за примирення ветеранів Червоної армії та УПА, хоч і з болем визнавав: “Смершівці й енкаведисти – ветерани, що пороху не нюхали, вбивали невинних”.

Після демобілізації повернувся до Львова, де університет став його університетом життя. Кандидат наук у 1954-му (бінарні функції розподілу), доктор у 1965-му. З 1959-го – завкафедрою теоретичної фізики Львівського університету, де вперше ввів українську мову викладання – виклик для радянської системи.

Науковий злет: львівська школа статистичної фізики як спадщина поколінь

У 1969-му Юхновський заснував відділ статистичної теорії конденсованих систем у Львові – так народилася всесвітньо відома львівська школа. Його методи – колективних змінних і зміщень з колективними змінними – розв’язали ключові проблеми фізики конденсованої речовини. Уявіть: хаос взаємодіючих частинок оживає в рівняннях, передбачаючи поведінку рідин, металів, сплавів, фазових переходів і критичних явищ.

Разом з учнями – Іваном Вакарчуком (ексміністром освіти), Марком Рувінським – він застосовував теорію до Чорнобиля (безпека “Укриття”), енергетики, навіть економіки та каталізу. Автор 500 статей, 7 монографій: “Статистична теорія класичних рівноважних систем” (1980), “Квантово-статистична теорія неупорядкованих систем” (1991), “Вибрані праці” (2005, 2010). Премії: Крилова (1986), Боголюбова (2018). Академік АН УРСР з 1982-го, директор Інституту фізики конденсованих систем (1990–2006), голова Західного наукового центру НАН (1990–1998).

Його школа – не просто формули, а філософія: ізольована система веде до хаосу, як СРСР на 19-й конференції КПРС 1988-го, де він пророкував розпад Союзу “законами термодинаміки”. Учні рознесли спадщину світом, а сам Ігор до 98 років доповідав на семінарах – у 2023-му на свій день народження.

Цікаві факти з життя Ігоря Юхновського

  • Вступив до університету з 7 класами: брат склав російську за нього, він – математику за брата.
  • На фронті сапером звільняв Львів, а в 1990-х – його науковий центр очолював Західний НЦ НАН.
  • Кандидат у президенти 1991-го набрав 1,74% (554 тис. голосів), обійшовши ексглаву КДБ Кричак.
  • Запропонував двопалатний парламент для стійкості державності – ідея актуальна й у 2026-му.
  • До 98 років формулу зародження краплі води розробляв, поєднуючи фізику з природою.
  • Астероїд 9732 Юхновський названий на честь сина чи родича? Ні, на його честь – відкритий 1984-го.

Ці перлини показують: геній ховається в деталях, а Юхновський жив ними до останнього подиху.

Політичне відродження: від “Меморіалу” до опозиції в Раді

Кінець 1980-х – перебудова кликала до дії. Очолив Львівське “Меморіал” – шукав документи репресій, відновив могили Січових Стрільців на Янівських цвинтарях, підтримував українську мову. Член НРУ, відмовився від партквитка КПРС перед 1990-м. Обраний депутатом ВР УРСР, очолив “Народну Раду” – опозицію з Лук’яненком, Чорноволом, Горинями.

Співавтор Декларації про суверенітет 16 липня 1990-го. У 1991-му – кандидат у президенти, 5-е місце. З 1990-го – голова Комісії з науки й освіти ВР. Жовтень 1992 – березень 1993: перший віцепрем’єр за Кравчука, керував науково-технічною політикою.

Рік Подія Роль
1944 Львівська операція Сапер
1969 Заснування школи статистики Засновник
1991 Референдум про Незалежність Ініціатор ідеї
1992–1993 Віцепрем’єр Перший
2006–2010 УІНП Виконувач обов’язків голови

Таблиця ключових етапів (за даними uk.wikipedia.org та esu.com.ua). Кожен крок – як рівняння, де змінні – час, сміливість, інтелект.

Іскра Незалежності: референдум, що змінив усе

24 серпня 1991-го, після путчу ГКЧП, ВР ухвалила Акт. Але Юхновський, голова “Народної Ради”, відчув: потрібне народне підтвердження. “Від хвилювання не міг написати текст, аж поки майнула думка про референдум – це зерно!” Переконав 30 комуністів, і 1 грудня 90,32% українців сказали “так”. Для світу – юридичний доказ, проти якого не заперечиш.

Без цього СРСР міг анулювати Акт. Юхновський: “Народ має воскреснути від страху, стати розкутим”. Ініціатор ланцюга єдності Львів–Київ, відновлення Могилянки. У 2004-му пропонував присягу Ющенку під час кризи.

Парламентські баталії: чотири скликання борця за державу

  1. I скликання (1990–1994): Лідер опозиції, співавтор Декларації.
  2. II (1994–1998): Група “Державність”, замголови Комітету науки.
  3. III (1998–2002): Фракція НРУ/УНР, голова Комітету науки.
  4. IV (2002–2006): “Наша Україна”, спецкомісія з майбутнього.

Засновник Фонду підтримки науки (1996), Всеукраїнського об’єднання ветеранів. Антикомуніст: “Комунізм завдав шкоди не меншої, ніж фашизм”. Закликав до суду над комунізмом.

Ці роки – вир дебатів, де його голос прорізав туман компромісів. Фундував декомунізацію, хоч повна заборона КПУ прийшла пізніше, з Майдану.

Голова УІНП: протистояння тоталітаризму спадщиною

У червні 2006-го – в.о. голови Українського інституту національної пам’яті. Під ним: закон про Голодомор, Меморіал у Києві, списки жертв по областях. Фронтовик примирив ветеранів УПА й Червоної армії, домігся пільг для борців за Незалежність (закон 2015-го). “Запеклий антикомуніст”, підтримував заборону КПУ як здобуток Революції Гідності.

Створив електронну систему “Голодомор 1932–1933”. Засновник “Першого грудня” (2011). До Януковича відійшов, але пропонував конституційні реформи: двопалатний парламент проти федералізації.

Останні акорди генія: прогнози, що сбуваються

До 98 років – активний: у 2023-му доповідь на семінарі, у 2022-му: “Ми не повинні програти цю війну”. Передбачав розвал Росії: “Вибухонебезпечна, зомбована – готуйтеся”. У 2024-му відкрили меморіальну дошку в Інституті фізики. Похований на Личаківському цвинтарі в родинній гробівці. Орден Свободи (2016), Ярослава Мудрого (2020), Герой (2005).

Його спадщина пульсує: школа фізики процвітає, референдум – символ, УІНП – щит пам’яті. Юхновський не просто жив – формував реальність рівняннями серця й розуму. У 2026-му, коли Україна стоїть міцно, його голос шепоче: тримайтеся законів термодинаміки державності.

Більше від автора

Калашник Микола Володимирович: лідер Київщини в часи випробувань

Білозір’я: козацьке серце Черкащини

Залишити відповідь