Коли ручка торкається паперу і ви пишете заяву про звільнення, у голові вирують думки: скільки ще терпіти токсичну атмосферу в офісі чи нескінченні понаднормові? Законодавство України чітко дає відповідь – ні, відпрацьовувати два тижні не обов’язково. Стаття 38 Кодексу законів про працю (КЗпП) вимагає лише письмового попередження за два тижні, а не фізичної присутності на робочому місці весь цей період. Особливо якщо є поважні причини, роботодавець мусить відпустити вас у вказаний у заяві день, без жодних “але”.

Ці два тижні – як місток між старим і новим життям, але не кайдани. Ви можете бути на лікарняному, у відпустці чи просто не приходити, якщо обставини дозволяють. Головне – письмова форма заяви, бо усні домовленості часто призводять до конфліктів. А під час воєнного стану правила стали ще гнучкішими, даючи шанс піти негайно, якщо загрожує небезпека.

Та не все так просто: якщо піти без підстав, роботодавець може оформити прогул і не виплатити все належне. Розберемося по поличках, щоб ви вийшли з ситуації переможцем, з гаманцем наповненим і свідомістю чистою.

Що каже КЗпП про звільнення за власним бажанням

Серце Кодексу – стаття 38 КЗпП. Вона проголошує ваше право розірвати безстроковий трудовий договір, попередивши роботодавця письмово за два тижні. Ці слова “попередити” – ключові. Ніде не сказано про обов’язок сидіти за столом щодня. Практика показує, що працівники часто йдуть у відпустку чи на лікарняний саме в цей період, і це законно.

Строк рахується календарними днями з наступного дня після подання заяви. Подали 10 лютого – йдіть 24-го. Вихідні та святкові не пропускаються, на відміну від відпусток. Якщо заява прийшла в п’ятницю, понеділок уже в рахунку. Роботодавець не має права переносити дату, бо це ваша ініціатива.

Але є нюанс: до останнього дня ви маєте право відкликати заяву письмово. Змінили думку? Пишіть нову – і все, лишаєтеся. Це рятує від імпульсивних рішень після сварки з шефом.

Поважні причини: коли відпрацьовувати взагалі не треба

Життя кидає сюрпризи, і закон це враховує. Якщо ваша заява обґрунтована поважними причинами, роботодавець зобов’язаний звільнити вас у день, зазначений у заяві – без жодного тижня чекання. Перелік не вичерпний, але ось основні перлини з частини 1 статті 38 КЗпП.

Перед тим, як перейти до таблиці, зауважте: кожну причину треба підтвердити документами. Без них бос може чіплятися, посилаючись на “суб’єктивність”. Але суди на вашому боці, якщо докази є.

Дані з Кодексу законів про працю України (zakon.rada.gov.ua). Після таблиці додамо: цей перелік розширюється практикою, де суди визнають поважними навіть сімейні кризи з доказами. Тепер, коли бачите причину – дійте швидко, бо ігнор з боку боса веде до суду.

Особливості звільнення під час воєнного стану

Війна перевернула все догори дном, і трудове право адаптувалося. Закон №2136-IX “Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану” додає: якщо підприємство в зоні бойових дій чи є загроза життю, звільняйтеся без двотижневого попередження. Це стосується більшості, крім критичної інфраструктури та примусових робіт.

У 2025 році тисячі українців скористалися цією нормою, уникнувши небезпеки – дані Держпраці підтверджують сплеск таких заяв. Навіть якщо бос чіпляється, посилання на закон змусить його підписати наказ у день заяви.

Але є пастка: для мобілізованих чи на оборонних заводах правила суворіші. Перевіряйте статус підприємства на сайті Мінцифри – це врятує від штрафів.

Як правильно оформити заяву на звільнення

Заява – ваш щит. Пишіть від руки чи друкуйте, але з датою і підписом. У 2026 році електронна форма через “Обрій” чи email з ЕЦП – норма для IT та віддалених. Текст простий: “Прошу звільнити за власним бажанням з такого-то числа через причину”. Додавайте копії документів.

1. Подайте особисто під розписку або рекомендованим листом.
2. Зафіксуйте дату отримання – фото чи свідки.
3. Отримайте копію з відміткою.
4. Чекайте наказ про звільнення.

Після списку: якщо ігнор – ідіть до Держпраці чи суду. Електронні трудові книжки спрощують процес – виплати автоматом на картку.

Наслідки, якщо піти без поважних причин

Хочете ризикнути? Не радимо. Якщо не прийдете – це прогул, три дні ведуть до дисциплінарки чи звільнення за ст.40. Виплати: зарплата за фактично відпрацьоване + компенсація відпустки. Вихідної допомоги немає, бо вина ваша.

• Затримають розрахунок – штраф 3 мінімалки для боса.
• Не видали документи – суд і компенсація.
• Псують репутацію – рекомендації важать.

Краще домовтеся про угоду сторін (ст.36) – і всі щасливі, з бонусами.

Виплати при звільненні: що гарантовано

Гроші – найсолодше. У день звільнення: зарплата за відпрацьований час (включаючи останній день), компенсація за невикористану відпустку (2,5% від зарплати за кожен день). Податки: 18% ПДФО + 1,5% військовий збір.

Якщо затримка – пеня 1/10 ставки за день. У 2026 році все через банк, безготівково. Якщо бос хитрить – звертайтеся до виконавчої служби.

Поради від експерта: як піти красиво

Домовтеся заздалегьки – запропонуйте заміну чи передачу справ. Працюйте віддалено ці тижні, якщо можливо. Зберігайте переписку. Якщо конфлікт – фіксуйте порушення боса для ч.3 ст.38.

Шукайте нову роботу паралельно – ринок 2026 активний, особливо IT та логістика. Не паліть мости, бо світ тісний.

Судова практика: реальні історії перемог

Верховний Суд у постановах 2025 (справа №753/12209/22) підтвердив: роботодавець не може змушувати відпрацьовувати, якщо причина поважна. У іншій (№933/411/22) – відкликання заяви законне навіть електронно.

Кейс: працівниця з Харкова через обстріли пішла без 2 тижнів – суд зобов’язав боса виплатити все плюс моральну шкоду. Ще один: ігнор заяви – поновлення на роботі з виплатою вимушеного прогулу.

Роз’яснення Держпраці підкреслюють: ключ – документи. З ними ви непереможні.