Сонце Бердянська палило нещадно, коли маленький Міша Кацурін, десятирічний хлопчисько з гострим нюхом до бізнесу, оббігав газетні оголошення в пошуках кошенят. Він давав їм кумедні імена, виводив на базар і продавав із наваром, який миттєво перетворювався на жувальні гумки чи сеанси в комп’ютерному клубі. Цей підприємець від пелюшок виріс у Михайла Кацурина – ресторатора, чиї “Привіти” з азійськими смаками заполонили Київ, фуд-блогера з мільйонними переглядами та чоловіка Надії Дорофєєвої, чиє ім’я гримить у шоу-бізнесі. Народжений 20 червня 1988 року в Бердянську Запорізької області, він перетворив приморське дитинство на трамплін для столичної кар’єри.

Батьки розлучилися рано, залишивши матір Ольгу самотужки ростити сина. Батько Андрій подався до Росії, де нині охороняє Дивеєво монастир під Нижнім Новгородом – факт, що пізніше став болючим для Міші через війну. У музичній школі хлопець опанував фортепіано, мріяв про велику сцену, але провалив вступний іспит до вишу, отримавши жорстке прізвисько “Нульовий” від викладачки. Замість музики – Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, де вивчав економіку, хоч і не довів справу до диплома. Ці ранні удари лише загартували характер, перетворивши невдачі на паливо для амбіцій.

У сімнадцять, 2005-го, Кацурін пакує валізу й емігрує до Києва – міста мрій і безжальних реалій. Перші гроші заробляє на вулицях: грає на гітарі в переходах, крутить солодку вату на пляжах, таскає вантажі, роздає листівки в метро. Потім – копірайтер в івент-агенції, редактор телепрограми. Але справжній прорив – організація вечірок у клубах “44”, “Зелений театр” та співзаснування “Атлас”. Тут, у пульсі нічного життя, Міша вчиться читати публіку, змішувати хаос із прибутком, закладати фундамент майбутньої імперії.

Музичний шлях: від “Водичка Пузырьки” до сольного “Допустим”

Музика для Кацурина – не хобі, а перша любов, що не згасла попри комерційний вир. У 20-х роках він збирає гурт “Водичка Пузырьки” з приятелем Юрієм Капланом, відомим як Валентин Стрикало. Разом записують десять треків: “Гори”, “Без мене”, “По трубах”, “Дикі звірі”, “Trahni Yeyo” – суміш іронії, року й вуличної лірики, що резонує з молоддю. Ці пісні, ніби коктейлі з нічних клубів, досі крутяться в плейлистах фанатів.

Після паузи, у 2021-му, приходить сольний альбом “Допустим” – дев’ять треків, де Кацурін оголює душу: “Полосы” з кліпом, що вибухнув переглядами, “В кайфі”, “Спорт і бухло”, “А що якщо”. Альбом – це маніфест зрілого чоловіка: про кохання, розчари, київські ночі. “Полосы” стали гімном тих, хто шукає смуги в житті, як у зебрі під фарою. У 2020-х додаються сингли “Курорт”, “Нет Времени”. Навіть у 2024 Надя Дорофєєва випускає альбом з текстами Міші – їхня творча синергія, що народилася з любові.

Музика для нього – терапія. У інтерв’ю він зізнається: це спосіб “достукатися” до емоцій, як азійські спеції будять смак. Хоч чарти не підкорював, фанбаза лояльна, а треки – саундтрек його ресторанного успіху.

Ресторанна імперія “Привіт”: азійські смаки в серці України

2016 рік – точка неповернення. Разом із тодішньою дружиною Дашею Кацуріною Міша відкриває “Китайський Привіт” на Івана Франка в Києві. Заклад вибухає: черги за раменом, димсамами, локшиною – автентична Азія без паспорта. Концепція проста й геніальна: подорожі смаком, де суші сусідять з вуличними стравами Бангкока, а інтер’єр – ніби портал у Шанхай. За роками мережа розростається: “Японський Привіт”, “В’єтнамський Привіт”, “Тайський Привіт” – понад десять точок у Києві, нові формати як China Hi Express на Хрещатику з замовленнями через апліку.

Перед таблицею згадаймо: кожен ресторан – не просто забігайлівка, а історія. “Китайський Привіт” задав тренд на casual азіатську кухню, де ф’южн не означає компроміс із якістю. Міша особисто тестує постачальників, меню – це його щоденник подорожей.

Дані з офіційних анонсів та сайтів мережі (obozrevatel.com.ua, nv.ua). Ця таблиця ілюструє еволюцію: від флагмана до експрес-форматів. У 2025 “Китайський Привіт” на Подолі стає сімейним кафе – зручним для родин, з меню для дітей.

Фуд-тревел з Антоном Птушкіним: мільйони переглядів і смакові пригоди

2021 рік зливає Кацурина з тревел-блогером Антоном Птушкіним у проєкті “Їжа”. Перші випуски – Ліван з його хумусами, Таїланд з нічними ринками Бангкока. Потім фокус на Україну: “Їжа Києва” (шаурма, сирники, котлета по-київськи – 2 млн переглядів), Львів, Одеса, Карпати. Ролики – не просто їжа, а історії: як локшина стає мостом культур.

У 2025 дует закриває шоу, оголосивши “Настав час”. За чотири роки – десятки епізодів, що оживили гастро-туризм під час війни. Міша жартує: “Антон – очі, я – ніс”. Цей тандем не лише прославив ресторани, а й показав, як їжа об’єднує.

Ці перлини роблять Кацурина живим, як свіжий рамен. Вони пояснюють, чому його бренд – не корпорація, а особиста історія.

Особисте життя: три шлюби, діти та любов до Надії Дорофєєвої

Любов для Міші – як спеції: гостра, мінлива, незабутня. Перший шлюб з Євгенією (2013–2015): квіткова майстерня Meow Flowers, дизайн інтер’єрів, але розійшлися за два роки. Даша (Дарина) увійшла 2015-го – модель, бізнес-партнерка, мати дочки Олександри (2016) та сина Івана (2021). Разом будували “Привіти”, бренд Katsurina (одяг з льону). Розлучення весною 2022-го – болісне, з хейтом: Даша “відбила” його в першої, а Міша пішов до Наді.

Надія Дорофєєва – третя глава, з 2022-го друзі, з 2023-го подружжя (таємне весілля липень). Вони пишуть пісні разом, діляться домашніми фото 2026-го – Міша з “двома жуколадками”. Надя вагітніла? Чутки ходять, але пара мовчить, фокусуючись на спільних проєктах. Дантес коментував стримано, хейт вщух. Сьогодні – зразок гармонії: подорожі, кулінарія вдома.

Скандали та уроки: отруєння у Львові й повернення сильнішим

Літо 2025-го – темна пляма: “Китайський Привіт” у Львові, відкритий за три дні до інциденту, вражає сальмонелою понад 100 гостей, включно з самим Кацуріним. Поліція, штрафи від Держпродспоживслужби (відсутні медкнижки), кримінальне провадження. Міша платить лікування, вибачається публічно, впроваджує ISO22000 – світовий стандарт безпеки. Ресторан перевідкривають 5 серпня з благословенням священника, без яєць у меню. Стендаперами тролять, але Кацурін встає: “Помилки – частина шляху”.

Інші бурі: чутки про виїзд за кордон (спростував), батько-пророс, хейт за роман з Надею під час вагітності Даші. Кожен раз – ріст: волонтерство, прозорість.

Волонтерство та соціалка: від “Волонтерського Привіту” до екології

Війна 2022-го пробуджує активіста. “Волонтерський Привіт” – безплатна їжа для ЗСУ та цивільних. “Олійний фонд” – логістика олії. “Папа, повір” – кампанія для росіян, натхненна батьком. Plastic Club – сортування сміття. Міша звітує про кожну гривню, перетворюючи бізнес на благо.

У 2026-му він продовжує: безплатні обіди в “Привітах” через гру-картки, сімейні формати. Кацурін – не просто ресторатор, а той, хто годує націю душею й тілом. Його історія триває, манить новими “привітами” – смаками, піснями, любов’ю.