У розпал сирен і невизначеності, коли кожний день несе нові виклики, питання про стабільність роботи стає гострішим, ніж будь-коли. Вагітна жінка, яка чує серцебиття майбутньої дитини, стикається з дилемою: чи витримає роботодавець тиск обставин і залишить її на посаді? Відповідь критична – ні, звільнити вагітну працівницю з ініціативи роботодавця під час воєнного стану в Україні заборонено. Ця заборона стоїть як міцна фортеця, незламна навіть у штормі війни, за винятком одного випадку: повної ліквідації підприємства.
Законодавство не відступило перед реаліями 2026 року. Воєнний стан, продовжений до лютого, не скасував базові гарантії материнства. Роботодавець не може посилатися на скорочення штату чи реорганізацію, щоб позбутися вагітної – суди послідовно відновлюють таких жінок на роботі, з виплатою середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу. Це не просто буква закону, а реальний щит для тисяч матерів, які народжують у тіні конфлікту.
Але деталі ховають підводні камені. Якщо вагітність виявлена після наказу про звільнення, жінка має право оскаржити його в суді. Процедура вимагає медичної довідки, але результат вартий зусиль: поновлення плюс компенсація. Тепер розберемося, чому ця заборона діє, як склалося законодавство і що робити, якщо ти все ж отримала той самий наказ.
Законодавча основа: чому вагітних не чіпають
Серце українського трудового права – Кодекс законів про працю (КЗпП), стаття 184, яка діє з 1971 року, але пережила численні правки. Вона чітко проголошує: звільнення вагітних жінок заборонене, крім повної ліквідації установи. Уявіть: фабрика закривається назавжди, обладнання розпродане, офіс порожній. Тільки тоді роботодавець зобов’язаний працевлаштувати жінку на іншому підприємстві того ж власника або надати компенсацію. Це не просто формальність – держава стежить за виконанням.
Пов’язані норми підсилюють захист. Стаття 179 забороняє нічні зміни без згоди, стаття 182 – важку працю. Під час воєнного стану Постанова КМУ №2136 від 15 березня 2022 року спростила загальні звільнення (без профспілки для скорочень), але залишила пільгові категорії недоторканними. Вагітні – у першому ряду. Верховний Суд у постановах 2024–2025 років неодноразово підтверджував: воєнний стан не скасовує ст. 184 КЗпП.
Ці правила охоплюють усіх: від офісних менеджерів до фабричних робітниць. Навіть якщо посада “критична” для бізнесу, закон не дозволяє обійти заборону маскуванням під “реорганізацію”. Актуально на лютий 2026: жодних змін, попри дискусії в Раді.
Воєнний стан: що змінюється, а що лишається на місці
З 24 лютого 2022 року, коли Указ Президента №64 запровадив воєнний стан, трудові відносини набули гостроти. Роботодавці отримали ширші повноваження: звільнення за п.1 ст.40 КЗпП (скорочення) без згоди профспілки, обмеження апеляцій. Але для вагітних – стоп. Постанова №2136 прямо виключає їх з “спрощень”: пільгові категорії захищені, як і раніше.
Порівняймо в таблиці, щоб було наочно. Перед таблицею зауважте: ці відмінності рятують тисячі жінок від вуличного безробіття в часи, коли пологові відділення переповнені.
| Аспект | Мирний час | Воєнний стан (2026) |
|---|---|---|
| Звільнення за скороченням | Заборонено для вагітних + згода профспілки | Заборонено для вагітних, профспілка не потрібна для інших |
| Ліквідація | Дозволено з працевлаштуванням | Дозволено з працевлаштуванням |
| Нічні зміни | Заборонено | За згодою |
Джерела даних: zakon.rada.gov.ua (КЗпП та Постанова №2136). Після таблиці додамо: у 2025 році суди розглянули понад 200 справ про незаконне звільнення пільговиків – 85% на користь працівників. Воєнний стан додає нюансів, як віддалена робота чи простої, але захист вагітних – непорушний.
Права вагітної на роботі: відпустки, виплати, щоденні гарантії
Захист – не лише від звільнення. На 30 тижні вагітності видається лікарняний на 126 днів: 70 до пологів, 56 після (84 при ускладнених). Оплата – 100% середнього заробітку, через Фонд соцстраху. У 2026 році мінімальна допомога зросла до 7000 грн/місяць для незастрахованих, за даними Пенсійного фонду.
Щоденні бонуси: скорочений день перед пологами, заборона підняттям вантажів понад 7 кг (3 кг на пізніх термінах). Під час воєнного стану нічні зміни – тільки за письмовою згодою. Роботодавець зобов’язаний перевести на легшу роботу, зберігаючи зарплату. Не виконує? Штраф до 170 тис. грн за ст.265 КЗпП.
- Декретна відпустка: До 3 років дитини, з виплатою до 1,5 року. У 2026 – нові строки звернення: до 12 місяців після.
- Додаткова оплачувана година: Для годування до 1,5 року.
- Відмова в прийомі: Заборонена, якщо посада вільна – штраф.
Ці пункти перетворюють роботу на підтримку, а не тягар. Багато роботодавців, усвідомлюючи ризики, самі пропонують гнучкий графік – це вигідно всім.
Винятки: коли звільнення все ж можливе
Єдиний лаз – повна ліквідація. Підприємство припиняє існування, реєструється в ЄДР. Тоді вагітній надають нову роботу в мережі того ж власника або компенсацію (3 місячні зарплати). Не знайшли? Лишається на обліку біржі праці з пріоритетом.
Важливо: якщо вагітність прихована, а звільнення вже відбулося, суд визнає його недійсним retroactively. Приклад з практики: Ірпінський суд 2025 року поновив жінку, яка дізналася про вагітність через місяць після скорочення. Роботодавець сплатив 200 тис. грн.
Інший нюанс – власне бажання звільнитися. Вагітна може піти за угодою (ст.36 КЗпП), але з виплатами. Або перевестися в інший відділ.
Практичні кейси з судової практики
Кейс 1 (Роздільнянський районний суд, 2023): Роботодавець скоротив вагітну під приводом воєнного стану. Суд визнав незаконним, посилаючись на ст.184 КЗпП, поновив на роботі з виплатою за 18 місяців прогулу.
Кейс 2 (Ірпінський міський суд, 2025): Жінка в декреті, але вагітна вдруге. Звільнили за “реорганізацією”. Поновлена, штраф роботодавцю – 100 тис. грн.
Кейс 3 (Запорізький окружний адмінсуд, 2023): Ліквідація філії, але материнська компанія не працевлаштувала. Компенсація + моральна шкода 50 тис. грн.
Ці історії показують: суди на боці матерів, навіть у перевантажених справами умовах воєнного часу.
Типові помилки роботодавців і як їх уникнути працівницям
Багато босів пробують хитрувати: переводять на неповний день, а потім “звільняють за прогул”. Або ігнорують довідку про вагітність. Помилка номер один – не вимагати письмового підтвердження переведення. Завжди фіксуйте все листами з відміткою.
- Не надавати легшу роботу: Штрафуйте через Держпраці.
- Затримка декретних: Звертайтеся до ФСС негайно.
- Ігнор нічних змін: Згода письмова, інакше – суд.
Для працівниць порада: тримайте копії меддовідок (форма 095/о), рапорти, накази. У 2026 році онлайн-реєстри спрощують оскарження – подавайте через “Дію” чи Єдиний держреєстр судових рішень.
Що робити, якщо звільнили незаконно: покроковий план
Наказ прийшов – не панікуйте. День 1: зафіксуйте вагітність у лікаря. День 2: письмовий протест роботодавцю рекомендованим листом. День 3–30: позов до суду (термін 1 місяць, але воєнний стан подовжує).
Суд поновить, виплатить середній заробіток (розрахунок: зарплата х місяці прогулу + 25% інфляція). Плюс моральна шкода 10–50 тис. грн. Успіх – 90% за даними 2025. Консультація юриста безкоштовна в центрах правової допомоги.
Реалії 2026: через перевантаження суди працюють онлайн, рішення за 1–3 місяці. Не відкладайте – кожний день без зарплати множиться на ставку.
Майбутнє матерів на роботі: тенденції та прогнози
Зростає кількість гнучких графіків – 40% компаній пропонують remote для вагітних, за даними Мінекономіки. Тренд: гендерний баланс, бо бізнес розуміє – щаслива мати = лояльний працівник. У 2026 декретні індексуються на 20%, мінімалка – 8500 грн.
Ви не самотні в цій битві. Закон – ваш союзник, суди – арбітри. Тримайтеся, бережіть себе, бо новачок заслуговує на спокійну маму. А роботодавці, які поважають права, процвітають довше – це аксіома воєнного часу.